Глава ПЦУ Епіфаній святкує 45-річчя: цікаві факти і потужні цитати патріарха

Митрополит Епіфаній, в миру Сергій Петрович Думенко, у 2019 році прийняв на себе історичну роль, ставши першим предстоятелем незалежної від Москви Православної церкви України. Його інтронізація відбулась невдовзі після отримання томосу і припала на сороковий день народження священника.

Сьогодні він відзначає 5-річчя з того історичного дня і свій 45-й день народження. OBOZ.UA вітає голову ПЦУ зі святом і розповідає, чим відомий митрополит Епіфаній, та які його висловлювання стали найбільш знаковими.

Біографія митрополита Епіфанія

Народився Сергій Думенко 3 лютого 1979 року в селі Вовкове Одеської області. Невдовзі родина перебралась до Чернівецької області. Саме там майбутній предстоятель ПЦУ провів дитинство і юність, вивчився у школі. Подальшу долю він вирішив пов’язати із церквою, тому у 1996 році вступив до Київської Духовної семінарії, яку закінчив 1999 року за першим розрядом. Одразу після цього він вступив до Київської Духовної Академії і випустився у 2003 році, здобувши ступінь кандидата богослов’я. Пізніше викладав у Рівненській духовній семінарії УПЦ КП.

Епіфаній окрім церковного служіння багато займався також журналістикою. Зокрема він займав посаду редактора сайту "Рівне Православне" – офіційного сайту Рівненської єпархії та був членом редколегії церковно-релігійної газети "Духовна нива" офіційного друкованого органу Рівненської єпархії. Також вступив до Національної спілки журналістів України та Міжнародної федерації журналістів.

Продовжити освіту тоді ще Сергій Думенко вирішив на філософському факультеті Афінського національного університету. Закінчивши його постригся в монахи і прийняв ім’я Епіфаній.

Своє служіння він почав у лоні Української православної церкви Київського патріархату. Її настоятель Філарет висвятив Епіфанія в ієродиякона, а згодом той дослужився до сану архімандрита. У 2008 році він став секретарем патріарха Філарета і зайняв посаду керуючого справами Київської єпархії. Пізніше став намісником Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря.

Епіфаній встиг також отримати сан митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського. А ще був призначений Патріаршим намісником з правами єпархіального архієрея.

Напередодні отримання томосу 13 грудня 2018 року Епіфанія обрали кандидатом на пост предстоятеля єдиної Української православної церкви, а 15 грудня на Об'єднавчому соборі в Софійському соборі його було обрано першим главою Православної церкви України. 6 січня 2019 року саме Епіфаній в Стамбулі отримав з рук Вселенського патріарха Варфоломія I Томос про автокефалію Православної церкви України. Інтронізація предстоятеля відбулась уже 3 лютого 2019 року.

Саме під керівництвом Епіфанія ПЦУ прийняла історичне рішення про перехід на новоюліанський календар. Всі церковні дати тепер збігаються з григоріанським календарем, але відрізняється підхід до обчислення дати Пасхи та пов’язаних з цим свят. А також митрополит вперше в історії ПЦУ провів різдвяне богослужіння у Києво-Печерській лаврі, яка до того перебувала під контролем УПЦ Московського патріархату.

Епіфаній володіє кількома іноземними мовами, зокрема грецькою. Серед своїх улюблених письменників називає українського літератора та філософа Григорія Сковороду, якого цінує за християнську мудрість, викладену у творах.

Висловлювання Епіфанія

Митрополит ПЦУ практично одразу після початку російської агресії в Україні виступив за розділення церков, визнавши УПЦ МП агентом впливу Москви.

"Зараз відбувається боротьба не між єдиною помісною православною церквою та РПЦ в Україні - це боротьба на міжнародному рівні, це певною мірою є геополітикою, бо російська держава працює в цьому напрямку вже десятиліття".

"Це було великою помилкою, коли Росія почала протидіяти. Але, на жаль, патріарх Кирило не незалежний. Без відома російської держави, впевнений, він не ухвалює жодних рішень".

"РПЦ в Україні є останнім форпостом Путіна. Тому що церква проникає глибоко в душі православних українців. І ми це реально бачимо, наскільки церква зомбує їх у цьому напрямку"

Епіфаній не виступає за примирення з Росією на будь-яких умовах, а наполягає на досягненні справедливості для України.

"Ми молимось, щоб Господь послав нам справедливий мир. Справедливий, а не будь-який мир, тому що мир у неволі нам не потрібен. Нам потрібен справедливий мир у своїй незалежній, єдиній Українській державі"

Ще до початку повномасштабної агресії РФ він наголошував на важливості жертви, яку приносять українські воїни, які обороняють рідну землю.

"Полеглі захисники зробили велику самопожертву — віддали своє життя заради рідної країни, заради своїх ближніх, адже як навчав Господь наш Ісус Христос: "Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх""

"Коли нас називають бандерівцями, то ми цим пишаємося… Для декого таке найменування є лайливим, але для нас це честь. Бо наша земля породила таких славних героїв, які колись казали, що прийде час і один буде говорити "Слава Україні!", а мільйони відповідатимуть "Героям Слава!".

Епіфаній наполягає не на бездумному виконанні церковних канонів. Він закликає вірян вдумливо підходити до таких практик, як піст чи покаяння. Та й до життя в цілому.

"Хіба є гріх у тому, що я з'їм м'ясо?", "Хіба Бог дивиться до мене в тарілку?". Такі запитання можна почути від критиків постового харчування. Безперечно, що їсти, саме собою, не є гріхом. Однак, якщо ми на деякий час не можемо добровільно стримати себе від смачної та звичної для нас їжі, то як ми зможемо себе стримати від гріховних звичок? Стриманість тіла допомагає нам опановувати наші пристрасті, виховує силу волі, привчає до того, що душа спрямовує тіло, а не тіло має душу за свою прислужницю. Ми їмо, щоб жити, а не живемо, щоб їсти, і піст дозволяє нам замислитися: що насправді є первинне й головне, а що — другорядне. Піст потрібен не Богові чи Церкві, а він потрібен нам самим".

"Дорога до мрії про заможне життя лежить через щоденну працю, через, як казав Вінстон Черчилль кров, працю, сльози та піт".

Раніше OBOZ.UA розповідав, як українці будуть святкувати церковні свята у 2024 році за новим календарем.