Вивертати кишені громадян чи подолати корупцію: журналіст пояснив, де знайти гроші на мобілізацію

Нам пропонують збільшення податків та відрахувань військового збору. Але чи не правильніше замість цього навести лад з економічними схемами?

Для мобілізації 500 тисяч українців бюджету необхідно додатково 700 мільярдів гривень, тобто по 1,4 мільярди на кожного мобілізованого. Де державі брати ці гроші?

Журналіст Євген Плінський спробував розібратися, співставивши суми донатів і втрати економіки від нелегальних схем. 

Грошей в бюджеті немає

Голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, посилаючись на дані Міноборони та Мінфіну, повідомила, що мобілізація від 400 до 500 тис. військовозобов'язаних і додаткові потреби в закупівлі та модернізації військової техніки можуть потребувати збільшення видатків держбюджету-2024 на суму близько 700 млрд грн.

Проте вона зазначила, що, за підрахунками відомств, мобілізація від 400 до 500 тис. осіб у 2024 році обійдеться в 322 млрд грн додаткових видатків “тільки для того, щоб одягнути цих людей, навчити їх, годувати й виплачувати грошове забезпечення”. Цю цифру підтверджує також Міністерство фінансів. Тобто бюджет на кожного мобілізованого 1 400 000 грн. А грошей в бюджеті немає. 

Що пропонують українцям?

Де брати гроші, які потрібні для мобілізація? Це питання обговорюється паралельно з законопроєктом про саму мобілізацію. Роксолана Підласа говорить наступне: “Коли ми говоримо про підвищення таких податків, я особисто займаю жорстку позицію, що ми повинні говорити про прогресивні ставки.Якщо ви заробляєте найменше, ви не повинні платити більше навіть зараз, але якщо ви заробляєте, наприклад, від 20 тисяч гривень, то ви могли б платити військовий збір не 1,5%, а 3%. Це було б справедливо”.

Тобто єдиним варіантом фінансування додаткової мобілізації українцям пропонується збільшення податків. Окремо мовиться про те, що не лише військовий збір може збільшитися для тих, хто заробляє більше, ніж певна межа, а може бути й збільшення податків на доходи фізосіб.

Це фактично єдиний інструмент, який пропонує держава українцям для того, щоб забезпечувати нашу армію. Однак такий інструмент держава може задіяти лише тоді, коли по всіх інших напрямках можливості наповнення бюджету вичерпані. Йдеться про митницю, податкову, гральний бізнес, підакцизні товари. Лише після припинення всіх “схем” громадянам можуть пропонувати вищеописаний варіант. Але нам пропонують зворотній процес. 

Українці і без додаткового підвищення військового збору самостійно підтримують і фінансують українську армію. 

Читайте провідні новини дня:

• Відставка Залужного: Зеленський вперше розставив крапки над “і”
• Мобілізація сто років тому: як українці масово ухилялись від армії і це закінчилось Голодомором
• "Розтанули" мільйони гривень: у Києві четвертий місяць не платять зарплату у дитячій інфекційній лікарні

За даними monobank, 2023 року українці задонатили через банки майже втричі більше, ніж 2022 року — 27,4 млрд грн, тоді як попереднього року було 8,5 млрд грн. Тобто свідомі люди не потребують додаткового стимулювання з боку держави задля того, щоб підтримувати армію. 

Де держава може черпати ресурс задля фінансування майбутньої мобілізації?

Наприкінці року вийшла велика кількість різної аналітики щодо ринку підакцизних товарів. Згідно з дослідженням Економічної експертної платформи, загальні втрати сегменту підакцизних товарів за 2023 рік сягнули шалених 38 млрд грн.

Проведемо паралель — українці за цілий рік задонатили на підтримку армії 24,5 млрд грн, держава втратила на ринку підакцизних товарів 38 млрд. Тобто в півтора рази більше було вкрадено на пальному, алкоголі і на цигарках, ніж вся країна задонатила на підтримку армії. Так, на алкогольній продукції держава втратила в межах 7-8 млрд, на ринку пального — в межах 9-10 млрд і на ринку тютюну — в межах 18-20 млрд грн. 

Це поле, в якому потрібно працювати і де має держава та контролюючі органи показати свою ефективність.