Не лише ядерна зброя: на Заході назвали шість головних загроз, які несе Росія

Великі втрати Росії в Україні не варто тлумачити як гарантію того, що росіяни неспроможні воювати далі. Про це йдеться у звіті міжнародного Центру аналізу європейської політики (Center for European Policy Analysis — CEPA), з яким ознайомився "Телеграф".

Зазначається, що закріпившись на окупованих українських територіях, російські війська продемонстрували здатність вчитися на своїх помилках і створювати ефективну оборону. А через відсутність належної підтримки Заходу у встановленні переваги України в повітрі, зусиль росіян було достатньо, аби зупинити український контрнаступ у 2023 році.

Подібна динаміка спостерігається і в економічній сфері: попри західні санкції, РФ спромоглася перевести свою економіку на воєнні "рейки". У звіті наголошується: Росія зберігає значний арсенал зброї, за допомогою якої може кинути виклик Заходу.

Від кібератак до "м’якої сили"

Пул із 16 експертів CEPA звертає увагу на шість головних російських загроз:

Ядерні сили. Росія володіє силами ядерного стримування, що рівні або навіть перевершують американські. Мова йде про приблизно 4489 боєголовок. Хоча існує мало доказів того, що Росія готова до застосування ядерної зброї в Україні, арсенал Москви вже вплинув на готовність Америки надавати ту чи іншу зброю Києву.

Звичайні збройні сили. Збройні сили Росії значно деградували через війну в Україні, але вони не повністю виснажені. За рік чисельність російської армії збільшилися приблизно до 2 мільйонів особового складу. Західні оцінки щодо часу, який знадобиться Росії для переоснащення та переозброєння після припинення бойових дій в Україні, коливаються від трьох до семи років.

Кіберсили. Попри приблизно 10-15 серйозних кібератак російського походження на день — і близької 4500 протягом 2023 року — російські кіберсили загалом вважаються зброєю, яка не застосовувалася у війні в Україні. Значна підтримка західних урядів та приватного сектору була спрямована на зміцнення української цифрової інфраструктури до початку бойових дій і на відбиття атак у період з лютого 2022 року. Проте ретельний аналіз все ж свідчить про те, що Росія має значний кіберпотенціал, який ще не використаний та не зазнав впливу військових дій чи санкцій.

Згубний вплив. Хоча вторгнення Росії в Україну зробило країну токсичною в багатьох частинах світу — і особливо в Європі — Москва не повністю втратила інструменти "м’якої сили". На Глобальному Півдні Росія зберігає певну підтримку з боку приблизно 40-50 держав. Навіть на самому Заході Москва може розраховувати на опозицію в питаннях підтримки України та санкцій проти Росії з боку уряду Віктора Орбана в Угорщині та, ймовірно, Роберта Фіцо в Словаччині, а також з боку впливових політичних кіл у Німеччині, Франції і Сполучених Штатах.

Щоб отримати таку підтримку, Москва має у своєму розпорядженні мережі та групи на кшталт "Вагнера", які можуть надавати різноманітні послуги автократичним режимам. За деякими оцінками, з 2014 року Росія спрямувала щонайменше 300 мільйонів доларів політичним партіям і кандидатам у Європі та інших країнах.

Розвідка. Від замахів на убивства у Британії до нападів на склади боєприпасів у Чехії, російські спецслужби продемонстрували здатність проводити таємні операції в Європі та за її межами. Хоча є ознаки того, що більша частина цього потенціалу була перенаправлена на ухилення від санкцій, є також докази того, що російські оперативники отруїли кількох російських активістів і журналістів у вигнанні в Грузії, Німеччині та Чехії.

Енергетика. Росія ніколи більше не буде таким експортером енергоносіїв, яким виступала до повномасштабного вторгнення в Україну. Проте, РФ все ще може уникнути обмеження цін на нафту і незабаром знову вийти на європейські газові ринки через Туреччину. Росія зберігає здатність завдавати шкоди західним економікам, маніпулюючи світовими цінами на енергоносії. Ба більше, залежність від ядерного палива та технологій залишається в основному поза увагою західних політиків.

Що відомо про підготовку Заходу до війни з РФ?

Останнім часом у країнах Європи активно говорять про необхідність підготовки до прямої конфронтації з Росією. У січні 2024 року міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Болін визнав, що "у Швеції може бути війна". Шведський головнокомандувач генерал Мікаель Біден пішов далі, заявивши, що всі шведи повинні "готуватися до війни". Своєю чергою, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус оцінив, що його країні потрібно від п’яти до восьми років, щоб бути готовими до війни, а сценарій німецького військового планування, який потрапив у мережу, будувався на припущенні про початок бойових дій з Росією вже у 2025 році.

Водночас адмірал Роб Бауер, голова Військового комітету НАТО та найвищий військовий офіцер Альянсу, попередив, що війна між НАТО та Росією може статися протягом найближчих 20 років, що потребуватиме мобілізації багатьох цивільних для боротьби.

Раніше "Телеграф" публікував думку австралійського генерала у відставці Міка Раяна. Він вважає, що після майже двох років повномасштабної війни Росія покращила свою адаптивність та здатність до впровадження інновацій. Якісний розрив між Україною та РФ скоротився.