/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F8b924bedee9fd77678eceb573e8141d1.jpg)
Укрінформ запроваджує нові редакційні стандарти
Редакційні стандарти Укрінформубазуватимуться на «Кодексі етики українського журналіста», що визначає, зокрема, свободу слова та висловлювань як невід’ємну складову діяльності журналіста, повагу до приватного життя людини, служіння суспільству, а не інтересам влади та засновників тощо.
У редакційних стандартах Укрінформу наголошується, що принципами, за якими працює агентство, є:
- вільне вираження поглядів, думок і переконань;
- узгодження із загальними цілями зовнішньої політики України, міжнародними стандартами та договірними зобов’язаннями України;
- незалежність редакційної політики від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб;
- найвищі професійні стандарти журналістики тощо.
Найважливішими цінностями у роботі кожного співробітника є дотримання конституційних прав, свобод та обов'язків громадянина, рівності перед законом, неприйняття будь-яких форм расової, релігійної та політичної дискримінації, забезпечення свободи слова, компетентність, дотримання професійної етики та загальнолюдських норм моралі, розбудова громадянського суспільства в Україні, розвиток України як демократичної держави тощо.
Окремим розділом описано вимоги до написання матеріалів – згідно з критеріями конкурсу професійної журналістики «Честь професії».
В агентстві також створюють орган із дотримання стандартів, до складу якої входять представники різних редакцій Укрінформу.
«Наше завдання – це оперативне та об’єктивне інформування суспільства. Нові професійні стандарти допоможуть поліпшити якість контенту Укрінформу. Щоб виконувати це завдання, наші журналісти мають спиратися на чіткий гайдлайн щодо стандартів та дотримуватися його. Тож розроблено проєкт редакційних стандартів Укрінформу. Ми хочемо ще активніше комунікувати з нашими читачами та глядачами. Хочу підкреслити: лише якісний контент дасть можливість вийти Укрінформу на рівень провідних світових інформагенцій. Наша мета – лідерство у східноєвропейському регіоні. Хочемо, щоб наші інформаційні продукти, серед яких, крім новинних, – фото та відео, були затребуваними, користувалися ще більшим попитом на медіаринку. Будемо працювати над якістю задля того, щоб залучити нові групи клієнтів», – зазначив гендиректор Укрінформу Олексій Мацука.
Укрінформ – єдине державне інформаційне агентство України, воно належить до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики. Щодня публікує близько 500 інформаційних та аналітичних повідомлень українською, англійською, іспанською, німецькою, французькою, польською та японською мовами, та майже 200 оригінальних фотознімків. Має найбільшу мережу регіональних і закордонних корпунктів.
Укрінформ співпрацює з багатьма зарубіжними інформаційними інституціями, у тому числі і світовими, на основі двосторонніх угод. Укрінформ – єдиний від України член Європейського альянсу інформаційних агентств, а також член Асоціації національних інформаційних агентств країн Причорномор'я (ПАНІА).
Одержувачами інформації Укрінформу є державні структури, газети різних рівнів та телерадіокомпанії України, підприємства, організації, комерційні фірми, посольства і консульства, підприємства, банки, зарубіжні споживачі.
Укрінформвходить до «Білого списку» найякісніших онлайн-медіа за дотриманням професійних журналістських стандартів за висновками експертів Інституту масової інформації. Цей список включає медіа, які мають рівень якісної інформації понад 95 %.
Агентство широко висвітлює та оперативно поширює інформацію про події, що відбуваються в Україні та за кордоном у різних сферах життя; є одним із небагатьох джерел оперативної та перевіреної інформації для іноземної аудиторії. Нині, під час повномасштабного вторгнення Росії, інформагентство доносить достовірну інформацію про військову РФ до міжнародної спільноти. У складі Укрінформу діє Головна редакція «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки», створена як один із механізмів протидії зовнішнім загрозам, зокрема інформаційним атакам Росії.