Нововведення в ЗСУ: головком Сирський, 500 тисяч новобранців і закон про мобілізацію

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Чим заважав Залужний і що може зробити Сирський? | Олександр Мусієнко

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео: Чому звільнили Залужного і що відомо про нового головнокомандувача ЗСУ Сирського

Перша заява Сирського на посаді головкома ЗСУ

Сирський на новій посаді заявив, що на порядку денному стоять нові завдання: чітке та детальне планування дій усіх органів військового управління, об’єднань, з’єднань і частин з урахуванням потреб фронту у новітній зброї, яка надходить від міжнародних партнерів. Він наголосив, що найшвидший і раціональний розподіл та доставка усього необхідного для бойових частин була і залишається основним завданням військової логістики.

"Життя і здоров’я військовослужбовців завжди були та є головною цінністю Української армії. Відтак, дотримання балансу між виконанням бойових завдань та відновленням частин і підрозділів з інтенсифікацією навчання та підготовки особового складу залишається як ніколи актуальним", – зазначив новоспечений головком ЗСУ.

Він повідомив, що один з майбутніх векторів побудови перемоги – "запровадження нових технічних рішень і масштабування успішного досвіду". Як приклад він навів застосування безпілотних систем та сучасних засобів РЕБ.

Кандидати на ключові посади до команди Сирського

Коли Зеленський оголосив про призначення Сирського головкомом, тоді й назвав кандидатів на ключові посади у Генштабі ЗСУ.

Серед кандидатів:

Бригадний генерал Андрій Гнатов:

• ексначальник штабу;
• заступник командувача військ ОК "Південь";
• керував обороною Миколаєва та Бахмута;
• екскомандир 36-ї ОБрМП.

Бригадний генерал Михайло Драпатий:

• екскомандир 58-ї окремої мотопіхотної бригади;
• командир Оперативного угруповання військ "Херсон";
• лицар орденів Хмельницького та "Народний Герой України".

Бригадний генерал Ігор Скибюк:

• заступник командувача Десантно-штурмових військ;
• екскомандир 80-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• Герой України.

Полковник Павло Паліса:

• командир 93-ї ОМБр "Холодний Яр";
• обороняв Бахмут від лютого 2023 року;
• перервав навчання в Командно-штабному коледжі армії США, аби долучитися до оборони України.

Полковник Вадим Сухаревський:

• командир 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.

Мобілізація 500 тисяч людей

Ще у грудні Зеленський заявив, що від Генштабу ЗСУ надійшов запит про мобілізацію до війська ще 450-500 тис. людей для успішного ведення бойових дій. Президент інформував, що мобілізація такої кількості українців коштувала б державі 500 млрд грн.

Однак тоді ще головком Залужний спростував заяву Зеленського про запит на 500 тис. мобілізованих: "Почнемо з того, що військове командування жодного запиту на такі цифри (450-500 тисяч – ред.) не робило. Військове командування продовжує виконувати функції захисту держави, відповідно, формує свої запити на боєприпаси, на зброю і, відповідно, на людський ресурс. Це робиться на постійній основі".

Генерал також вказував, що не хоче озвучувати кількість людей, які потрібні у війську, адже це є військовою таємницею.

Відтоді більше ніхто не підтверджував і не спростовував інформацію про плани мобілізувати до ЗСУ до пів мільйона людей. Наразі ми можемо робити лише припущення щодо цієї кількості на тлі посилення мобілізаційних процесів та відповідного законопроєкту.

Що кажуть про 500 тисяч мобілізованих військові

Напередодні у ефірі проєкту "Теми з Наталією Мосейчук" заступник командира 3-ої ОШБр Максим Жорін заявив, що називати кількість людей, яку потрібно мобілізувати, не можна. Українці мають усвідомити, що живуть в новій реальності, де люди в армії потрібні завжди.

"Взагалі не можна називати цифри, бо це буде неправда. Кожен раз, яку ми цифру назвемо, ми дойдемо до того, що треба буде іншу", – сказав Жорін.

Він наголосив, що ЗСУ постійно потрібні люди: "Ми що, 500 тисяч людей отримаємо і переможемо у війні? Ні, так не буде".

За словами захисника, треба, аби всі чоловіки стали на військовий облік. Це слід зробити для розуміння, хто може воювати і які функції виконувати. І вже після цього слід "призивати в армію тих, хто там потрібен, а не тих, кого можна впіймати".

Чи здатна Україна призвати, навчити і забезпечити 500 тисяч людей

Водночас військові та експерти озвучували свої оцінки того, чи зможе Україна призвати до війська 500 тис. осіб, чи зможе їх навчити і все це забезпечити фінансово. Так, наприкінці січня Командувач підготовки Командування Сухопутних військ ЗСУ генерал-майор Віктор Ніколюк запевнив, що у навчальнихцентрах України готові підготувати і 100, і 200, і 500 тис. новобранців.

"Як буде визначено законом про мобілізацію, ми готові", – заявив генерал.

"Станом на сьогодні ми спроможні будь-яку кількість особового складу навчити. Якщо аналізувати, скільки [військовослужбовців] було підготовлено за кордоном і на території нашої держави, то це, скажімо так, 20% за кордоном, решта підготовлені тут", – розповів Ніколюк.

Щодо грошей, то початку лютого очільниця комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що мобілізація від 400 до 500 тис.військовозобов'язаних, додаткові потреби в закупівлі та модернізації техніки можуть стати Україні у близько 700 млрд грн. Депутатка уточнила, що мобілізація 2024 року потягне 322 млрд грн додаткових видатків на одяг, навчання, харчування, грошове забезпечення. Окрім того, Міноборони озвучувало додаткову потребу на закупівлю та модернізацію військової техніки, що стане у близько 400 млрд грн.

"Тут потрібно розуміти, що 700 млрд грн – це колосальна сума, це близько 22,5% усіх наших видатків 2024 року та 41% наших видатків на оборону", – зауважила Підласа.

За її словами, збільшити власні надходження на 40% за кілька місяців є важким завданням для держави.

За словами доктора економічних наукАндрія Длігача, про 500 тис. мобілізованих взагалі не може йтися, тому що немає такого ресурсу.

"За нашими підрахунками, мобілізація більше 15% чоловіків, які можуть підлягати призову, може призвести до економічної катастрофи у країні. Бо це почнеться масове закриття підприємств. Ми прорахували, що максимальна стеля, на яку ми можемо вийти зараз – це 230 тисяч чоловіків", – пояснив Длігач.

Закон про мобілізацію

Тепер у депутатів два тижні на внесення правок, тобто до 21 лютого, і далі має відбутися голосування за законопроєкт у другому читанні. Після цього його ще має підписати президент. Тобто, найімовірніше, закон може бути ухвалений в цілому наприкінці лютого, а підпис президента – на початку березня. А в квітні закон набуде чинності.

Основні норми законопроєкту про мобілізацію

• Повістки зможуть надходити до електронного кабінету призовника. Громадяни зобов'язані зареєструвати електронний кабінет призовника;
• призовний вік буде знищено від 27 до 25 років;
• якщо громадянин добровільно протягом 10 днів від дня вручення повістки не виконав обов'язки, або не з'явився до ТЦК, то йому буде заборонений виїзд за кордон, його обмежують у праві керування транспортним засобом, накладають арешт на кошти та інші цінності у банках та інших депозитарних установах;
• будь-які консульські дії в закордонних дипломатичних установах для чоловіків віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовообязаними або резервістами, надаватимуть лише за умовами наявності у них військово-облікових документів;
• всі громадяни віком від 18 до 60 років повинні носити зі собою військово-обліковий документ та пред'являти його на вимогу представника ТЦК, поліцейського чи ДПСУ;
• до мобілізаційних процесів будуть залучені поліція, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, військово-цивільні та військові адміністрації, підприємства, установи й організації.
• відстрочку від мобілізації втрачають ті, хто здобуває другу вищу освіту. Також її позбавляють аспірантів, які навчаються за контрактом;
• мобілізації підлягають раніше засуджені за нетяжкі злочини;
• під час виїзду за кордон військовозобов'язаним необхідно додатково пред'являти військовий квиток з позначкою про зняття з обліку;
• керівників лікарень зобов'яжуть повідомляти до ТЦК про перебування на стаціонарі осіб віком 18-25 років;
• демобілізація військовослужбовців запланована через 36 місяців служби. Але військовослужбовець через 36 місяців отримує лише право написати рапорт про звільнення. Рішення про демобілізацію того чи іншого військовослужбовця ухвалюватиме Ставка Верховного головнокомандувача.
• Скасовується строкова служба служба, натомість запроваджуються базова військова підготовка.

Критика законопроєкту про мобілізацію

Після голосування у першому читанні за мобілізаційний законопроєкт Антикорупційний комітет парламенту почав наполягати на зміні до другого читання трьох ризикованих пунктів:

1. Демобілізація: мають бути чіткі строки та умови. Адже зараз у законопроєкті не вказано, коли має бути підписаний рапорт військового про демобілізацію, який він напише через 36 місяців служби. Це може породити вибірковий підхід.
2. Відстрочка від призову по догляду за особою із інвалідністю: має бути чітке формулювання – "одна особа із інвалідністю І чи ІІ групи – відстрочка для одного доглядача". Це треба контролювати засобами реєстру військовозобов'язаних, а не "кошмаренням" осіб із інвалідністю вимоганнями додаткових довідок.
3. Відповідальність за нереєстрацію електронного кабінету, неявку до ТЦК за повісткою, тощо: має бути справедливий механізм виявлення порушників, щоб відійти від вибіркового застосування санкцій до одних осіб і "не помічання" інших.

Як заявила народна депутатка, членкиня комітету з питань нацбезпеки Ірина Фріз, цей законопроєкт порушує Конституцію, права громадян та містить корупційні ризики. Вона повідомила, що народні депутати готують поправки до другого читання із вимогою привести текст у відповідність до Конституції та чинного законодавства.

Водночас Європейська Бізнес Асоціація попередила про "непоправні наслідки" для економіки та закликали владу доопрацювати законопроєкт про мобілізацію перед другим читанням. В ЄБА запропонували:

• закріпити в законодавстві термін бронювання працівників у 12 місяців, щоб синхронізувати його з рішенням щодо критичності такого підприємства для національної економіки;
• дозволити військовозобов’язаним оновлювати свої облікові дані після рішення про бронювання без втрати броні;
• переосмислити заходи впливу, бо наразі, видається, що вони матимуть більше корупційного та карального, а не мотиваційного складників.

Що ще можуть змінити в законопроєкті про мобілізацію

Зауважимо, як пообіцяли народні депутати, законопроєкт про мобілізацію зазнає змін перед голосуванням у другому читанні. За словами голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії, "питання до нього є у всіх", тому зараз працюють над такими положеннями, як:

• щодо людей з інвалідністю і тих, хто за ними доглядає – залишать все в редакції чинного законодавства;

• питання щодо аспірантів ще не вирішено, шукають компроміс;
• блокування особистих рахунків громадян є неприйнятними. 

"Маємо збалансувати інтереси військового командування, бізнесу і громадян. Завдання не з легких, роботи буде багато", – сказав депутат.