Путін буде ображений: інтерв'ю з Подоляком про нового "друга" диктатора

Це ще одна спроба Росії виправдати геноцидну війну проти України. Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу зазначив, що в цьому матеріалі ображений Путін традиційно буде повторювати байки про "нерозповсюдження НАТО" та нібито "захист" Росії.

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми пояснювали, чому окупанти атакували Україну 7 лютого й що означає російська ракета біля кордону Польщі. Більше деталей – читайте за посиланням.

Про інтерв'ю Путіна з Такером Карлсоном

До Росії для інтерв'ю з Владіміром Путіним полетів американський пропагандист Такер Карлсон. Перед тим він вже поспілкувався з прем'єром Угорщини Віктором Орбаном, а тепер говорить про те, що хоче поговорити з президентом Володимиром Зеленським.

Це не рівень президента Зеленського, тому що суб'єкт Карлсон не є класичним журналістом. Це людина, яка сьогодні створює пропагандистські продукти. Я, чесно кажучи, взагалі не думаю, що на це треба звертати увагу. Так, для нашого сегмента він має якусь роль. І я розумію, що є багато переглядів у твітері (зараз соцмережа Х – 24 Канал), але не треба забувати, що таке твітер сьогодні з позиції власника цієї соціальної мережі.

Журналістика Такера Карлсона закінчилась, коли його звільнили з Fox News. Він був звільнений за те, що приніс величезні збитки каналу через різні конспірологічні версії фейкового типу. Тобто були нескінченні позови за те, що він розповсюджував фейки. Однак він має право робити те, що вважає за потрібне, навіть пропагандистські продукти.

Просто, коли ви говорите про інтерв'ю з Путіним, то треба розуміти, що з ним не може бути ніякого інтерв'ю. Він не відповідає на питання, тому що не живе у реальному світі, не розуміється на тому, що відбувається. Він просто продовжуватиме розказувати свою маячню про народи, які існують чи не існують, про те, як нібито "8 років бомбили Донбас".

При цьому Путін не говоритиме, що до того, як він туди прийшов, ніхто не те що не бомбив, а навпаки – інвестував в Донбас і так далі. Тому мовиться про те, щоб знову прочитати тези Путіна, які вже настільки очевидні. Знаєте, "бліда міль ці тези вже з'їла вздовж і впоперек" – так я схарактеризував би це.

А Карлсон робитиме це як класичний пропагандистський продукт. Казатиме: "Ви не знаєте правди про війну", "Росія захищалась", "на Росію напали". Усе це настільки смішно, що навіть реагувати було б дивно.

Такер Карлсон / Скриншот з відео

Завершу це тим, що це не рівень президента України. Рівень президента України зовсім інший – зовсім інші медіа, тези, зовсім інша розмова, а не пропагандистські речі, які робить Путін чи Карлсон.

На нього ніхто б не звертав увагу, якби не одне "але". Поговорюють, якщо Дональд Трамп піде на вибори та переможе, то тоді Карлсону прогнозують віцепрезидентство.

Прогнозувати можна все що завгодно. Треба спокійно ставитись до будь-яких прогнозів, бо є багато охочих стати віцепрезидентами. Нагадаю вам тільки про двох людей, які зняли свої кандидатури з виборів – Рон Десантіс і Вівек Рамасвамі. Їм також прогнозували стати віцепрезидентами. Але це ж ми говоримо про майбутнє, хоча варто обговорювати тільки факти.

Сьогодні ще немає конкретних кандидатів, є внутрішньопартійні праймеріз у США. Вони важкі, вони у певний спосіб впливають на зовнішню політику, а в конкретному випадку на допомогу чи не допомогу Україні. Але це внутрішньополітичний процес у США. Хай вони дійдуть до фіналу й тоді вже говоритимемо, як це виглядає.

Сьогодні ми маємо ще одну спробу Росії, через інтерв'ю Путіна Карлсону, виправдати війну геноцидного типу у суверенній державі – Україні. Путін проговорить абсолютно ті самі тези, буде ображений, що його нібито всі кинули, буде все те саме. Він казатиме, мовляв, "цієї країни не існує, нам обіцяли нерозповсюдження НАТО, нас кинули, ми захищаємось, бо на нас напали". Але все це не матиме жодного впливу ні на що.

Нам треба трошки інакше подивитися на те, як ми працюємо зі Сполученими Штатами. З ними ми намагаємось працювати у різних напрямках: візити президента, інших наших чиновників, всі вони постійно комунікують з представниками різних партій, різних державних інституцій США. Зокрема, через ці інституції, через медіа спілкуються з суспільними групами США.

А як же конспірологія, бо говорять про те, що Карлсон поїхав до Путіна, щоб передати йому певні думки Дональда Трампа, й домовитись про "завершення війни за 24 години", як це раніше сказав Трамп.

Конспірологія на те й конспірологія, щоб завжди давати надію на щось нереалістичне. У сучасному світі не потрібно ніяких конспірологічних посередників, щоб щось передавати, це можна зробити, використавши будь-який засіб зв'язку, комунікації.

Ба більше, якщо ми говоримо про політичний типаж Дональда Трампа, то він відвертий, екстравертний. Такий типаж добре "продається". Це не тільки Трамп, ми бачимо ще багато таких політиків, зокрема в Європі.

Дональд Трамп / Getty Images

Вони дуже пасіонарні, харизматичні та в них є одна особливість – свої бажання вони можуть передати публічно, для цього їм не потрібні посередники. Вони візьмуть і напишуть це у твітері. Тобто для такої людини як Трамп, точно не потрібен хтось, хто приїде до Путіна й на вушко щось йому скаже. Тому відкиньмо конспірологію.

Чим Росія платить Ірану за "Шахеди"

Росія витратила на закупівлю "Шахедів" в Ірані майже 2 мільярди доларів. Кажуть, що за них платили золотом. А ще раніше говорили, що за них платили певними ядерними технологіями.

Росія є абсолютно близьким партнером Ірану. З ним вона розраховується комбіновано. Безумовно, передають не тільки ядерні технології, а також конкретні види зброї, наприклад, протиповітряні системи С-300, С-400, авіаційні технології, ракетні, й безумовно, ядерні. Усе це передається, усе це зрозуміло.

Крім цього, вони розраховуються в доларах, а не тільки в золоті. Я не розумію, навіщо використовувати золото, адже Ірану потрібен долар для того, щоб фінансувати проіранські бойові, терористичні групи, наприклад, ХАМАС, Хезболлу, хуситів. Також долар потрібен, щоб купувати компоненти знову ж таки через посередників на тіньовому ринку зброї і так далі.

Фундаментально це виглядає так: є проксі – маленькі чи великі терористичні організації по всьому світу, а є посередники, які ідеологічно й фінансово контролюють ці проксі. Це такі країни, як, наприклад, Іран. А ключовий донатор всього цього – Росія.

До початку повномасштабного вторгнення їй було простіше, бо вона мала значно більше грошей, які можна було витрачати на такі країни, як Іран. Сьогодні цього менше, тому росіяни змушені суттєво збільшити передачу певних технологій Ірану.

Повернімося у наші неконспірологічні розмови про те, що сьогодні інвестиції в Україну, яка має обов'язково перемогти в цій війні, – це інвестиції в безпеку. Тому що, коли ти перемагаєш Росію, втрачається ключовий чинник фінансування Ірану, а через Іран – усіх інших проіранських проксі, терористичних груп.

Лідер Ірану Ібрагім Райсі / Getty Images

У такий спосіб Іран втрачає можливість отримати десь технології. Тому що технології такого типу – ракетні чи ядерні – ніхто, крім Росії, Ірану не передаватиме. Ще раз підкреслюю – ніхто, навіть ті країни, які також мають специфічне бачення світового порядку.

Чи реальна третя світова війна

The Telegraph опублікувало новий сценарій нападу Росії на НАТО. Журналісти припустили, що Путін мобілізує 200 тисяч солдатів і піде у новий наступ в Україну навесні 2024 року. Влітку Росія спровокує протести російськомовних у країнах Балтії та проведе проти цих країн кібератаки. Протести використають як привід для навчань у Білорусі і розміщення військ у Калінінграді. Узимку Росія спровокує конфлікт в районі Сувальського коридору. На цьому етапі у Росії та Заходу постане вибір – домовлятися або вести війну. Чи ви вважаєте такий сценарій можливим?

