Про дрони на кухні. Вибачте, але трохи вже дістало

Про дрони на кухні. Вибачте, але трошки вже дістало. Таке відчуття, що хтось вважає правильним доказати фейсбуку, що збирати доволі простий спортивний дрон дома- це занадто складна задача.

Якщо він збирається без досвіду, без правильної підготовки та руками з дупи — то звісно вийде погано. Але це доволі простий дрон, який зроблений для спорту і саме такий, щоб його дешево можна було зібрати саме в домашніх умовах. І купа спортсменів в цьому виді спорту збирають такі дрони власноруч, про що можна побачити багато відео в ютубі. Якщо немає україномовних роліків — знайдіть російськомовні. Контенту до*ера.

Ну серйозно. Я, наприклад, до війни не любив зброю. Як любий спортсмен-контактник, якій звик покладатися на кулаки, чи в крайньому випадку ніж чи дубинку. Зброя то чіт, це як у прислів'ї "Бог зробив людей сильними та слабкими, а Сміт і Вессон їх зрівняв".

Але нічого, купив з початку війни собі зброю, потім почав займатись високоточною стрільбою, та вивчати снайпінг на практиці, і нічого, людина яка не любила зброю оказала вагомий вплив на розвиток снайпінгу в морській піхоті (і не тільки).

Медицина, тепловізори, автівки, БПЛА— дуже багато напрямків опановувалось тільки тому що "ну треба, а шо поробиш, хтось же повинен це робити".

Коли три роки тому ми ставили системи відеоспостереження по фронту, щоб захистити піхоту в окопах від снайперів та ДРГ, мене спитав один з спонсорів, дивлячись з Пісок на силует ДАП: "Ти знаєш як це зробити правильно?"

На що я відповів: "Як зробити — знаю. Як зробити правильно — ніт. Я не спеціаліст. Як волонтер, я можу організувати виконання функції за надмалий прайс. Бо ми звикли економити та робити на ці гроші максимум. Але правильно…таких проектів ще ніхто не робив в такій війні, з достатньою кількістю ітерацій, щоб сформувати правильний по ККД та якості/вартості продукт. Зробити правильно — складніше".

На що спонсор сказав: "Ну якщо ти це розумієш, то справишся".

І ми справились. На жаль не встигли затягнути всю лінію, але ми тягнули незалежні електромережі, ми формували мости звʼязку, ми купляли сервера та програмне забеспечення, клали оптику прямо по окопах.

З початку цієї війни з снайпінгу та розвідки поступово перейшов на аеророзвідку. Сім сертифікатів по різним бпла. І я вчусь далі.

У нас тут війна, люди щоб вижити роблять дива, а суспільство оговорює в фейсбуці як складно дома спаяти с*аний спортивний дрон. З таким настроєм ми новим технологічним Ізраїлем точно не станемо. Якщо вважаєте це складним, то хоча б віддайте дітей на brobots чи інші секції яки розвинуть вашу дитину до сучасного рівня, якщо в самих лапки, але не вбивайте ініціативу в інших. Ще ні в кого нічого не виходило з першого разу. Але це не привід не повторити ітерацію ще раз з вже набутим досвідом.

Просто для розуміння. Один з топових виробників fpv та бомберів, в якого вже купа технологій і як й давно потребує масштабування — ніколи в житті не збирав дрони.

Зараз ми з ним на постійному зв'язку і він еволюціонує дуже швидко.

Іншій, мій приятель, почав збирати дрони сам, зібрав команду, тестує, робить так, як ми йому кажемо. Не старається зекономити, бере тільки працююче, і на виході в нього вже продукт який на нашу думку змінить трохи правила гри.

Так, 80% хто цим почне займатися — відпадуть. Метод Парето він такий. Але з останніми 20% ми можемо виграти цю війну. І так, це робота не для однієї людини, а для команди, але саме з таких команд і еволюціонували сучасні українські виробники дронів.

Тож не бійтеся пробувати. Як казав Холіфілд, сьогодні ви можете тренуватися, і це все одно не дасть вам можливості перемогти. Але як мінімум на сьогодні ви станете кращими ніж вчора.

Становіться кращими ніж вчора, раз ви знаходитеся в мирних містах. Вам це набагато простіше, ніж нам тут.

І якщо прочитавши цей пост декілька людей все ж вирішить спробувати (а кругом мене зараз багато людей які будуть себе пробувати в дронах, і я теж до речі), то я вже недаремно витрачав час на написання цього посту.

Джерело: пост Марко у Facebook