Законопроєкт про мобілізацію: суперечливі норми та що будуть доопрацьовувати

Скандали навколо цього законопроєкту не вщухають.

То голосуватимуть, то кажуть, що все зірвано, то знову сіли голосувати. І ви не повірите, але законопроєкт про мобілізацію у першому читанні 7 лютого нардепи підтримали.

Про те, як все відбувалося, хто представляв законопроєкт, чому у Верховній Раді не було головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та що далі чекає на українців, розповіла в ексклюзивному сюжеті для TSN.ua журналістка Вікторія Гнатюк.

У ВРУ проголосували за законопроєкт про мобілізацію

Не минуло й десяти років. Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт про посилення мобілізації. “За” проголосували 243 народних депутати. “Проти” були 12, ще “45” — утрималися. Хоча ще за кілька годин до цього нардеп Железняк стверджував, що голосування може бути зірваним, бо: “О 9:00 мав розпочатися Комітет з питань оборони, де мають розглянути законопроєкт щодо посилення мобілізації №10449….. щоб сьогодні винести на голосування у першому читанні. Але станом на зараз ще не почав навіть засідання — немає ще кворуму…”.

Чому голосування називають “цирком”?

Відповідно до регламенту Ради, без рішення профільного комітету законопроєкт не має виноситись в сесійну залу для голосування.

Нардеп Дмитро Разумков усю цю історію назвав “цирком”: “Цирк із законопроєктом про мобілізацію від влади продовжується. Уже понад пів години на комітеті чекають, поки зберуться депутати - кворуму для прийняття рішень немає! Засідання, яке мало бути о 9:00, досі не почалось! Зате вчора поспіхом скоротили строки розгляду цього ж законопроекту. Знову всі бояться брати на себе відповідальність за «геніальні» рішення, які пишуть в ОП!”.

Нагадуємо про основні норми

Згодом Железняк повідомив, що законопроєкт у першому читанні ухвалили без пропозицій Комітету. Тепер є два тижні на внесення правок, тобто, до 21 лютого, і далі має відбутися голосування за документ у другому читанні. А після цього його ще має підписати президент. Тобто, найбільш ймовірно, що законопроєкт може бути прийнято в цілому наприкінці лютого, а підпис Зеленського очікується на початку березня. Після цього буде місяць перехідного періоду, а вже у квітні закон про посилення мобілізації набуде чинності.

Ну а тепер слід нагадати, що ж чекає на українців, якщо у такому вигляді скандальний законопроєкт пройде і далі. Призовний вік зменшиться з 27 до 25 років. І абсолютно всі чоловіки віком від 18 до 60 років, будь вони звільнені від служби чи ні, мають носити з собою військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК, поліцейського чи прикордонника.

Під час перевірки документів може здійснюватися фото- і відеофіксація процесу, а також використовуватися технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.

Крім того, як ми вже зазначали вище, до мобілізаційних процесів таки будуть залучати поліцейських, а також органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні та військові адміністрації, підприємства, установи і організації, зокрема, до оповіщення та забезпечення прибуття громадян, які залучаються до виконання обов’язку щодо мобілізації, до збірних пунктів та військових частин.

Тобто, це одна з тих скандальних норм попередньої версії законопроєкту, адже так чітко і не ясно, що саме робитимуть представники влади: тільки сповіщатимуть чи “забезпечуватимуть прибуття” у військкомат, чи ще й мобілізувати можуть.

Крім цього, якщо закон набуде чинності, “лист щастя” можна буде отримати і онлайн, тобто, громадяни будуть зобов'язані реєструвати електронний кабінет призовника-військовозобов'язаного на базі реєстру “Оберіг”, у якому й будуть отримувати листи. Але водночас в Міноборони наголошують на плюсах такого рішення: щоб оновити дані, не треба йти до ТЦК, а можна це все зробити в електронному кабінеті й можна спокійно переїжджати в інше місто без дозволу військкомату, але на облік стати за новою адресою треба.

Що буде, якщо проігнорувати повістку?

Після вручення повістки чоловік має з'явитися в ТЦК протягом 10 днів, це ж стосується й тих, хто за кордоном, вони мають піти до закордонної дипломатичної установи України.

Але якщо ви прострочили названий термін, шанс виправитися все одно ще є, бо перед тим, як звернутися до суду, ТЦК спочатку направлятиме спеціальну вимогу протягом 5 днів в електронній формі, це у випадку, якщо громадянин зареєстрований в електронному кабінету військовозобов'язаного, або в паперовій формі рекомендованим листом поштою.

Якщо ж все прострочено, то на ухилянта накладатимуть такі собі санкції: можуть заборонити виїзд за кордон, обмежити керування власною автівкою та навіть накласти арешт на кошти та інші цінності у банку та інших депозитарних установах.

До речі, щодо автомобілів, — ймовірно, буде шанс залишитися взагалі без авто. Раніше нардеп Ярослав Железняк звернув увагу, що у новій версії законопроєкту про мобілізацію є пункт про вилучення транспортних засобів і обмеження їх використання: “Звичайно, може це мова йде про невеликий перелік транспорту (тут бачу і трактори, с/г та будівельна техніка попадає), але виглядає не дуже. Шановний бізнес, зверніть увагу. Особливо логістика, будівництво та агропромисловість”.

