Таємниці озера Роторуа: як дослідники відкрили магнітну аномалію на дні сплячого вулкана

Недавно дослідники з Новозеландського інституту наук GNS Science провели детальне картографування дна озера Роторуа, виявивши ознаки гідротермальної активності, включаючи безліч маленьких кратерів, що вкривають дно, а також дивну "магнітну аномалію".

Це ніби ви нарешті одягли окуляри і можете прочитати текст дрібним шрифтом, – сказав Корнель де Ронде, головний науковець GNS Science, в інтерв’ю Live Science.

Дослідники просканували загалом 54 квадратних кілометри або близько 68 відсотків Роторуа. Їх основний метод полягав у використанні багатопроменевого сонару, щоб визначити глибину і форму, або батиметрію, дна озера.

Це виявило першу ознаку гідротермальної активності: тисячі "вибоїн" діаметром до 51 метра, що вкривають дно озера. Ці маленькі кратери, за словами дослідників, залишилися після викиду газу і гарячої води, і все ще виділяють ледь помітні потоки тепла. За словами де Ронде, озеро зазвичай дуже прохолодне – 13,8 градуса Цельсія біля його дна.

Магнітні сканування виявили ще одну ознаку: магнітну аномалію. Вулканічні скелі зазвичай містять магнетит, який, як випливає з назви, дуже магнітний. Але гаряча вода може перетворити магнетит на інший мінерал, пірит, який має майже нульовий магнітний сигнал.

Карта озера Роторуа / Фото GNS Science

Зазвичай з вулканічними скелями, коли ви проводите магнітометр над ними, ви отримуєте дуже позитивні аномалії, але в цьому випадку ми отримуємо негативні аномалії, ймовірно, через дуже низькі магнітні сприйнятливості,
– сказав де Ронде Live Science.

"Вибоїни" і їх потоки тепла, а також мертві зони магнітної інтенсивності є сильними доказами того, що геотермальні системи, які підтримують частини озера, все ще активні, зробили висновок дослідники.

• Але це не все. Дослідники також виявили, що магнітна аномалія збігається з "непомітною аномалією теплового потоку", що свідчить про те, що може існувати ще одна гідротермальна система.
• Ще й надто, вони виявили докази давньої річки неподалік від берега, яка існувала до утворення озера близько 65 тисяч років тому.

Усе це свідчить про те, що давній вулкан, хоча він і спить, продовжує впливати на озеро.