Призов студентів та блокування рахунків: юрист пояснив обмеження в законопроєкті про мобілізацію

30 січня Кабінет міністрів передав до парламенту оновлений законопроєкт щодо проходження військової служби, мобілізації та військового обліку № 10449. У кулуарах Ради говорять, що документ у першому читанні можуть схвалити вже на цьому тижні, попри чималу кількість дискусійних моментів.

Факти ICTV розпитали у юриста гарячої лінії Асоціації правників України з питань, пов’язаних з військовою агресією, її наслідками та воєнним станом, Владислава Зайцева про основні положення законопроєкту про мобілізацію.

– Які обмеження в урядовому законопроєкті про мобілізацію пропонуються щодо ухилянтів? Хто такий ухилянт в юридичній площині?

– В українському законодавстві немає такого поняття як ухилянт, це слово більше для розмовного вжитку, для загального сприйняття. Але якщо цей термін перенести в юридичну площину, то тут все буде залежати від того, в предметі якого закону ми говоримо про таку людину.

Якщо розглядати в межах нового урядового законопроєкту про мобілізацію, зокрема щодо мобілізаційної підготовки, то такими особами є ті, хто не виконує встановлені законом обов’язки.

За законом ухилянтів можна притягнути до кримінальної та адміністративної відповідальності.

Кримінальна відповідальність для ухилянтів

В українському законодавстві є стаття 336 Кримінального кодексу, яка передбачає, що за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації настає кримінальна відповідальність. Тобто з юридичної точки зору ухилянти – це особи, які вчиняють певні протиправні дії, які за Кримінальним кодексом вважаються порушенням і тягнуть за собою відповідальність.

Найбільш типовий випадок – коли особа проходить військово-лікарську комісію, її визнають придатною до військової служби і одразу після цього людина десь зникає. Потім не з’являється за мобілізаційним розпорядженням. Тут ми бачимо ухилення від призову на військову службу. Тому є всі підстави порушувати кримінальне провадження.

Адміністративна відповідальність для ухилянтів

Якщо говорити про адміністративну відповідальність для ухилянтів, то вона настає у випадках, коли особа не прибуває у визначений у повістці час до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Тобто людина отримує повістку, розписується і у визначений час просто не приходить до ТЦК. За це настає адміністративна відповідальність, яка визначена статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і тягне за собою накладення штрафу від 1 700 грн до 3 400 грн.

– Які обмеження для ухилянтів у новому законопроєкті про мобілізацію?

– Загалом новий законопроєкт про мобілізацію продовжує суть попереднього, який не розглянули у Верховній Раді. У новому документі передбачено певні обмеження для осіб, які не виконують встановлені обов’язки під час мобілізації.

Закон передбачає три основні обмеження:

• тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон;
• тимчасове обмеження у праві керувати транспортними засобами;
• накладення арешту на фінансові рахунки у банках, електронних гаманцях тощо.

Які обов’язки особа має виконувати під час мобілізації:

• військовозобов’язаний, приписаний до певної військової частини, під час мобілізації у разі отримання повістки або мобілізаційного розпорядження повинен прибути у визначений час та місце на збори до ТЦК;
• військовозобов’язаний, не приписаний до військової частини, за новими нормами, протягом 60 днів із дня початку мобілізації повинен самостійно з’явитися до ЦНАПу, ТЦК або ж в електронному кабінеті уточнити свої облікові дані;
• військовозобов’язаний, не приписаний до військової частини, у разі отримання повістки також зобов’язаний з’явитися до ТЦК.

Якщо з певних причин людина не виконує ці обов’язки, то можуть застосовуватися обмеження.

У старому законопроєкті про мобілізацію рішення про застосування обмежень ухвалювалось безпосередньо в ТЦК. У новому ж законопроєкті про мобілізацію внесли зміни і зазначили, що такі санкції можуть застосовуватися лише судом.

– Який порядок притягнення до відповідальності?

– Отже, маємо факт порушення військового обов’язку. Працівники ТЦК найперше повинні направити людині листа з вимогою у певний термін все ж з’явитися. Якщо особа цього не робить або пошта повернула вимогу назад до ТЦК (людина її не отримала чи не проживає за такою адресою), тоді працівники Національної поліції не мають змоги затримати людини і доставити до ТЦК.

У такому разі ТЦК звертається до суду з поданням, у якому просить застосувати те чи інше обмеження до ухилянта. Суд перевіряє підстави і виносить свою ухвалу, яка, до речі, підлягає негайному виконанню. Навіть якщо людина подає апеляцію, це все одно не зупинить виконання рішення суду.

