Байденіада: Як Росія намагається вплинути на американську внутрішню та зовнішню політику за допомогою соціальних мереж

На листопад 2024 року заплановані президентські вибори у США. Сполучені Штати зараз, під час війни, є одним із головних союзників України. А інтерес Росії — посилити розкол в американському суспільстві, загострити внутрішньополітичні та суспільні проблеми, щоб відвадити її від питань зовнішньої політики, зокрема, союзницької підтримки України. Росія вкладає ресурси та зусилля у ведення дезінформаційних кампаній в американському медіапросторі. Зокрема, підтримує низку діячів, здебільшого консерваторів, таких як Такер Карлсон, які є прихильниками Росії та просувають тези, суголосні російській пропаганді.

У цьому матеріалі аналізуємо дописи на низці майданчиків у різних соцмережах та іміджбордах, включно з анонімними телеграм-каналами, твіттер-акаунтами, сторінками в інстаграмі, спільнотами у фейсбуці та тредами на 4chan і Reddit, які ведуть англійською та російською мовами. У вибірці представлено майданчики різного охоплення — від 4 тисяч до сотень тисяч підписників.

«Демократи намагаються всіх підкупити»

Російська пропаганда часом демонізує Демократичну партію, екстраполюючи всі поразки та недоліки Байдена на цю політсилу, хоча чинний президент є представником лише одного з її крил. Зокрема, за допомогою конспірологічних теорій пропагандисти намагаються переконати як американців, так і світ у тому, що демократи йдуть на все, просто щоб виграти вибори, навіть жертвуючи життями невинних людей. Мовляв, протести в Сполучених Штатах, нові військові кампанії чи низка інших кризових ситуацій насправді штучно створені демократами, щоб набрати більше голосів. Один із прикладів такої дезінформації росіян — поширення тези про те, що мільярдер Джордж Сорос нібито вливає величезну кількість ресурсів у те, щоб переманити Техас на бік демократів. Повідомлення про те, що Сорос нібито фінансував і протести Black Lives Matter, й «інші проєкти для деградації громадянського суспільства» у Сполучених Штатах, поширюють як у російськомовних телеграм-каналах, так і в інших мережах, зокрема,  англійською у твіттері, фейсбуці й інстаграмі.

Також пропагандисти розповідають, що удари по базі США на кордоні з Йорданією  —  нібито теж провокація американців, щоб «підняти рейтинг Байдена». Мовляв, усі вірять Штатам на слово, бо «в руках глобалістів усі світові медіа». Варто зазначити, що телеграм, хоча і не користується  також популярністю, як в Україні й у Росії, також використовується в США — станом на 2023 рік він посідає четверте місце серед месенджерів за популярністю там, має майже 11 мільйонів активних користувачів щомісяця в цій країні; а за перші дев’ять місяців минулого року в США додаток завантажили більше як 21 мільйон разів.

«Трамп — беззаперечний переможець виборів»

Також пропагандисти продовжують робити з Дональда Трампа месію та пишуть, ніби він уже виграв листопадові вибори, причому з упевненим відривом. За допомогою цих фейків вони просувають кандидатуру Трампа не лише в англомовному, а й у російськомовному сегменті соцмереж. Крім того, вони вдаються до тактики, яку використовували політтехнологи Трампа у 2016 та 2020-му, — героїзаціїобразу 45-го президента США. Мовляв, він рятує світ від свавілля та «педофілів-демократів», завдяки чому йому вдалося мобілізувати навколо себе прихильників конспірологічного руху QAnon. Цьогоріч пропагандисти, особливо в російськомовних телеграм-каналах, висловлюють відкрите побоювання за життя Трампа, щоб створити відчуття надзвичайної важливості його роботи, оскільки саме через це система нібито хоче його знищити. Втім навіть вони визнають, що «головним конкурентом Трампа є він сам» — через низку судових справ проти нього.

Вони також критикують західні медіа за те, що ті критично ставляться до можливого повернення Трампа до влади. Мовляв, «Трампом лякають на повну потужність, поки що — не дітей». Пропагандисти також хвалять Трампа за блокування двопартійної угоди, яка розблокувала б нову фінансову допомогу для України (в анонімних англомовних телеграм-каналах) і будь-яке висловлювання Трампа проти Байдена, підкреслюючи, як він його «розніс», «знищив» або «принизив».

«Байден — некомпетентний лідер»

Упродовж усієї президентської каденції Джо Байдена російські пропагандисти постійно намагалися представити його як особу, що є некомпетентною для такої важливої ролі та що він не здатен її виконувати. Мовляв, і вік не такий, і поводиться він дивно, і характер у нього нестерпний. Тут же — і безпідставні звинувачення у педофілії. При цьому пропагандисти ніколи не згадують про похилий вік і ексцентричну поведінку політичного опонента Байдена. Це може бути ще однією підказкою до того, що правління Трампа буде більш прийнятним для Росії варіантом.