Доля біженців-чоловіків

А тепер про долю тих, хто за кордоном. Якщо закон ухвалять, то будь-які консульські дії в закордонних дипломатичних установах для чоловіків віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовообязаними або резервістами, планують здійснюватися лише за умовами наявності у них військово-облікових документів.

Але є й винятки, от як, наприклад, оформлення посвідчення на повернення до України, консульські дії щодо дітей, якщо другий батько іноземець, оформлення спадщини. А от оформлення того ж паспорта громадянина України чи закордонного паспорта в установах за кордоном здійснюватиметься лише за наявності військово-облікових документів. І, як ви розумієте, рано чи пізно тим, хто у тому числі виїхав незаконно, засвітитися доведеться, адже паспорти мають строки придатності.

Також в Україні, у разі схвалення закону, таки скасують строкову службу, а замість неї запровадять базову військову підготовку абсолютно для всіх. У Міноборони пояснили, як це буде на практиці: “Людина віком 18-24 років самостійно обирає, коли пройти військову підготовку. Сама підготовка займатиме максимум 5 місяців, при цьому за людиною зберігається її робоче місце, чого зараз немає в чинному законодавстві”.

Гарні новини для строковиків

А от для чинних строковиків є ще одна хороша новина: законопроєкт про мобілізацію у новій редакції передбачає звільнення строковиків у запас. А тих, які проходили військову службу під час дії воєнного стану та були звільненні зараз, протягом пів року від дня звільнення з військової служби не мобілізовуватимуть. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу лише за їхньою згодою.

Доля жінок і студентів

Відома тепер і доля жінок, студентів і осіб з інвалідністю. Лише згадайте, що робилося, коли стало відомо про ймовірне скасування відстрочки для людей з третьою групою інвалідності, оце було галасу. На це в Кабміні відреагували, тож цю скандальну норму прибрали взагалі, і тепер люди з інвалідністю будь-якої групи звільнені від служби. Але є нюанс. Медкомісію особам з 2-ю і 3-ю групою треба буде пройти повторно, це стосується тих, хто отримав інвалідність після 24 лютого 2022 року, адже, є підозра, що хтось оформлював собі групу, не маючи відповідного діагнозу, аби тільки відкосити.

Але повторні перевірки не стосуються військових. Також не підлягають призову на військову службу, окрім минулих норм, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів. Матимуть відстрочку й ті матері або батьки-одинаки, чиїй дитині немає 18-ти. Наприклад, раніше такі жінки звільнялись від служби, якщо вони просто самі виховували дитину.

Тепер детальніше щодо жінок. Підлягають обліку придатні жінки, які мають медичну чи фармацевтичну спеціальність, а також ті, що мають спеціальність або професію, споріднену з військово-обліковою спеціальністю — за бажанням. Жінки, які вже є на обліку, можуть бути призвані, але лише добровільно.

Щодо студентів, то не мобілізовуватимуть докторантів тих, хто зарахований до інтернатури, здобувачів професійної, фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою освіти і здобувають рівень освіти вищий, за їхній попередній. А от аспіранти, які навчаються на платній основі, підлягатимуть мобілізації.

Дозволять йти на військову службу за призовом під час мобілізації за бажанням і засудженим особам, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, крім тих, хто засуджений за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 402-406, 408-411, 426-433, 437-442 Кримінального кодексу України. Мова йде про дезертирство, серйозні конфлікти з військовим керівництвом, жорстоке поводження з цивільними, а також планування, підготовку або розв'язування агресивної війни чи воєнного конфлікту, а також участь у змові, що спрямована на вчинення таких дій.

Водночас, органам державної влади, місцевого самоврядування, підприємствам та організаціям дають можливість забронювати працівників, а відстрочку лишають суддям, членам Вищої ради правосуддя, співробітникам органів військового управління, керівникам міністерств, їхнім заступникам, керівникам держорганів та народним депутатам.

Що з демобілізацією?

Доходимо до одного з найголовніших пунктів: про відпочинок військових, які от уже майже як два роки на фронті, а дехто й довше. У новому законопроєкті передбачається: встановлення підстави для звільнення з військової служби військовослужбовцям у разі безперервної служби під час дії воєнного стану протягом 36 місяців. Звільнення таких військовослужбовців визначатиметься строками відповідно до рішення Ставки Верховного головнокомандувача.

Також надаватиметься щорічна основна відпустка навіть під час дії воєнного стану, яка протягом календарного року може надаватися частинами не менше ніж на 15 днів. А додаткові 90 днів відпустки із збереженням грошового забезпечення отримають колишні військовополонені, якщо вони вирішили продовжити службу.

Читайте провідні новини дня:

У Раді повідомили, коли закон про мобілізацію може набрати чинності
Який обман приховує нова версія законопроєкту про мобілізацію: думка політичного експерта
Байден різко висловився про блокування допомоги Україні і звинуватив Трампа

Чому знову розгорівся скандал?