Трохи інфантильно це виглядає, якщо вони вважають, що додаткова мобілізація у 200 тисяч людей щось вирішить. Люди абсолютно не розуміють, що таке війна, яка йде зараз на території України. Якщо ми говоримо про мобілізацію, то Росії потрібно 2 – 4 мільйони, для того, щоб принаймні прийти до такого сценарію, про який мовиться. Я маю на увазі північну Європу.

Але що є реалістичним і що точно буде? Якщо далі продовжиться така напівзаморожена, стагнаційна війна, яку ми сьогодні маємо, тобто коли немає просування щодо деокупації, то Росія справді накопичуватиме певний військовий потенціал на кордоні з країнами Балтії чи Фінляндії. Усе для того, щоб паралельно з кібератаками, атакувати військами під егідою "захисту" російського населення, наприклад, в Естонії. Безумовно, вони можуть це зробити.

Це буде така спроба максимально жорстко й остаточно налякати європейські країни, щоб вони погодились на поділ України. Мовляв, домовляємось, що ми (Росія – 24 Канал) беремо під контроль певну територію України, але гарантуємо вам підписання домовленостей, що далі на територію країн НАТО ми не заходимо. Але країни Балтії теж мають бути нашими, тому що нам потрібно контролювати Балтійську акваторію.

Ось так це буде. Безумовно, це – третя світова. Вона насправді вже йде. Просто виглядає не так, як Друга світова війна, тому що вона все ж сьогодні має набагато більше аспектів.

Росія дуже зацікавлена в цьому. Тому що тоді це буде Океанія, а не Росія. Це буде країна, яка постійно перебуватиме в стані війни, і користуючись цим, зможе суттєво зменшити соціальне навантаження на свою державу. Тобто люди житимуть в максимально примітивних таборах і працюватимуть на військових виробництвах.

Так Росія зможе тотально контролювати свою територію, і водночас активно атакувати європейський континент. Це те, що відбуватиметься, і те, що вже відбувається.

Російські окупанти / Getty Images

Єдине фантазійне, що в The Telegraph вважають, що Росія проведе додаткову мобілізацію на 200 тисяч. Фантастично, що ці люди за два роки так і не зрозуміли обсяги війни в Україні.

Яким буде наступний місяць війни

Кирило Буданов говорив про те, що наступні півтора місяця ще триватиме наступ Росії, а потім він потроху завершуватиметься. Жозеп Боррель заявив, що боєприпаси будуть, але не в тих обсягах як нам обіцяли, і до березня нам доставлять 525 тисяч снарядів. То яким буде цей місяць і, власне, чи буде легше після нього?

Складне питання. Місяць точно буде такий, як і до цього, тому що Росія все ж продовжує тиснути на Донецькому напрямку, концентрує певний ресурс. Але це суттєво не впливає взагалі на те, що відбувається в межах війни загалом.

Чи будуть в нас інші можливості? Так, безумовно, тому що відбулась переоцінка того, що було зроблено у 2023, і що треба робити далі. Розуміння, що кількість можна перемогти тільки якістю інструментів, які ти використовуєш, точно є. Ці переосмислення зараз якраз масштабуються. Я думаю, що будуть продумані сценарії, які матимуть інший вигляд, ніж у 2023 році. І вони приведуть до суттєвих позитивних наслідків.

Чи буде нам з вами легше до кінця війни? Ні. Буде тяжко, тому що такого психоемоційного стану, адреналінового ефекту "вау", який був на початку війни, далі вже не буде. Буде дуже складно, буде багато тяжких питань, розчарувань. Водночас буде багато мотиваційного. Кожен сам для себе знаходитиме мотиваційні слова. Так, держава також про це говоритиме, але кожен сам для себе вирішуватиме, що робитиме далі.

Я вже в цьому не сумніваюсь, тому на відміну від багатьох, набагато спокійніше ставлюсь до того психоемоційного негативного фону, на якому сьогодні ми працюємо. Я точно впевнений, що в нас є величезний каркас, побудований волею великої кількості людей, які точно розуміють, як ця війна має закінчитися. Тому що в цій війні не може бути компромісу.

Люди, навіть попри те, що вони можуть мати певні розчарування, все одно йтимуть в тому напрямку, в якому йдуть з першого дня війни. Тому ця велика кількість людей на різних напрямках, не лише військовослужбовці, а й ті, хто працюють в тилу, волонтери, – доведуть цю війну до кінця.