Росіяни у такий спосіб підсилюють в англомовному просторі сентимент, наявний особливо серед консервативних американців і підтримуваний прихильниками прогресивних поглядів, що Байден не виправдав очікувань на посаді президента США. Так, економічна ситуація у країні за його правління покращилась, однак американці необов’язково вважають це саме успіхом його адміністрації. Про це, зокрема, свідчить і рейтинг підтримки Байдена. А за версією пропагандистів, якщо у Байдена такий низький рейтинг, то він веде «неправильну» політику.

Також Байдена критикували за нещодавній дзвінок родині загиблої в Йорданії американської військової. Пропагандисти вчепилися в те, що Байден недостатньо точно сформулював свої співчуття — він сказав, що його син був в Іраку й він втратив його. Син Байдена справді служив в Іраку, але помер згодом від раку мозку. Проте пропагандисти поширюють тезу, що Байден розповів вигадану історію про смерть свого сина, начебто президент сказав, що він загинув в Іраці.

Окрім того, російська пропаганда постійно висміює дефекти його мови, фізичні вади чи курйозні моменти (як-от падіння на сходинках трапа літака), пояснюючи це віковою «недієздатністю» американського президента: «Знаєте, старого вже стає просто шкода. Відпустіть його, будь ласка».

«США не можуть бути флагманом демократії, а скоро їх узагалі не стане»

Пропагандисти також поширюють тезу про те, що Сполученим Штатам скоро настане кінець. Мовляв, будь-яка протидія загрозливим ідеям консервативних американців (приміром, боротьба з дискримінацією чи системним расизмом), за версією агітпропу, веде до краху країни. Це нібито намагається показати Голлівуд — росіяни активно використовують теорію «підсвідомого програмування» — теорію, згідно з якою влада використовує попкультуру як інструмент контролю суспільства, аби за його допомогою просунути певні зміни та зробити їх більш прийнятними. Наприклад, пропаганда пише, що у «Сімпсонах» (це карикатурний мультсеріал про пересічну американську родину — «ДМ») усе давно вже показали, тобто всі події було заплановано заздалегідь. Таким же чином пропаганда використовує і тизер нового американського блокбастера Алекса Гарленда про недалеке майбутнє Америки з промовистою назвою «Громадянська війна». Пропагандисти на своїх майданчиках, особливо у російськомовному телеграмі, вже назвали трейлер передбаченням і висловилися, мовляв, «на чиєму боці насправді Голлівуд». Щоб показати, наскільки нібито все погано в США, часто використовуються тематичні гештеги на кшталт #ГудбайАмерика.

Пропагандисти критикують все та пристосовують під свої потреби навіть найменші скандали й інфоприводи в американському медіапросторі — знесення пам’ятників, «скасування» медійних осіб, «невпевненість» Штатів у ролі наддержави (у цьому випадку пропагандисти зманіпулювали статтею журналу Foreign Affairs під назвою «Наддержава, що сумнівається у собі»). Англомовні та російськомовні анонімні канали в телеграмі, сторінки в інстаграмі та твіттері фокусуються винятково на негативних тенденціях в американському суспільстві, драматизують їх, а позитивні новини поширюють лише про людей, прихильних до Росії. Саме так працює фрейминг — вибіркове висвітлення подій згідно з цілями й особистою позицією власників або авторів медіа. Яскравим прикладом фреймингу є коментування новини про те, що американський комітет із дієтичних рекомендацій намагається «перекваліфікувати» картоплю з овочу на злак — через те, що її врахування в графі «овочі» дає хибну картину загального споживання американцями овочів (комітет вважає, що кетчуп і картопля-фрі не така вже й здорова їжа, і потрібно їсти більше інших овочів). Пропагандисти відреагували на це так: «Коли в країні багато дурнів, треба займатись освітою, а не перейменуваннями».

«Допомога Україні знищує Америку»

Підтримка України начебто приведе Штати до занепаду, пишуть пропагандисти. Мовляв, через Україну Америка забуває про власні проблеми, та ще й шкодить собі. У такий спосіб вони привласнюють думку багатьох пересічних американців про те, що Сполучені Штати надто сильно загрузли у зовнішній політиці, забуваючи про внутрішню. Але часто ця думка не має безпосереднього зв’язку з ситуацією в Україні, а описує загальне залучення США до конфліктів у всьому світі. Натомість Росія часто звужує цей фокус винятково до України.