Після суду рішення передають до Державної виконавчої служби, де відповідний виконавець приймає його і здійснює примусове виконання. Якщо говорити про накладення арешту на рахунки, то держвиконавець виносить відповідну постанову і розсилає її до банківських установ, які і мають здійснити блокування.

Якщо людина має рахунки за кордоном

– Державний виконавець після отримання рішення суду за відповідними базами буде перевіряти, чи має певна особа рахунки за кордоном. Хоча не думаю, що у державних виконавців є доступ до реєстрів міжнародних фінансових установ.

На мою думку, поки зарано про це говорити, адже законопроєкт про мобілізацію лише розглядають. А зрозуміло буде, коли підуть певні судові процеси.

Як розблокувати рахунки

– Якщо військовозобов’язаний все ж з’явився до ТЦК, то працівники територіального центру видають йому довідку, де зазначено, що свій обов’язок людина виконала. Така довідка надсилається до Державної виконавчої служби, і на цій підставі виконавець зобов’язаний закінчити попереднє провадження. А наслідком закінчення є, наприклад, розблокування банківських рахунків.

Обмеження користування транспортними засобами

– Що стосується обмеження на право користування транспортними засобами, то це стосується лише права на керування. Жодних майнових обмежень не буде – тобто автівку не будуть арештовувати.

Якщо ж людину спіймають за кермом, тоді настає окрема відповідальність.

– Коли може запрацювати електронний кабінет призовника?

– Як старим, так і новим законопроєктом про мобілізацію передбачається загальний обов’язок для всіх призовників, військовослужбовців, резервістів зареєструвати особистий електронний кабінет. Якихось конкретних строків, коли ж він запрацює, документ поки не містить. Можливо, це уточнять в майбутньому.

Проте тут треба проаналізувати закон № 10062 (щодо порядку обробки та використання даних в державних реєстрах для військового обліку), який Верховна Рада ухвалила 16 січня 2024 року. Цим законом внесли зміни для удосконалення електронного обліку військовозобов’язаних. І саме цим законом передбачається створення електронного кабінету призовника та військовозобов’язаного.

У документі № 10062 від 16 січня також немає деталей, коли ж запрацюють електронні кабінети. Однак функціонал цього кабінету буде визначатися відповідним порядком, який затвердить Кабінет міністрів. Поки що цієї додаткової нормативно-правової бази немає.

Крім того, в ефірі Єдиних новин заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерина Чорногоренко повідомила, що після того, як закон від 16 січня набуде чинності, уряд почне працювати над запуском електронного кабінету призовника. І вона наголосила, що це може статися у другому кварталі 2024 року. Зрозуміло, що тут потрібно підготувати програмну базу.

– Які категорії громадян мобілізуватимуть додатково?

– У новому урядовому законопроєкті сама мобілізація не змінюється. Тобто як почалася мобілізація 24 лютого 2022 року, так вона і продовжується.

За новими правилами, призиватимуть до війська з 25 років, раніше було з 27 років. Верхній граничний вік для мобілізованого без змін – це 60 років. Тобто усі чоловіки від 25 до 60 років, якщо не мають права на відстрочку від призову, можуть потрапити до війська.

Були певні обговорення, чи можна мобілізувати осіб, які були засуджені, відбувають покарання або звільнені від відбування покарання. То новий законопроєкт передбачає, що осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, крім засуджених за злочини проти державності або національної безпеки, за їхньою згодою можуть призвати. Тобто у новому документі таку умову передбачили.

Якщо під час голосування народні депутати підтримують цей пункт, то це буде нова категорія громадян, які за своїм бажанням зможуть призиватися на військову службу.

– Хто звільняється від мобілізації?

– Урядовим законопроєктом про мобілізацію певним чином уточнюються певні положення стосовно відстрочки від призову і запроваджуються нові категорії громадян, які будуть її мати.

У попередньому проєкті закону йшлося, що відстрочку матимуть особи з інвалідністю лише I та II групи, III група туди не входила. У цьому документі певним чином ставиться крапка з цього питання – тобто всі особи з інвалідністю можуть мати відстрочку. Тут ніяких змін не буде.

Проєктом також уточнюється норма щодо чоловіків, на утриманні яких є три і більше дитини. Але це працюватиме лише для тих чоловіків, які не матимуть боргів зі сплати аліментів більше ніж за три місяці.

Наприклад, у військовозобов’язаного від двох різних шлюбів є три дитини. Але на когось із дітей він не сплачує аліменти і борг перевищив суму за три місяці. Попри те, що такий чоловік є батьком трьох дітей, відстрочку від мобілізації він мати не буде.

Щоб скористатися цією нормою, особа має взяти довідку з Державної виконавчої служби про відсутність заборгованості. Після її надання, а також інших документів на дітей він отримає відстрочку.

