Стадіони проти дронів: чому вдалось Філатову, Вілкулу і Садовому, але не Кличку?

Із передбачених 5,1 млрд грн у бюджеті столиці на програму «Захисник Києва» було освоєно лише близько 600 млн. Такими є дані звіту за дев’ять місяців 2023 року щодо виконання міської цільової програми.

Київ також не увійшов до першої десятки міст за сумою договорів по закупівлі дронів для Сил оборони у 2023 році. Водночас, кошти для підтримки військових у бюджеті столиці є. Обурення громадськості викликає саме їхнє нецільове використання, що й спричинило хвилю протестів під КМДА. 

Як змінювалася підтримка Сил оборони Києвом та як можна покращити ці напрямки фінансування? Детальніше про це – у матеріалі Руху «Чесно». 

Механізми підтримки

Наразі є кілька механізмів, за якими місцевий бюджет може підтримувати військових. Перший – підтримка добровольчих формувань тероборони за цільовими програмами, через які кошти йдуть на харчування, медикаменти та інші гуманітарні потреби. Проте закупівля зброї сюди не входить, оскільки це вже прерогатива держави, визначена законом. 

Інша опція – субвенції з місцевого бюджету державному, як дозволено в умовах воєнного стану. Тобто, здійснення грошової допомоги від місцевого бюджету на потреби нацбезпеки та оборони або ж на потреби конкретної військової частини, якщо є відповідний запит командування. Зазначимо, що сюди належать і підрозділи тероборони, адже вони є окремим родом сил ЗСУ і не можуть фінансуватися містами напряму.

Окрім цього, міста можуть купувати військові облігації, аби підтримати економіку та поповнити держбюджет. Натомість із держбюджету кошти йдуть на часткове покриття витрат воєнного стану: зброю, техніку та медикаменти. Військові облігації держава повертатиме з відсотками, тож для місцевих бюджетів це також є способом заробити частину коштів. 

Зміни у способі фінансування Сил оборони містами відбулися після переспрямування військового ПДФО до держбюджету та прийняття відповідного закону. У Києві обсяг військового ПДФО за 6 місяців 2023 року склав майже 3 млрд грн, про що свідчить дослідження.

Згідно з оновленням у законодавстві, із 1 жовтня до 31 грудня 2023 року військовий ПДФО спрямовувався до бюджету у пропорції 50 на 50: до Держспецзв’язку на дрони та до Міноборони на артилерійські системи. З 1 січня 2024 року до 31 грудня року, в якому буде припинено воєнний стан, військовий ПДФО буде розподілятися наступним чином: 

• 45% до Держспецзв’язку на БПЛА;
• 45% до Мінстратегпрому для розгортання виробництва боєприпасів та зброї;
• 10% до розпорядників сектору безпеки та оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно, відповідно до сплаченого ПДФО.

Тож такий крок став способом залучити більше коштів на підтримку Сил оборони саме від держави – особливо на закупівлю дронів та збільшення обсягу власного озброєння. Проте це не означає, що всі шляхи підтримки військових містами тепер заблоковані.

Цільові програми підтримки

Основний механізм допомоги Києва Силам оборони – видатки на міські цільові програми «Захисник Києва» та «Підтримка киян – Захисників та Захисниць України». Крім цього, Київ підтримує ЗСУ шляхом субвенцій у держбюджет. Після цього кошти йдуть на рахунки військових частин, за запитами яких відбуваються закупівлі. 

Програма «Захисник Києва» на 2022-2024 роки була ухвалена ще до початку повномасштабного вторгнення – у січні 2022 року. Тоді вона створювалася з метою обладнати пункти постійної дислокації для бригади Сил тероборони в кожному районі Києва. Центральна мета програми – зміцнити тероборону у столиці.

Натомість цільова програма «Підтримка киян – Захисників та Захисниць України» концентрується довкола комплексної соцпідтримки військових, їхніх родин та родин загиблих. Як зазначав мер Києва Віталій Кличко, програма забезпечує не лише матеріальну допомогу, а й, наприклад, здобуття нової професії, психологічну допомогу та медпослуги. 

Фактично програми мають охоплювати вагому частку сфери підтримки військових. «Захисник Києва» працює з підготовкою та забезпеченням військовослужбовців озброєнням, у той час як «Підтримка киян – Захисників та Захисниць України» покриває соціальні запити.

Проте яка ж ситуація на практиці?

Попри існуючі програми підтримки киян-захисників, обсяг видатків, що спрямовуються на їхню реалізацію, порівняно невеликий. Саме ця проблема стала резонансною восени минулого року. Тоді актуалізувалася тема нецільових тендерів та з’явився попередній бюджет Києва на 2024 рік. У першій версії документу на Сили оборони було закладено 700 млн грн, що становило лише близько 1% видатків бюджету столиці. 

Тоді пройшли протести у кількох містах України, в тому числі у столиці. На першій акції 16 вересня сформувалася ініціативна група «Гроші на ЗСУ», як зазначає у коментарі руху «Чесно» її представниця Ірина Ігнатович: «Ми познайомилися (під час протесту – ред.) і запропонували тим, хто має бажання та час, створити групу. Десь 12 людей виказали бажання, ми створили чат і почали працювати: формувати перелік недоречних тендерів, формувати вимоги, аналізувати бюджет».

Після цього мітинги під КМДА стали відбуватися щосуботи. За цей час ініціативи киян вдалося виділити на допомогу Силам оборони додатково 3,33 млрд грн. 

