Формування земельної ділянки: що треба знати

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об’єкта цивільних прав та передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Про це повідомляє Земельний фонд України, пише agronews.ua.

Формування земельних ділянок здійснюється:

• у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;
• шляхом поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;
• шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
• шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;
• за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
• за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Як результат виконаної роботи та реєстрації земельної ділянки є Витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку – документ, що містить інформацію про земельну ділянку.

Відомості про земельну ділянку, на сьогодні, є відкритими та загальнодоступними і надаються у формі витягів з Державного земельного кадастру, довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (територію), копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Витяг з ДЗК є важливим документом для вчинення правочинів із земельною ділянкою (договір купівлі-продажу, дарування, міни, оренди, спадкування, тощо). Також він є необхідним при реєстрації земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Кадастровий номер земельної ділянки – цеіндивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Відповідно до законодавства, наявність у земельної ділянки такого унікального кадастрового номера обов’язкова.

Кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапкою. Перші 10 визначають межі адміністративно-територіального устрою України (населений пункт); наступні 2 – номер кадастрової зони відносно адміністративної області; наступні 3 – номер кадастрового кварталу відносно кадастрової зони; останні 4 – інформують про місцезнаходження земельної ділянки відносно кадастрового кварталу.

Наприклад, кадастровий номер 8000000000:85:291:0003 вказує, що земельна ділянка розміщена в м. Києві, 85-й кадастровій зоні, 291-му кадастровому кварталу у Подільському районі 

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій – сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об’єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок.

Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя.

Поділ, об’єднання земельної ділянки, що перебуває у користуванні, здійснюється за згодою землекористувача, заставодержателя. Справжність підпису на такій згоді засвідчується нотаріально.

Земельні ділянки можуть бути об’єднані, якщо вони мають однакове цільове призначення.

У разі поділу земельної ділянки, об’єднання земельних ділянок сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв’язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Земельна ділянка припиняє існування як об’єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі:

• поділу або об’єднання земельних ділянок;
• скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації;
• якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України “Про Державний земельний кадастр”, не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Наявність обмежень у використанні земель, у тому числі червоних ліній, в межах земельної ділянки, що формується для обслуговування існуючого об’єкта нерухомості (будівлі, споруди), не перешкоджає її формуванню та визначенню її цільового призначення для потреб, пов’язаних із функціонуванням зазначеного об’єкта з дотриманням встановлених обмежень щодо використання земельної ділянки.

Варто звернути увагу, що відповідно до пункту 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі поділу земельної ділянки державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу.

За нормою пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації:

• набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора;
• відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи;
• зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями.