Швеція закрила розслідування вибухів на "Північних потоках"

Швеція в середу, 7 лютого, припинила розслідування вибухів у 2022 році на трубопроводах "Північний потік" та "Північний потік-2” у Балтійському морі, заявивши, що не має юрисдикції у цій справі, але передала зібрані докази слідчим Німеччини. Про це повідомляє Reuters.

"На тлі ситуації, яку ми зараз маємо, ми можемо констатувати, що Швеція не має юрисдикції", - йдеться в заяві прокурора Матса Люнгквіста.

Данія та Німеччина розпочали окремі розслідування, а Швеція заявила, що передасть свої докази.

"В межах цього правового співробітництва ми змогли передати матеріали, які можуть бути використані як докази в розслідуванні Німеччини", - сказали у прокуратурі Швеції. 

Федеральна прокуратура Німеччини заявила лише, що її розслідування триває.

Поліція Данії повідомила, що планує надати більше інформації про своє розслідування найближчим часом. Якщо ні Данія, ні Німеччина не знайдуть переконливих доказів, таємниця вибухів на газопроводах може залишитися нерозгаданою.

На газопроводах "Північний потік-1" і "Північний потік-2" відбулася серія вибухів в економічних зонах Швеції та Данії у вересні 2022 року. Росія та Захід звинуватили один одного в диверсії. Обидві сторони заперечують свою причетність, і ніхто не взяв на себе відповідальність.

У липні 2023 року Німеччина повідомила, що знайшла сліди вибухівки на яхті, яка "могла бути використана для транспортування вибухівки", а підготовлені водолази могли прикріпити вибухівку до трубопроводу.

Москва звинуватила США, Велику Британію та Україну у вибухах, які значною мірою відрізали Росію від прибуткового європейського ринку. Ці країни заперечують свою причетність.

Деякі західні офіційні особи заявили, що російські військові кораблі перебували в районі трубопроводів під час вибухів, але інші сказали, що немає жодних вагомих доказів причетності Росії. 

Також у деяких ЗМІ з'являлася версія про “український слід” у вибухах на газопроводах. Про те, хто і навіщо придумав, що Україна підірвала “Північні потоки”, розповідав президент Центру глобалістики “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар.