Через блокади кордонів український бізнес втратив €1,5 мільярда - експерт

Як передає Укрінформ, про це сказав чином заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук в ефірі Українського радіо, оцінюючи ситуацію навколо намірів угорських та польських фермерів знову заблокувати кордон з Україною.

"Якщо дивитися на ті виклики, які сьогодні створюють перед нами польські чи угорські фермери блокуючи, вони тим самим надсилають сигнал Європейській комісії. Якщо ми подивимося на останній місяць активних фаз виступів німецьких, французьких, бельгійських, португальських чи польських фермерів, вони більшою мірою акцентовані на звернення до реформування аграрної сфери в структурі ЄС. Тому що коли в середині січня виходили польські фермери, перекриваючи польсько-український кордон, вони вимагали дотримання дотацій, незбільшення кредитних ставок, прозорої політики щодо фінансування. Також вони вимагали незбільшення вимог по Green Deal, тобто екологічних норм щодо вирощування культур, тому що це тягне за собою додаткові фінансові навантаження і відповідно прибутки стають меншими. Все це сьогодні на порядку денному в структурі Європейського Союзу. І ми стаємо заручниками цих обставин", - наголосив Марчук.

За його словами, також відіграла свою роль заява Єврокомісії про те, що 31 січня було підтримано продовження ліберальної політики щодо українського експорту.

"Тобто ця програма без мит та квот для української продукції, що додатково вплинуло на позиціонування представників Польщі. Адже ще з травня поляки дуже активно підігрівали питання, немов би всі труднощі в Польщі з формуванням цін залежать від України. Багато в чому це було підігріто з-за зовнішніх факторів, не обійшлось, напевно, без спецслужб Російської Федерації, які намагалися через будь-які суспільні та мовні канали казати, що "все що у вас погане в сільському господарстві — тому, що Україна здійснює транзит або частково почала здійснювати експорт до вас", - сказав представник Всеукраїнської аграрної ради

На переконання Марчука, сьогодні потрібно долучатися своїми ідеями та баченням, що саме буде реформуватися в аграрній сфері в Євросоюзі, на що ми будемо погоджуватися, на що ми теж могли б створити свої позиції, сказати, що ми на це не можемо піти.

"Тому що якщо подивитися історію виробництва української агропродукції та європейської, вони дуже різняться. Тому що у нас товаровиробник фактично покликаний на самовиживання, тобто він сам собі призначений, ніяких фахових підтримок у вигляді фінансової допомоги він не отримує. Для порівняння: в довоєнний період в Євросоюзі дотації для товаровиробників були 18%, в Україні ця цифра не перевищувала 2%, тому ми почали самостійно виживати. Навіть під час війни, в умовах тимчасової окупації, замінованих територій, проблем з логістикою ми створюємо ту конкуренцію, з якою сьогодні не може впоратися Європейський Союз. Тому нам потрібно на цих позиціях стадії реформування теж виставляти свої норми, які б дали можливість нам легше імплементуватися до Євросоюзу", - наголосив він.

На його думку, насправді ситуація з імпортом української продукції дуже перегріта, і вона не відповідає дійсності.

"Коли в травні були запроваджені заборони на імпорт української аграрної продукції по п'яти номенклатурних товарах, зокрема це пшениця, ріпак, соняшник, кукурудза, до Польщі, Румунії, Болгарії, Словаччини та Угорщини, то це все йшло під приводом того, що таке засилля продукції, так уже ціни обвалили, що вони не зможуть виживати. І це діяло до 15 вересня. Потім були сформовані комісії, зокрема в структурі Європейського Союзу, аби це дослідити. По факту цього всього не було виявлено, тому що тоді відбувалися вибори в Польщі, в Словаччині та частково в Болгарії, але більшою мірою це були ІПСО, вкинуті зі сторони країни-агресора. І все це продовжує сьогодні функціонувати й існувати як міф. Це одна сторона", - сказав він.

