Чи схвалять у США пакет допомоги для України: експерти пояснили, як можуть розвиватися події

24 Канал ексклюзивно поспілкувався з фахівцями щодо того, які сценарії розвитку подій можливі. Йдеться про українського економіста Олега Пендзина та народного депутата від партії "Голос" й економіста Ярослава Железняка.

На якому етапі переговори у США

Економіст заявив, що наразі, як він розуміє, результатів не досягнуто. Тобто на цю мить немає схваленого законопроєкту Сенатом. Хоча ніби, знову ж таки враховуючи інформацію у ЗМІ, є певний прогрес і є, скажімо, надія на те, що найближчим часом ця ситуація буде вирішена.

Пендзин також звернув увагу, що окрім цього, є заяви від високопосадовців з адміністрації президента Джо Байдена, заяви від очільників Пентагону, заяви від очільників НАТО, від генерального директора Центрального розвідувального управління щодо важливості ухвалення рішення стосовно України, що відповідає стратегічним інтересам США.

Железняк повідомив, що, наскільки відомо, цей законопроєкт перебуває на етапі внесення в Сенат, що є дуже добрим етапом для нас. На думку політика, єдина проблема – це якраз, чи згодні республіканці на будь-які зміни, які стосуються кордону. У партії є протрампівське крило, яке активно виступає проти цих змін, і відповідно зараз республіканцям треба визначитися зі стратегією щодо цього питання.

Загалом законопроєкт щодо національної безпеки США включає надання допомоги для України, Тайваню та Ізраїлю, "тож усі ми є заручниками цієї ситуації", пояснив депутат. Він підкреслив, що перемовники й від республіканської, і від демократичної партій – всі прогнозують, що буде ось-ось, але поки що нічого конкретного немає.

Фактор Дональда Трампа

Олег Пендзин вважає, що Трамп на сьогодні є потенційним майбутнім кандидатом в президенти США й він у повному обсязі контролює Республіканську партію. В Сенаті на сьогодні є достатньо потужне коло прихильників Трампа і його політики. Тож, на його думку, потрібно розуміти, що все, що сьогодні відбувається в Сенаті та в Палаті представників зі сторони Республіканської партії, так чи інакше, інспіровано Трампом.

Ще один фактор впливу – початок передвиборчої кампанії у США. Економіст зауважив, "усе, що робитися, робиться в межах цього". Також він виділив такі моменти щодо колишнього президента США:

• Дональд Трамп – це достатньо контроверсійна фігура. Але треба згадати, що "джавеліни" в українській армії з'явилися саме за президентства Трампа;
• Трамп однозначно є людиною дуже емоційною. І, на думку економіста, не варто ставити хрест на допомозі Сполучених Штатів Америки для України у випадку його перемоги на виборах;
• Експерт наголосив, що просто треба усвідомлювати, що це волевиявлення американського народу, і Україна буде з цим волевиявленням, власне, жити, погоджуватись і шукати компроміси й спільну мову з лідером країни.

Депутат Ярослав Железняк також вважає, що дуже ймовірно, що кандидатом на посаду президента США від Республіканської партії справді буде Дональд Трамп, враховуючи останні праймеріз. Щодо ухвалення рішення, зокрема, про допомогу, то заява Трампа конкретно заважає тому, щоб проголосували зміни, які також передбачають надання понад 60 мільярдів доларів для України. На думку політика, Трамп впливає на ситуацію. Крім того, як і в будь-якій політичній партії, вони сильно орієнтуються на свого кандидата. Железняк також розповів про інші ризики, які можуть виникнути:

Які сценарії розвитку подій можливі

Олег Пендзин заявив, що достатньо оптимістично налаштований щодо отримання допомоги від США. Він також сказав таке: "Так, непросто, так, зі складнощами, так, будуть певні моменти, але вона буде виділена. У мене немає сумнівів щодо цього".

Тоді як, на думку народного обранця, на сьогодні існує 4 базових сценарії розвитку подій. Два з них позитивні, а два негативні:

1. Все буде добре, проголосує Сенат США, проголосує Палата представників;
2. Питання кордону і допомоги розділять, й обидві палати просто проголосують підтримку в якомусь обсязі. До речі, за даними видання The Hill, Майк Джонсон натякнув на таку можливість під час зустрічі з лідерами парламентів країн Балтії;
3. Якщо проголосує Сенат, й це питання "зависне" на рівні Палати представників;
4. І останній варіант, який теж, на жаль, можливий, – це взагалі нічого не відбудеться.