"Ми їдемо до Швеції забрати мікрофон у Лорін": Андрій Данилко про перемогу alyona alyona & Jerry Heil, позу 69, обмеження на ТБ та вуха Мікі Мауса

Після оголошення переможця Національного відбору на Євробачення Андрій Данилко розповів у ексклюзивному інтерв’ю "Телеграф". кому віддав перше місце у своєму рейтингу. А також пояснив, навіщо він вдягнув вуха Мікі Мауса і чому його танцюристи були з номером 69 на спині.

- Кого з трійки фаворитів ви поставили на перше місце?

- Це alyona alyona & Jerry Heil. На другому — MELOVIN і третє — Ziferblat.

- Чому alyona alyona & Jerry Heil – оптимальний варіант для Євробачення?

-У мене було відчуття, що їхня пісня абсолютно конкурсна, але треба ще зробити гарний номер. А крім цього, вона добре підходить до цього часу, особливо цього року, коли не хочеться особливого драматизму.

- Вас не бентежить, що alyona alyona виконує свою частину пісні українською мовою, і її меседж у Європі більшості буде не зрозумілий?

- Люди все одно реагують загалом. Хто цікавиться, дивиться переклади тексту. Але все-таки це небезпечна штука, коли багатьом не зрозумілі слова. З іншого боку, у нас ще працює комплекс, що треба розуміти, про що співають. Це наше сприйняття. Коли ми виступали на Євробаченні, всі слова, які я говорив українською, їм було прикольно чути, як вони звучать. Коли ми дивимося пісні, скажімо Сербії, ми не розуміємо, про що вони, але інтуїтивно якийсь меседж відчуваємо. Я думаю, що приспів у "Teresa & Maria" ключовий і хітовий. Є відчуття, що це одразу може підспівувати зал. А крім цього, хороша початкова, українська частина пісні. Відразу зрозуміло, з якої країни учасник.

Мінус Ziferblat був у тому, що коли вони виступають, їх не можна ідентифікувати, з якої вони країни. Не зрозуміло, британці вони чи ще хтось. Але це дуже якісна європейська музика.

Я ж як учасник журі не оцінюю своїх музичних уподобань, а дивлюся, як це виглядає загалом. Alyona alyona & Jerry Heil виглядають незвичайно та запам’ятовуються. У цьому є, у доброму значенні, мемність. І вони відрізняються від попередніх виконавців України. При цьому все одно ідентифікується, що це Україна. Плюс – незвичайність alyona alyona. Мені здається, у цьому щось є.

– Ви за останні 10 років судили майже всі Нацвідбори. Чи можна сказати, що цей відбір із підбору пісень був найсильнішим?

- Так, він був дуже сильний. Мені сподобалися усі хлопці. Вперше, коли дивився інтерв’ю всіх учасників, я не перемикав. Цікаво було почути нове покоління, як вони говорять та чути, яка у них хороша українська мова. Вони всі виявилися дуже легкими і не закомплексованими. Я згадую себе у 20 років, коли я мав комплекс на комплексі. Весь час щось було незручно. Загалом були невпевненими. А це покоління, навпаки. Ніхто з них не виступав на 2 чи 3. Усі на 5 і всі добрі. Я не бачив поганих. І при цьому всі вони дуже різні. Важко порівнювати alyona alyona & Jerry Heil із MELOVIN. У них абсолютно різні пісні та підхід.

- Кілька років тому ви сказали, що вже не хочете судити Нацвідбір, оскільки вже відірвалися від цього покоління і їх музика вам не зовсім зрозуміла. Що цього разу стало причиною вашої згоди?

- Я не хотів, але вже не міг відмовитись, коли побачив, який великий у мене відрив від інших претендентів, де за членів журі голосували глядачі. Зараз я в такій ситуації, що мені некомфортно обговорювати учасників. Краще б вони просто підходили і питали мою думку. Вони роблять перші кроки і мені їх хочеться підбадьорити. Це їхні перші сценічні виступи та перші помилки. Я бачу і розумію, яку кількість негативу та хейту їм доводиться переживати – це дуже складно. Ось гурт Nazva всі хейтять і критикують. А я їм сказав: "Взагалі нікого не слухайте". Вони іронічно підійшли до цього конкурсу і мають дуже дотепні жарти, швидку реакцію і вони легкі.

Ще до мене звернувся Yaktak. У нього дуже велика фан-база, і він дуже приємна людина. Я дав йому свій телефон, із задоволенням допоможу йому порадою. Цей співак ще "зелений" для такого конкурсу, але йому лише 18 років і навчається на першому конкурсі циркової академії. Ще відкриттям для мене став Василь Байдак. Мені сподобалася в ньому його доброта та відсутність агресії. Люди з цього сумують — у нього приємний гумор та гарна мова.