Але не обійшлося без скандалів. Подіями навколо законопроєкту про мобілізацію невдоволені навіть нардепи: одні обурені, що міністр оборони Рустем Умєров перед голосуванням у Раді приділив документу лише 2 хвилини, інші стверджують, що Кабмін фактично нічого не змінив у тексті і подав попередню версію.

Де Залужний?

Нардепи стверджують, що профільний комітет подав свої зауваження та пропозиції до цього законопроєкту, але жодна правка внесена не була, пропонують робити це перед другим читанням. А народна депутатка Ірина Геращенко обурилася, що в Раді не було головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.

“Урядовий законопроєкт представляв міністр оборони Умєров. Головнокомандуючого Залужного в залі не було, хоч ОП хотіли саме на нього перекласти презентацію проєкту. Профільний комітет з питань нацбезпеки підтримав рішення про підтримку урядового законопроєкту за 10 хвилин до його розгляду в залі. В комітеті 12 депутатів Слуг і Ко підтримали урядовий законопроєкт. 5, в тому числі представники “ЄС”, на комітеті утрималися. Бо цей законопроєкт має корупційні ризики і не відповідає Конституції. Попри наші заперечення розглядати такий чутливий законопроєкт за скороченою процедурою, його розглядають саме так — без запитань, без відповідей, без дискусії”, — зазначила вона.

Ще одне болісне для суспільства питання, демобілізація, про яку так мріють захисники, що вже 2 роки боронять країну.

“Законопроєкт має і антиконституційні норми, про що заявляв омбудсмен Лубінець. Мобілізація — це конституційна відповідальність Верховного Головнокомандуючого. На жаль, ми так і не почули його позиції щодо законопроєкту. Ключовий його недолік — відсутність механізму демобілізації. Норма про демобілізацію через 36 місяців прописана настільки розмито, що у військових на фронті ще більше запитань. Ми не почули відповіді від Міноборони щодо терміну служби мобілізованих.

Цей законопроєкт не про справедливість, а про примус. Там немає демобілізації і це нечесно до воїнів, які вже два роки під Авдіївкою, БахмУтом, Купʼянськом”.

Дійсно 6 лютого уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець заявив про зауваження до законопроєкту, каже, що зайняло це аж 9 сторінок.

Зауваження від омбудсмена

Низку зауважень має омбудсмен до норми про порядок виїзду за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають на військовому обліку або виключені з нього в установленому порядку. Тут, зазначає Лубінець, питання у відмітках: формулювання “зняти” та “виключити” з військового обліку (яке вказується у військовому квитку) на практиці стає проблемою, яка потребує врегулювання.

Крім цього, уповноважений з прав людини зазначає, що у законопроєкті йдеться й про те, що військове командування може встановлювати тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з країни. Однак, згідно з вимогами статті 17 Конституції України, ЗСУ та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян. Тож і ці пропоновані зміни суперечать Конституції України.

Також у законопроєкті пропонують передбачити обов’язок реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста за невиконання якого останні несуть визначену Законом юридичну відповідальність. Проте, таке положення законопроєкту не відповідає положенням Конституції України, Закону України “Про захист персональних даних», правовим позиціям Конституційного Суду України щодо офіційного тлумачення права на особисте та сімейне життя”.

Зокрема, є питання й до надання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів громадян у віці від 18 до 60 років. Лубінець каже, що і ця норма також суперечить Конституції, адже таку перевірку можуть здійснювати тільки працівники Національної поліції, а також співробітники Державної прикордонної служби України.

Також український омбудсмен вказує, що у змінах зазначене й позбавлення права на звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період аспірантів, які здобувають рівень освіти за кошти фізичних або юридичних осіб на умовах контракту. При цьому усім іншим категоріям здобувачів освіти за цих умов право на звільнення від призову зберігається, що суперечить вимогам ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян, та недопущення їх дискримінації за певними ознаками.

А вже за кілька годин омбудсмен раптово передумав і попросив нардепів ухвалити законопроєкт у такому вигляді, як він є зараз, й пообіцяв, що міністр оборони відреагує на усі зауваження: “Відбулася термінова нарада з міністром оборони України Рустемом Умєровим, на якій ми обговорили важливий для України законопроєкт про мобілізацію. У результаті наради дійшов висновку, що зазначений законопроєкт необхідно ухвалити парламентом у першому читанні. З цим і звертаюсь до народних депутатів. До другого читання зауваження від Офісу Омбудсмана можна врегулювати. Вкотре відмічаю швидке позитивне реагування з боку міністра оборони України!”

Опитування українців

ТСН.ua в Telegram провів опитування “Чи підтримуєте ви законопроєкт про посилення мобілізації, який сьогодні прийняли за основу депутати?”.

Станом на 12:55 8 лютого участь у голосуванні взяла 33 421 людина. З них 5 664 проголосували “так” (17%) і 27 757 — “ні” (83%).