Збройні сили Британії не готові до війни “високої інтенсивності” — доповідь

Збройні сили Великої Британії не будуть готові до війни "високої інтенсивності", якщо швидко не вирішити проблему нестачі особового складу та обладнання, попередили члени парламенту. Про це повідомляє BBC.

Комітет з питань оборони Палати громад заявив, що військовослужбовці в країні звільняються швидше, ніж їх можна набрати, і для них варто покращити "пропозиції".

Необхідно розірвати "порочне коло", щоб дозволити Британії протистояти "все складнішим" загрозам, додали в комітеті.

Збільшення набору військових і покращення утримання особового складу є пріоритетом.

Минулого місяця глава Генерального штабу генерал Патрік Сандерс закликав країну підготувати добровольчу "громадянську армію", готову до ведення сухопутної війни, попередивши, що одного лише збільшення кількості резервістів "буде недостатньо".

Він підкреслив загрозу з боку Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну і вказав на кроки, які роблять інші європейські країни, щоб підготувати своє населення до "війни". Сандерс також закликав докладати більше зусиль для оснащення та модернізації збройних сил.

Він і раніше казав про необхідність збільшення чисельності армії, професійні ряди якої зараз налічують близько 73 тисяч військовослужбовців, порівняно з близько 100 тисячами у 2010 році.

У доповіді міжпартійного комітету з питань оборони про готовність до війни йдеться про те, що, хоча "питанням національної гордості" є те, що збройні сили завжди знаходять спосіб діяти, "перенапруження негативно впливає на готовність до ведення бойових дій високої інтенсивності через швидкий темп операцій та інших зобов'язань".

Члени парламенту заявили, що вони "дедалі більше занепокоєні" "кризою" в наборі і утриманні як регулярного персоналу, так і резервістів, оскільки оперативні вимоги ускладнюють відновлення і підготовку.

Як наслідок, сказали в комітеті, "не дивно, що більше людей залишають збройні сили, ніж вступають до них".

Визнаючи цю проблему і плануючи її вирішення, уряд поки що не рухається необхідними для цього темпами, додається у доповіді.

 "Збільшення набору і поліпшення утримання особового складу в усіх видах збройних сил є ключовим пріоритетом. Наші збройні сили завжди готові захищати і обороняти Велику Британію, і ми продовжуємо виконувати всі оперативні зобов'язання", - сказав представник Міноборони.

Ще однією сферою, яка викликає занепокоєння, є те, що 1,95 мільярда фунтів стерлінгів, виділених на збільшення запасів боєприпасів у минулорічному бюджеті, можуть бути використані для покриття наявного дефіциту ресурсів, а не для поповнення і посилення спроможностей.

Міністерство оборони Британії планує збільшити витрати на оборону до 2,5% ВВП.

Члени парламенту закликали Міноборони переглянути та надати розбивку розподілу коштів, обіцяних у бюджетах на осінь 2022 року та весну 2023 року.

Комітет також закликав до вдосконалення процесів закупівель з метою збільшення промислового потенціалу Британії та виробництва боєприпасів як у контексті війни РФ проти України, так і будь-якої потенційної майбутньої війни. 

Це повинно включати збереження списаного обладнання, "навіть наполовину придатного для відновлення", йдеться в заяві.

Член парламенту, який очолює комітет, Джеремі Квін, назвав військових Британії "бойовою силою світового класу", особовий склад яких продемонстрував "величезну хоробрість і гнучкість, без вагань реагуючи на низку криз і загроз у всьому світі, ніколи не вагаючись у своєму прагненні захистити націю".  

Але, за його словами, "постійне скорочення операцій і поточних зобов'язань", разом зі зниженням рівня утримання особового складу і періодом низького набору - з якими необхідно боротися, підриває військову готовність.

Раніше міністр оборони Британії Грант Шаппс заявив, що країна повинна бути готовою до "більш небезпечного світу". Він попередив про зростання ризиків з боку таких країн, як Китай, Росія, Іран та Північна Корея, а також терористичних угруповань.

Однак, відповідаючи на запитання, коли уряд досягне своєї мети - витрачати 2,5% ВВП на оборону, він сказав, що не може назвати точну дату, додавши, що мета буде досягнута, "коли дозволять економічні умови".

На думку істориків війни, сьогоднішня ситуація дуже нагадує 30-ті роки минулого століття, які передували Другій світовій, коли група ревізіоністських держав — кожна зі своїми образами, завищеною самооцінкою та фантомними спогадами про імперське минуле — вирішила змінити світ. Схожа коаліція вочевидь формується й нині навколо Росії. Різниця із ситуацією майже сторічної давнини полягає в наявності з обох сторін ядерної зброї, гібридному характері війни, передвиборчій лихоманці в демократичних державах. У країнах “вісі зла” такої проблеми немає. Про передчуття третьої світової війни пише посол України в Японії Сергій Корсунський.