Навколо всі такі критики та експерти, які знають, які треба пісні та голоси. І все це подається через негатив. А артиста треба хвалити, бо він розквітає у коханні. Наприклад, Yaktak трохи засмутився. Я його обійняв і сказав: "Наступного року прийдеш". Ярослав для цієї танцювальної композиції був затиснутий. А для цього потрібний досвід.

- Мене та багатьох глядачів ви здивували вушками Міккі Мауса. Як вони з’явилися у вашому образі?

- Хоч чимось я здивував. До мене якесь дивне ставлення. Чи то учасники мене бояться, чи ще якось сприймають. Мені хотілося цими вушками прибрати якусь серйозність. Щоби все це пройшло легше. І це відбилося на моїх сумних коментарях. Деякі речі мені навіть не хотілося казати. Для мене ця форма суддівства застаріла – більше хочеться підтримати, ніж розбирати, критикувати та скандалити. Я ж взагалі не скандальна людина. Якщо я це роблю, то мене поставили в такі обставини. Багато хто досі пам’ятає, як я сказав: "Йди в п…". А кого я послав уже й не пам’ятають.

- Щодо чорної маски, чому ви продовжуєте її носити?

- Я сказав ще на початку війни, коли я мав по десять ефірів на день, що зніму її після нашої перемоги. Тоді я не розумів, що ця війна затягнеться. Здавалося, що все буде набагато швидше, але вийшло як вийшло. Я готовий зняти її прямо зараз, але раз пообіцяв, то пообіцяв. Вже почали говорити про те, що я за нею ховаюсь. Але Сердючка виступає без маски.

- Ваша маска для мене як борода у Фіделя Кастро, який пообіцяв її не збривати до своєї перемоги, а потім так із нею й залишився.

- Вона до мене якось уже приросла, але при цьому не заважає взагалі. Мені у ній комфортно. Мабуть, мене через неї почали більше впізнавати. Тепер ще цей пластир. Побачив своє фото у всьому цьому — я став схожим на якогось пірата.

- Поясніть свою любов до спортивного одягу? Мені здається, що глядач не проти вас побачити в якомусь костюмі від брендового кутюр’є.

- Я ж сиджу у журі чи даю інтерв’ю не як персонаж. На сцені виступає Сердючка, а я закулісний персонаж. Ось Сердючка може бути у різних яскравих костюмах, у Versace чи Dolce & Gabbana. Напевно, мені потрібний цей контраст і у темному мені комфортно. Я дуже люблю Adidas. Щоправда, на ефірі мені заклеювали логотип, чим привернули до цього ще більшу увагу.

- То тільки тому у вас на зйомках Нацвідбору на грудях було чорне серце і в цьому не було символізму?

- Звичайно. Мені просто заклеїли назву, але я вже не хотів скандалити. Я гадаю, що в наш час це досить дивна історія. Наче не видно, в чому я сиджу і трьох смужок на рукавах теж не видно.

- У своєму номері на Нацвідборі ви знову повернули на свої костюми номер 69, як це було на Євробаченні 2007 року. Але цього разу ваші танцюристи були у костюмах американських футболістів. Чому обрали цей номер, у чому символізм?

- Коли ми їхали на Євробачення 2007 у нас з Інною Білоконь вийшов ніби гурток самодіяльності. Ми пошили футболки з номерами, щоби за лаштунками ми виглядали як творча футбольна команда. А 69, це відома поза. Сенс був такий — давайте Європа та Україна зроблять один одному приємно. А зараз у нас на футболках були дев’ятки. Інна переглянула значення цього числа. Виявилося, воно означає: щирі, добрі, позитивні, переможці, які прагнуть миру.

Щодо танцюристів, то це було зроблено для закордонних глядачів, оскільки наш Нацвідбір вперше транслювався в інших країнах і, зокрема, у Швеції. Тому це була як відеолистівка для Лорін та країни-переможниці. Сердючка ж там сказала: "Лорин, протирай мікрофон від пилу!" У тому сенсі, що ми його заберемо. І це було відсилання до суперболу. Для Сердючки це милий пафос.

- Якщо у ваших танцюристів-футболістів був номер 69, то тепер ви США та Україні запропонували зробити один одному приємно? Саме в очікуванні на виділення Америкою нам великої грошової підтримки.

– Це можна прочитати і так. Ідея полягає в тому, що є якась трикрапка. Коли ви можете додумувати, як вам здається.