Під час розгляду бюджету столиці голова фракції «Європейська солідарність» у Київраді Володимир Прокопів заявив, що «міста мають жити своїм життям», а бюджет на війну має орієнтувати держава. Вочевидь, суспільна реакція на таку заяву була негативною.

Обурення громадськості викликав і звіт щодо реалізації програми «Захисник Києва» за ІІІ квартал 2023 року. За його даними, з передбачених 5,1 млрд грн було освоєно лише близько 600 млн.

Якщо проаналізувати звіт за категоріями витрат, з’ясується, що, наприклад, на придбання, виготовлення та ремонт БПЛА було фактично виділено 4,8 млн грн – проте не освоєно, і причини цього у звіті не вказані.

Під час сесії профільної комісії Київради з питань бюджету директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук на запитання Ірини Ігнатович про шляхи покращення статей витрат, які стосуються БПЛА, не відповів. Натомість депутат фракції «Удар» та секретар Київради Володимир Бондаренко зазначив, що відсутність закупівель БПЛА за програмою «Захисник Києва» – це «цинічна і відверта брехня». За його словами, Департамент муніципальної безпеки має доступ до всієї необхідної інформації про закупівлі військовими частинам, а подібні формулювання є маніпуляцією. На запитання про шляхи покращення статей витрат, які стосуються БПЛА, Бондаренко не відповів також.

Звітність щодо реалізації програми за IV квартал 2023 року є непублічною. Ірина Ігнатович зазначає, що через увагу суспільства до розподілу коштів їхнє освоєння відбувалося більш активно, про що свідчать і численні згадки у ЗМІ про збільшення обсягу допомоги Силам оборони.

Закупівля дронів: чи може це робити Київ?

«Спочатку дрони, потім стадіони!» – одне з найбільш популярних гасел періоду протестів місцевих рівнів. Але чи можуть міста закуповувати дрони і яка ситуація з цим у Києві? 

Як зазначено у дослідженні Dozorro, у 2023 році було завершено закупівлі щонайменше 27 тисяч безпілотників на 2,6 млрд грн. Ще на 119 млн грн закупівлі тривали. Загальна цифра базується на інформації у відкритому доступі, тож, ймовірно, фактичний обсяг закупівель був ще більшим, як підкреслює Dozorro. І значну частку тут склали саме громади. 

Процес закупівлі дронів містами є складним, оскільки, згідно із чинним законодавством, це може вважатися нецільовим використанням бюджетних коштів. Тому громади вдаються до різноманітних способів: закуповують дрони через комунальні установи або ж діють на власний страх і ризик. До прикладу, мер Житомира Сергій Сухомлин зазначав: «Я розумію, що після війни до нас прийде аудиторська служба і скаже, що оці всі мільярди, які використали для армії, – це збитки громаді, бо це не ваші повноваження. І це теж правда».

З метою розширення повноважень органів місцевого самоврядування у контексті сектору безпеки та оборони у Верховній Раді було зареєстровано два відповідні законопроєкти – 9559-д та 9560-1. Проте, як зазначив народний депутат Роман Лозинський у своєму нещодавньому виступі в парламенті, обидва проєкти закону не розглядаються вже понад пів року. А це, у свою чергу, наражає місцеві ради на небезпеку та обмежує потенційний обсяг допомоги військовим. 

Зазначимо, що Київ не увійшов до першої десятки міст за сумою договорів по закупівлі дронів у 2023 році, про що свідчить дослідження Dozorro. 

Донедавна міська влада не здійснювала прямих закупівель БПЛА, підтримуючи підрозділи субвенціями в держбюджет. Проте на сесії Київради 18 січня були внесені зміни до програми «Захисник Києва». Зокрема вирішили перерозподілити кошти на збільшення видатків для придбання БПЛА у розмірі 500 млн грн. 

Важливо зазначити, що жодних змін у законодавстві не відбулося. Тож можна зробити висновок, що і в теперішньому вигляді воно не містить норм, які могли б блокувати цей процес. Ірина Ігнатович у коментарі Руху «Чесно» розповідає, що рішення стало вагомим кроком у підтримці Сил оборони: «Це реальний прорив. До цього весь 2023 рік Департамент фінансів КМДА, Департамент муніципальної безпеки, депутати Київради та мер постійно казали, що законодавство не дозволяє надавати допомогу майном, а тільки субвенціями». 

Що далі?

Ініціатива киян «Гроші на ЗСУ» анонсує відновлення протестів під КМДА на підтримку збільшення обсягу допомоги Силам оборони з лютого. Від початку перших мітингів ситуація точно змінилася: столиця ухвалює рішення на користь закупівлі і майна для війська. Однак є ще кілька шляхів збільшення обсягу підтримки військових, на яких наголошують активісти:

1. моніторинг виділення та освоєння коштів у відповідних програмах (до прикладу, щодо закупівлі БПЛА), аби уникнути низьких показників, як це відбулося у ІІІ кварталі 2023 року; 
2. просування законопроєктів 9559-д та 9560-1, які розблокують можливість місцевих громад підтримувати ЗСУ в більшому обсязі та напряму; 
3. дослідження способів переспрямування фінансів міського бюджету на допомогу Силам оборони з метою уникнення нецільових закупівель чи тендерів. 

Рух «Чесно» слідкуватиме за подальшим перебігом фінансування Києвом Сил оборони та моніторитиме закупівлі, які здійснюються столицею.