The Economist: Споживання новин та ефективність політичної реклами у соцмережах знижується

Середньодобовий час, витрачений користувачами в соцмережах, збільшується, однак увага до новинного, зокрема політичного, контенту знижується. Цьому сприяє переорієнтація соцмереж і зміна алгоритмів наповнення їхніх стрічок. Про це йдеться в публікації «Кінець соціальної мережі» The Economist.

Зазначено, що торік інтернет-користувач приділяв соціальним платформам у середньому майже дві з половиною години на день. При цьому час, проведений у соціальних застосунках, збільшився на 42% з 2020 року, досягнувши 2,3 трлн годин минулого року. Майже половина часу, проведеного за мобільними екранами у світі, торік припадала на соціальні додатки, а більше чверті часу, коли люди не спали, вони проводили, користуючись телефонами.

Найбільш очевидною зміною стала пріоритезація відеоконтенту в соцмережах. Успіх китайського застосунку для короткометражних відео «TiкТoк», який був запущений у 2017 році та швидко захопив молодь, викликав хвилю наслідування. Можливість переглядати короткі відеоролики з’явилася у фейсбуці, інстаграмі, пінтересті, снепчаті, ютубі, Х. Торік середньостатистичний американець із 64 хвилин, які він проводив у соціальних мережах, 40 витрачав на перегляд відео, порівняно з 28 хвилинами трьома роками раніше.

Відбулися й є менш очевидні зміни: якщо на першому етапі соцмережі показували оновлення від контактів користувача в хронологічному порядку, потім визначали пріоритетність публікацій, які виявилися популярними серед друзів користувача, то тепер вони використовують алгоритми для показу контенту, незалежно від того, як реагували на нього друзі та близькі користувача.

Бачачи менше новин у своїх стрічках, люди стали менш охочими ділитися ними та коментувати публічно. Якщо у 2018 році близько 26% респондентів повідомляли, що діляться новинами в соцмережах принаймні щотижня, то у 2023 році їх кількість зменшилася до 19%, згідно з дослідженням Інституту Reuters, проведеним у співпраці зі співробітниками Оксфордського університету у 36 країнах.

Тенденція до зменшення поширення контенту спричинила появу, за означенням Інституту Reuters, «пасивного споживача новин», який проглядає новини, але не коментує їх, не ділиться ними й ніяким іншим чином не взаємодіє з ними.

Платформи, які спочатку були місцями для спілкування з друзями та обміну власним контентом, перетворюються на канали розваг для пасивного споживання відеоконтенту, йдеться в публікації. При цьому «живе спілкування» з дискусіями та суперечками користувачі переміщують у закриті приватні групи на таких платформах, як «Вотсап» і «Телеграм».

«Ця міграція, у свою чергу, матиме значні наслідки для політики в рік, коли країни з більш ніж половиною населення світу збираються голосувати», — йдеться у статті.

• Читайте також: «Детектор медіа» запустив канал у вотсапі

Водночас дослідження Інституту Reuters виявило, що частка дорослих, які щотижня публікують новинні статті через «месенджери» — платформи обміну миттєвими повідомленнями, зросла з 17% до 22% за п’ять років до 2023 року.

Зазначено, що у зв’язку з такою переорієнтацією користувачів та посиленням диференціації соцмереж потенційна ефективність політичної реклами в соцмережах зменшується.

Очікується, що загальні витрати на політичну рекламу у США цього року зростуть до 30%, і левову частку в ній приділять телерекламі, а на соцмережі припадатиме понад 25%. Проте їх розподіл у сегменті платформ буде інакшим.

«Витрати на рекламу у фейсбуці (у межах американської президентської передвиборчої кампанії. — Ред. ) будуть нижчими в цьому виборчому циклі, ніж у 2020 році», — спрогнозувала консалтингова компанія AdImpact.

Фото: ілюстративне / Unsplash