Законопроєкт про мобілізацію №10449 не відповідає низці норм Конституції – Лубінець

Урядовий законопроєкт щодо мобілізації №10449 містить низку норм, які суперечать Конституції України.

Про це у своїх соцмережах написав уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Зауваження омбудсмена

Омбудсмен пише, що “у цілому” він погоджується із тим, що Україні варто нормативно вдосконалити питання, які стосуються мобілізаційної підготовки та самої мобілізації.

– Однак це має відповідати нормам Конституції України та міжнародним угодам в галузі прав людини. На жаль, урядовий законопроєкт №10449 щодо правил мобілізації і цього разу має низку суперечливих норм, – написав він.

Він нагадав, що раніше низку зауважень до законопроєкту озвучила його представниця з соціальних та економічних прав Олена Колобродова під час засідання Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Крім того, лист про зауваження щодо законопроєкту були відправлені до профільного Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

– Загалом зауваження до нового законопроєкту про мобілізацію зайняли аж 9 сторінок, – повідомив Лубінець.

Військовий облік

За його словами, нормативний казус є у питанні порядку виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку.

– Тут питання у відмітках: формулювання “зняти” та “виключити” з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує урегулювання, – пояснює омбудсмен.

Обмеження прав на виїзд

Він додає, що у законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни.

– Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож ці пропоновані зміни суперечать Конституції України, – написав він.

Електронний кабінет призовника

Окрім цього, вказує Лубінець, у законопроєкті пропонують передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за невиконання якого останні несуть визначену законом юридичну відповідальність.

– Проте таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України Про захист персональних даних, правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя. Тож такий обов’язок має бути виключений із законопроєкту. Доцільніше закріпити у ньому право, тобто можливість, реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста, – пояснює уповноважений з прав людини.

Повноваження співробітників ТЦК та СП

Зокрема, у питанні надавання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років також суперечать Конституції.

– Таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також персоналу Державної прикордонної служби України. Відповідно до ст. 17 Конституції України Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян, – пояснює Лубінець.

Права аспірантів

Також український омбудсмен вказує, що у змінах зазначене й позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. При цьому усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається, що суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян, та недопущення їх дискримінації за певними ознаками.

Призов незалежно від місця

Додатково Дмитро Лубінець каже про те, що у новому законопроєкті прописано, що призов на військову службу під час мобілізації здійснюється незалежно від місця їх перебування на військовому обліку. Таким чином особу можуть призвати на військову службу під час її перебування у службовому відрядженні, під час виїзду на вихідні до батьків, перебування в санаторії чи лікувальному закладі поза межами місця проживання.

– Проте, як показує аналіз звернень до нашого Офісу, при такому підході до мобілізації часто порушується право громадян на звільнення від призову, оскільки медичні документи, а також документи, які дають право військовозобов’язаному на звільнення від призову (свідоцтва про народження дітей, довідки про інвалідність батьків тощо), громадяни з собою не носять, оскільки їх за законом мають надати до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку. Тож закріплення у законі цієї норми є недоцільним, – каже він.

Альтернативна служба

Український омбудсмен вказує, що питання, які стосуються альтернативної (невійськової) служби, то чинна редакція закону України Про альтернативну (невійськову) службу нині не передбачає можливості та порядку направлення на альтернативну службу громадян, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

– Однак є непоодинокі випадки направлення громадян на військову службу, релігійні переконання яких не допускають виконання військового обов’язку, що суперечить гарантованому їм ст. 35 Конституції України праву на свободу совісті, – вказує він.

Міноборони отримало зауваження

Також Дмитро Лубінець повідомив, що напередодні мав зустріч із міністром оборони України Рустемом Умєровим

– Позитивно хочу відмітити, що він готовий реагувати на зауваження. Такий важливий для країни законопроєкт має враховувати нюанси та передусім відповідати усім нормам Конституції. Правами людини не можна нехтувати, – резюмував він.

Законопроєкт про мобілізацію

Уряд України 30 січня вніс до Верховної Ради оновлену версію законопроєкту щодо проходження військової служби, мобілізації та військового обліку №10449.

Пізніше український парламент вже вказував на недоліки проєкта закону, який запропонував Кабмін. Серед названих зауважень, зокрема, були відсутні чіткі норми щодо ротації військових.