Колектив інженерно-педагогічної академії відреагував на приєднання до університету Каразіна

Колектив Української інженерно-педагогічної академії заявляє, що не поінформований належним чином про приєднання свого закладу освіти до Національного університету ім. Каразіна.

Про це на пресконференції в Укрінформі розповів ректор Української інженерно-педагогічної академії, доктор педагогічних наук, професор Денис Коваленко.

Як зазначив Коваленко, протягом останнього місяця колектив академії зі ЗМІ дізнався про плани Міністерства освіти та науки приєднати цей навчальний заклад до Національного університету ім. Каразіна. Також, за словами Коваленка, є інформація, що в МОН вважають ситуацію в навчальному закладі критичною і як самостійна структура він існувати не може. Також, начебто виш вже почав перемовини щодо процесу обʼєднання з університетом ім. Каразіна, і існує відповідна постанова КМУ про таке обʼєднання.

«Хочемо офіційно - ніяких перемовин з боку академії ні з яким із навчальних закладів не ведеться і не велося. Ми поважаємо наших колег з університету ім. Каразіна, але ніякого відношення до Української інженерно-педагогічної академії цей заклад не має і у напрямах підготовки, і за спеціальностями за якими ми готуємо фахівців жодним чином ми з цим навчальним закладом не перетинаємося. По-друге, ми плідно працюємо, на кінець вступної кампанії кількість здобувачів освіти, які проходили підготовку у нашому навчальному закладі була 4850», - сказав Коваленко.

За його словами в академії працює 250 викладачів, 80% з них мають наукові ступені та вчені звання, 32 особи навчально-допоміжного персоналу. Практично всі вони працюють в Харкові, збережено обладнання, навчальні корпуси, лабораторії.

«Жодних нарікань з боку МОН щодо нашої роботи не було. Крім того, ми вважаємо, що ми потрібні державі, щоб виконувати завдання з розвитку у воєнний, післявоєнний час... Ми єдиний заклад в Україні, який спеціалізується на підготовці кадрів для системи профтехосвіти. У нас присутні всі 13 спеціалізацій за спеціальністю 015 «професійна освіта», і 9 з них - за державним замовленням», - зазначив Коваленко.

Також, як додав він, щорічно викладачі профтехів проходять підвищення кваліфікації на базі вишу.

Окрім цього, Українська інженерно-педагогічна академія є членом Міжнародної федерації товариств інженерної освіти та Міжнародного товариства інженерної педагогіки. Понад половина випускників вишу влаштовується на роботу за фахом.

Як додав на пресконференції перший проректор з науково-педагогічної роботи, кандидат технічних наук, доцент Сергій Петров, академія отримала два довгострокові гранти університеті з країн ЄС, викладачі вишу публікують статті, які індексуються в наукометричній базі Scopus, при навчальному закладі працюють дві вчені ради.

«Наголошую, ми підтримуємо політику держави щодо реформування освіти, ми за те, щоб ця політика була реалізована у найефективніший для держави спосіб, і саме у цьому бачимо захист прав наших працівників. Одним з завдань реалізації стратегії розвитку вищої освіти на 2022 -2032 роки є модернізація мережі, укрупнення вишів, підтримка дослідницьких вишів. Але в операційному плані реалізації цієї стратегії на 2022-2024 роки ніякого укрупнення не згадується взагалі. Натомість на 2022 рік було передбачено розроблення середньострокового плану модернізації мережі вишів, на основі середньої кількості студентів. Питання: де цей план? Якщо він розроблювався, то з ким і як він обговорювався? Як можна було взагалі без плану приступати до обʼєднання закладів?» - сказав Петров.

Також, як зазначив він, пріоритетами розвитку вищої освіти в стратегії, серед іншого, вказані автономія і інституційна спроможність закладів вищої освіти, прозорість і відкритість, а також залученість учасників освітнього процесу до реформування системи вищої освіти та інше.

Як зазначив Петров, колектив вже два місяці намагається провести зустріч з керівництвом МОН, щоб прояснити ситуацію, поки що безуспішно.

Укрінформ намагається отримати коментар у МОН щодо цієї ситуації.

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство освіти та науки у 2023 році анонсувало процес оптимізації мережі закладів вищої освіти. На початку січня Кабінет Міністрів приєднав Миколаївський нацуніверситет ім. Сухомлинського до Університету кораблебудування ім. Макарова. Раніше уряд ухвалив рішення про приєднання Одеського екологічного держуніверситету та Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини до Одеського національного університету ім. Мечникова.

Водночас 3 лютого на нараді віцепремʼєр-міністра, міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірини Верещук з МОН було досягнуто домовленості, що Таврійський національний університет працюватиме як окремий виш. Його планували приєднати до Києво-Могилянської академії.