Наприклад, нещодавню Національну стратегію для оборонної промисловості США, де уряд країни представив план розвитку оборонної промисловості, вказуючи на теперішні проблеми галузі, вони прокоментували як «скорочення промислової бази США» через те, що «зброя йде в Україну». Мовляв, «військова машина США не є готовою до великої війни». У подібному стилі щодо України висловлюється і Трамп, чиї слова швидко підхоплюють пропагандисти. Нещодавно його заяви підсилилися реальними кроками — блокуванням допомоги Україні через вимоги у сфері міграційної політики. Трамп використовує питання допомоги Україні для розв’язання своїх політичних задач, а російська пропаганда просуває тезу про «неважливість України» для американців (і в цьому позиції Трампа та пропагандистів збігаються).

Також Україну намагаються представити як дестабілізаційний і деструктивний для Сполучених Штатів елемент. Зокрема, це роблять за допомогою тези про «корупцію родини Байденів» — ідеться насамперед про вже неодноразово використану тему роботи Хантера Байдена, сина чинного президента США, в українській газовій компанії Burisma, в той час, коли старший Байден був віцепрезидентом США. Цю тему знову почали обговорювати в Америці як складник передвиборчої кампанії Трампа. Одночасно білоруським пропагандистам дав інтерв’ю внесений до санкційного списку США колишній нардеп Андрій Деркач, якого українське правосуддя підозрюєу державній зраді, а в США на нього наклали санкції за організацію інформаційної кампанії проти Байдена. Також цю тему просуває Такер Карлсон, який нещодавно приїхав до Москви, аби взяти інтервʼю з Володимиром Путіним.

Крім того, пропагандисти поширюють не лише у Штатах, а й у Канаді твердження про те, що Україна не варта американської підтримки, бо є надто корумпованою. Так, зокрема, пояснюють свої заяви щодо України «трампісти» в американському парламенті, яких цитують російські та проросійські медіа та персони, такі як Марджорі Тейлор-Грін.

Як зусилля росіян можуть вплинути на президентські вибори-2024 та Сполучені Штати в цілому

Метою Росії є розхитування політичної системи США, зниження довіри до демократичних інститутів і посилення розколу в суспільстві, і спершу вона намагається це зробити в рамках уже усталених процесів. Головним із них є вибори президента та парламенту. Росія намагається вплинути на їхній результат, схиляючи суспільну думку до тих кандидатів, політика яких була б більш прихильною або передбачуваною для Кремля. Тому Росія підтримує Трампа інформаційно, зокрема, підсилює його імідж «антисистемного кандидата». З огляду на те, як Росія втручалася у вибори під час обрання Трампа у 2016 році та як протидіяла обранню Байдена у 2020-му, ймовірно, що вона повторить і збільшить свої зусилля протягом цієї передвиборчої кампанії.

І націлені ці зусилля будуть не стільки на підтримку умовного «прихильника Росії», як писала про нього російська пропаганда у 2016 році, скільки на загальну можливість змін в американській політиці, які зробили б країну більш вразливою до подальших дій Росії. Подібні процеси можна було побачити у тому, як Росія намагалася вплинути на результати парламентських виборів у Польщі 2023 року.

Завдяки поширенню деструктивних для США поглядів у англомовному сегменті соцмереж Росія намагається поглибити розкол американського суспільства. Це створює токсичне політичне середовище, яке сповільнює конструктивне розв’язання проблем задля суто внутрішньополітичної боротьби.

Росія також інструменталізує розкол у політичній системі США. Навіть усередині двох провідних партій є по кілька течій, які по-різному ставляться до низки питань політики країни. Зокрема, це стосується того, наскільки залученими у протистояння російській агресії України повинні бути Сполучені Штати. Внаслідок цього прийняття низки важливих політичних рішень стає ускладненим або неможливим, оскільки сторони не можуть дійти між собою згоди. Ситуація набуває нового градусу перед президентськими та парламентськими виборами, що відбудуться одночасно в листопаді цього року.

Дестабілізація соціально-політичної ситуації в Сполучених Штатах є ціллю дезінформаційних кампаній Росії. Задля цього вона навіть підтримує кола, що готові перетворювати заклики до агресії на дії. Прихильники конспірологічних теорій, яких підтримувала Росія у різний спосіб, брали участь у спробі заколоту 6 січня 2021 року, коли прихильники Дональда Трампа штурмували Капітолій США. Зміна ладу чи тривала політична криза в Америці трансформувала б роль Сполучених Штатів у міжнародній політиці та звільнила б місце, яке хочуть посісти представники недемократичних режимів. Таке бажання можна простежити як у низці повідомлень пропагандистів, так і в заявах посадових осіб Росії.

Зусилля Росії вплинути на американські вибори створюють прецедент для інших країн. Спостерігаючи за тим, як подібні дезінформаційні кампанії працюють в американській аудиторії, вони адаптують їх під локальний контекст інших країн і схиляють суспільну думку в низці країн Заходу на користь Росії.

Ілюстрація на головній: «Детектор медіа»