Голодомор, війна, кохання: 100-річна мешканка Києва розкрила свій секрет довголіття

Довгожителька вже пережила одну війну, а зараз змушена витримувати ракетні удари Росії по Києву.

Ніна Федорівна Коломацька – жителька Голосіївського району Києва 1 лютого відзначила столітній ювілей. 

Сайт ТСН.ua привітав іменинницю та розпитав про секрети довголіття.

Жінка пересувається по квартирі за допомогою ходунків, бо має хворі ноги, але жартома каже, що добре себе почуває, як для людини у сто років. 

Особливо у день народження їй було приємно отримувати привітання та квіти. Бабуся вже недочуває і рідним доводиться голосно кричати, щоб отримати відповіді на поставлені питання.

Голодомор, війна, кохання

Ніна Федорівна народилася 1 лютого 1924 року у селі Комісарівка Генічеського району Херсонської області. 

Дитиною пережила страшний голод 1932-33 років та добре його пам’ятає, бо рідний брат потрапив до тюрми за зібрані на полі колоски.

А коли почалася Друга світова війна, то сімнадцятирічна дівчина працювали на будівництві оборонних укріплень, рила окопи. 

Під час німецької окупації була вивезена до концентраційного табору у Німеччину, де пропрацювала три роки. В концтаборі Ніна Федорівна перехворіла тифом, а звільнили їх американці.

Ніна Федорівна змогла влаштуватися бухгалтером в одну з військових радянських частин. Там вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, який був військовим та пройшов усю війну. Згодом молода сім’я повернулася до міста Лиман Донецької області звідки був родом її чоловік.

Сімейство залізничників

Довгожителька згадує, що родина її чоловіка жила дуже бідно – навколо були одні злидні. Чоловік прагнув більшого, тому закінчив курси машиністів поїздів і влаштувався на залізницю. Так вони переїхали до Станиці Луганської в Луганській області.

"Батько тоді вже працював машиністом, а мама вивчилася на провідницю далекого прямування. Об’їздила на поїздах увесь колишній Союз – у нас родина залізничників. Мама пропрацювала провідницею 20 років, а загалом у неї 45 років трудового стажу", - розповідає сайту ТСН.ua Юрій Іванович, син ювілярки.

Живе сама та любить борщ

До Києва сім’я переїхала у 1991 році з того часу Ніна Федорівна мешкає в Голосіївському районі.

Довгожителька живе окремо і навіть у сто років сама себе обслуговує. Син Юрій та дочка Людмила живуть поруч і регулярно навідуються до мами – приносять харчі, ліки, допомагають по господарству.

"Мама так захотіла сама – не хоче нікого обтяжувати. Вона ще за собою доглядає, готує собі їсти. Ми з сестрою Людмилою живемо поруч, тому двічі на день навідуємося. Сестра робить мамі перев’язки на ногах та інші медичні процедури, бо у такому віці без них вже ніяк. Мама до їжі не вибаглива, але слідкує, щоб усе було свіженьке – ми їй усе купуємо. Їсть всі звичні страви, але дуже любить борщ. Він на столі має бути обов’язково – це як закон", - розповідає Юрій Іванович.

Не чує вибухів та ненавидить Путіна

Коли Росія розпочала війну проти України, сім’я залишилася у Києві. Ніна Федорівна пережила всі обстріли, які були до цього в столиці.

"Мама вже погано чує, тому не реагує на сирену, роботу ППО чи вибухи ракет. Лише запитує у нас з сестрою кожного ранку: "Чи обстрілювали нас ті варвари?". Цікавиться куди потрапили ракети. Мама дуже негативно налаштована до Росії, хоча часто там бувала і дуже багато лишилося там родичів. А щодо Путіна, то взагалі слів не підбирає, навіть у такому поважному віці", - розповідає син ювілярки.

Ніна Федорівна, раніше дуже любила читати. Вона витрачала на це увесь свій вільний час – обожнювала художню літературу. Лише років три тому стала гірше бачити, тож від читання відмовилася.

У чому секрет довголіття?

Рідні кажуть, що жінка має дуже великий потяг до життя. Її тішать діти, а ще четверо онуків та восьмеро правнуків. На свій день народження ювілярка навіть дозволила собі випити келих шампанського.

"Ніна Федорівна пережила чимало труднощів у своєму житті. В 92 роки, після перенесеного інсульту, вона наново вчилася тримати ложку в руках. А у 95 років заново крок за кроком вчилася ходити після перелому стегна. Все це їй вдалося виключно через велику силу духу та неймовірну наснагу до життя", - розповідає нам невістка Людмила Володимирівна.

Ми запитали у довгожительки: як потрібно жити людині, щоб дожити до ста років?

"Потрібно дуже багато працювати фізично і любити життя", - сказала сайту ТСН.ua Ніна Федорівна.

Раніше сайт ТСН.ua розповідав історію киянина, якому виповнилося 100 років.