Догляд за родичами з інвалідністю

Із законопроєкту про мобілізацію прибирається норма щодо тих осіб, які мають чоловіка або дружину з інвалідністю або ж батьків з інвалідністю I чи II групи.

Таке положення зникає і трансформується в нове, яке залежатиме від того, яку групу інвалідності, I чи II, має особа, догляд за якою необхідний.

Якщо говорити про особу з інвалідністю I групи, то відстрочку від призову будуть мати члени сім’ї першого або другого ступеня спорідненості. Тобто на цьому етапі з’являється таке поняття, як ступінь спорідненості. Ступені спорідненості визначені у Податковому кодексі України.

Якщо говорити про перший ступінь спорідненості, то це: батьки, чоловік або дружина, рідні або усиновлені діти. Якщо говорити про другий ступінь спорідненості, то це: брати, сестри, дідусі та бабусі з обох боків, а також онуки.

Наприклад, у військовозобов’язаного є батько з I групою інвалідності. За новою нормою у законопроєкті, якщо цей військовозобов’язаний буде доглядати за своїм батьком, то він матиме право на відстрочку.

Варто зауважити, що за особами з I групою інвалідності можуть доглядати особи другого ступеня спорідненості, якщо немає родичів першого ступеня спорідненості.

Також у законопроєкті про мобілізацію з’являється категорія людей, які звільняються від неї – це судді загальної юрисдикції, судді Конституційного суду, члени Вищої ради правосуддя тощо. Тобто додається певна ланка суддівської системи.

– Хто з військових може бути звільнений від служби?

– Серед осіб, які не будуть підлягати мобілізації, додаються дві категорії військовослужбовців. Якщо забігти наперед, то цим законопроєктом про мобілізацію також передбачаються зміни щодо підстав звільнення з військової служби.

Отже, від військової служби можуть бути звільнені ті військові, які під час дії воєнного стану понад 36 місяців поспіль проходили службу і у них закінчується її строк. Їх не можуть мобілізувати впродовж двох років з дня звільнення. Тобто законом надається час людині, щоб відновитися.

До другої категорії належать ті військовослужбовці, які були звільнені з полону. Тут варто наголосити, що таких людей ні за яких умов не можна буде призвати до війська, окрім як за особистою згодою.

Особи зі статусом обмежено придатні

Законопроєктом про мобілізацію взагалі пропонується вилучити таке поняття, як обмежено придатний до військової служби. Тобто в результаті залишиться дві категорії – придатний або непридатний.

Це означає, що всі особи, які на сьогодні мають статус обмежено придатний, повинні будуть пройти військово-лікарську комісію. За її результатами їх визнають або придатними, або непридатними до військової служби.

– Що змінюється для студентів? Яка для них передбачена відстрочка? Що зі студентами, які здобувають другу або третю вищу освіту?

– Урядовий законопроєкт залишає таку підставу для звільнення від проходження служби, як навчання після школи у закладах освіти. Проте тут є головна умова – відстрочка буде лише у тому разі, якщо студент здобуває рівень освіти, вищий за попередній.

Якщо не брати до уваги навчання в школі, то в Україні маємо таку градацію рівнів освіти: загальну, професійну , фахову передвищу і три рівні вищої освіти (бакалавр, магістр і освітньо-науковий).

Наприклад, якщо особа навчається у вищому навчальному закладі і має рівень бакалавра, то вона може вступити до магістратури, а далі до аспірантури, і на ці періоди студент матиме відстрочку від мобілізації. Тобто тут простежується чітка послідовність отримання певних рівнів освіти.

Всі інші студенти, які зараз отримують другу або третю вищу освіту, такої відстрочки не матимуть. Наприклад, якщо людина має диплом магістра і знову вступає до вишу на бакалаврат чи до магістратури, то від призову не звільняється.

Аспіранти будуть мати право на відстрочку лише в тому разі, якщо навчатимуться на бюджеті. Якщо ж аспірант вступає до університету на платній основі, тобто на контракт, то відстрочку від призову за новим законопроєктом про мобілізацію він не буде мати. Доволі дивне нововведення і не відомо, у зв’язку з чим так вирішили зробити.

Ще цікавий момент: за новим законом, студенти, які здобувають другу або третю вищу освіту, матимуть відстрочку лише до завершення поточного навчального року, попри те, що їм, можливо, треба ще рік чи два довчитися.

Припустимо, закон про мобілізацію набирає чинності в березні цього року, то всі студенти, які зараз отримують другу або третю вищу освіту, будуть мати відстрочку до закінчення навчального року-2024. Зазвичай це травень чи червень.