Марчук додав, що друга сторона полягає в тому, що за останні 20 років перебування в Європейському Союзі Польща досить активно завоювала європейські ринки в вигляді пропозиції своєї продукції по м‘ясній, молочній та іншій аграрній сировині. "І зараз ми бачимо, що євроінтеграція посилює можливість присутності української продукції, тому що показники за 2023 рік хороші. Програма без мит та квот дала нам додатковий поштовх з присутністю на європейських ринках. І поляки починають відчувати, що ми їх з цих ринків починаємо відбивати. Тож вони застосовують норми, які зовсім суперечать асоціації з ЄС, нормам, які ми підписали з СОТ, та декларації стосовно без мит і без квот. Тому в цьому випадку поляки діють винятково у своїх суто внутрішніх економічних інтересах, і цьому має дати визначення безпосередньо Єврокомісія. Дивно виглядає, коли Польща посилює контроль фітосанітарних перевірок на пунктах перетину, якщо цей товар їде до Німеччини чи Іспанії. Якщо він туди прямує, то ця країна мала б здійснювати цей контроль. А так вони будуть затримувати, знову у нас будуть простої, додаткові фінансові витрати на ці простої, можуть порушитися контракти через невчасне виконання, і від цього будуть вигравати поляки, які пропонуватимуть свою продукцію на заміну українській. Це треба присікати. Тому ми сьогодні говоримо про діалог і пропонуємо запровадити ліцензування, як із Болгарією", - наголосив він.

На думку експерта, Україна у випадку блокування кордонів, має продовжувати діалог і формування технічних груп на рівні Єврокомісії в контексті роботи з нашими країнами-сусідами.

"Але паралельно ми стаємо заручниками того, що бізнес буде стояти на кордонах і він буде втрачати чималі кошти. Листопад, грудень та частково січень продемонстрували втрати бізнесу через такі блокади у розмірі понад півтора мільярда євро. Це надвеликі кошти для експортерів, імпортерів та всього ланцюжку, що пов'язаний з експортом та імпортом продукції. Тому ми не зупиняємося щодо розвитку альтернативних шляхів, і море в грудні та січні нам дуже сильно допомогло в цьому. Сукупність експорту морем, річковими портами й вивезення залізницею сягнули близько 7 мільйонів тонн, це фактично як в довоєнний період часу. Тому потрібно паралельно розвивати наші торгові місії по всьому світу, створювати аграрних аташе, інтенсивніше працювати з Азією та Африкою, освоювати ці ринки та приходити туди зі своєю продукцією. Ми хочемо торгувати з Європою і будемо це робити, але це питання буде ще не один рік тягнутися до моменту нашої євроінтеграції", - зауважив він.

Марчук відзначив, що для нас дуже важлива позиція взагалі всіх членів Європейського Союзу, і вони свою позицію виставили в рішенні Європейської комісії від 31 січня, що після 5 червня, коли закінчується черговий термін ліберальної політики щодо українського експорту, він буде продовжений.

"Так, із частковим можливим переглядом по певній низці продуктів, але в цілому це не катастрофічно, враховуючи ті можливості, які ми сьогодні маємо у співпраці. Тобто політично ми розуміємо, що Євросоюзнамагається нас у цей період підтримати. І нам потрібно не створювати додаткових проблем, потрібно погоджувати свої напрямки та кількість тої продукції, яку ми могли б зреалізувати, тому що в кінцевому випадку програють всі: українці, які виростять продукцію з перспективою того, що вони її збудуть на європейському ринку, та європейці, які заблокують, але в результаті будуть мати дефіцит і змушені будуть привозити з Бразилії, що значно буде здорожчувати їхню продукцію всередині. Тому нам потрібно знайти паритетність і взаємопрацювати", - підкреслив він.

Як повідомляв Укрінформ, 6 листопада 2023 року польські перевізники розпочали блокаду руху вантажівок поблизу трьох найбільших пунктів пропуску на кордоні з Україною: «Корчова – Краківець», «Гребенне – Рава-Руська», «Дорогуськ – Ягодин». Серед основних вимог – повернення практики дозволів для українських перевізників, скасованої угодою з Євросоюзом до 30 червня 2024 року.

16 січня Міністерство інфраструктури Польщіпідписало угоду з організаторами блокади пунктів пропуску на польсько-українському кордоні, за результатами якої протестувальники призупинили до 1 березня свій протест. За цей час уряд Польщі зобов’язується вирішити проблеми перевізників.

На початку лютого польські фермери оголосили загальнонаціональний страйк із блокадою доріг та прикордонних пунктів пропуску, який планують розпочати 9 лютого.