Преміальний флагман: Mazda CX-90Тест-драйв

Цей кросовер трішечки особливий. А може, навіть і не трішечки, бо це не лише виставка високих технологій Mazda, але й спроба виробника зазирнути в новий для себе сегмент лімузинів.

А сьогодні, як відомо, навіть лімузин має виглядати як кросовер. Тож зустрічайте: CХ-90, лімо-крос від Mazda!

Таке диво треба побачити, тому ми зробили відеоверсію нашого тест-драйва. А для тих, кому зручніше читати, нижче – традиційна текстова версія.

Одразу попереджаємо: не шукайте значення слова «лімо-крос» у гулі – гугл про нього ще не знає! Це ми вигадали, адже у нас були для цього підстави. Ми потихеньку до них доберемося. А поки пару слів про дизайн.

Зовні – це справжній моноліт, що випромінює могутність, яку і має випромінювати лімузин, та надійність, яку ми і звикли отримувати від Mazda. А ще – яскравий приклад довгограйного дизайну. Бо чим більше гострих граней та кутів, тим зазвичай швидше старіє дизайн. Щодо розміру CХ-90, то він королівський. Смужки хрому по периметру вдало підкреслюють, що це найбільша Mazda, яку ви коли-небудь бачили.

Але не лякайтеся, бо при цьому автівка зберегла дуже важливу фірмову особливість. Її можна було помітити ще у моделі СХ-9, на зміну якій і прийшла СХ-90. А саме: водій цих величезних габаритів практично не помічає. Тобто за кермом велика Mazda відчувається ну майже як середня.

Але різниця є, і помітна вона насамперед тоді, коли натискаєш на акселератор. Тому що двигун тут неймовірний!

На позір він такий же, як і у СХ-60: поздовжньо розташована рядна турбована «шістка» об’ємом 3,3 л. Я докладно розповідав про цей мотор у тесті СХ-60, тож кому цікаві технічні деталі, можете подивитися, посилання в описі. А зараз – про відмінності.

По-перше, якщо СХ-60 пропонує як альтернативу двигун 2,5, то тут цієї альтернативи немає – тільки 3,3. По-друге, якщо у СХ-60 цей 3,3 л видає 284 конячки, то тут 345. Вау! Але розгін такий же, як у СХ-60, тобто 6,9 секунди до сотні.

Все стає зрозумілим, якщо поцікавитися спорядженою масою цього дива: воно тягне на 2,1 тонни, тобто десь на 250 кілограмів більше, ніж у СХ-60. Ну окей, якщо при розгоні ця додаткова маса не відчувається, то як щодо гальмування?

Про це теж подбали. Тут задні гальмівні диски навіть трошки більші за передні. Маємо діаметр 347 мм попереду та 350 мм позаду. Для розуміння: у СХ-60 передні диски такі ж самі, а от задні в діаметрі на 22 міліметри менші. Гальмує СХ-90 впевнено.

Що ж, саме час переміститися в салон. Передня частина тут начебто така ж, як у СХ-60, принаймні суттєвих відмінностей ми не помітили. Але вони можуть бути. І щоб це перевірити, треба зазирнути на другий ряд.

Семимісна версія, що зображена на фото, має тримісний другий ряд. Тобто звичний. Але CX-90 може запропонувати і шестимісну версію, із незвичним другим рядом для справжніх поважних персон. Як вона виглядає, можна побачити в нашому відео.

Але про всяк випадок пояснимо: разом з іншим кольором салону (медовим, як його називає Mazda) панель шестимісної версії буде мати замшеву фактуру. А кермо буде не однотонним, тобто чорним, а двоколірним – чорним та світлим.

Але головне, звичайно, ті капітанські крісла, в яких дійсно можна угледіти певну «лімузинність» СХ-90. Хоча у чомусь ця Мазда навіть крутіша за лімузин, бо в лімузина зазвичай немає третього ряду, а у СХ-90 він є. 

Що про нього можна сказати? По-перше, автору не довелося складатися у три рази, щоб сюди потрапити. По-друге, не хотілося одразу ж звідси вистрибнути. Людині середнього зросту там доволі зручно. Навіть USB-порти є. І динаміки теж. Ну, будемо вважати, що тема третього ряду розкрита, тому повертаємося за кермо.

Здається, тут все знайоме. Система персоналізації, яка вас впізнає та робить відповідні налаштування, цифрова панель, 8-ступеневий автомат із електромотором замість гідротрансформатора – це все ви вже бачили у СХ-60. А щодо нечуваного, то я просто в захваті від споживання пального.

Бо споживання десь на рівні бензинового 2,5. У нас вийшло 10,5-11 літрів за декілька днів тесту. І це просто супер, враховуючи темперамент мотора. Хоча якщо використовувати його хоча б наполовину, то, звісно, апетит буде більше. Але робити так не обов’язково, адже він чудово їде на низах.

Таке несподівано низьке споживання має ще одну причину: цей гібрид оснащений досконалою системою старт-стоп, або i-Stop, як її називає Mazda. По-перше, напруга в 48 вольт дозволяє вимикати двигун під час руху, а потім миттєво запускати його. По-друге, Mazda, здається, чи не єдина автівка, що дає змогу водію керувати ще й системою старт-стоп. Бо якщо гальмуєш плавно, як, власне, і треба на гібриді, то при зупинці мотор може не заглушитися. А ви, наприклад, знаєте, що червоний на цьому перехресті – це надовго. Тоді просто ще трохи притискаєте гальма. І якщо батарея дозволяє, система спрацьовує.

Щодо підвіски, то вона м’яка рівно настільки, щоб не ставати желейною. Як на мене, інженери добре відчули той поріг пом’якшення, за яким починає страждати керованість, і не переступили його.

Можна довго хвалити їздові якості Mazda CX-90, адже є за що. Але час зазирнути у , і спочатку він трошки дивує: маємо старт у 2,5 мільйона за семимісну версію. Як для Mazda це начебто забагато, але як для лімузина, хай навіть японського, начебто і не дуже.

Бо якщо Mazda нарешті спромоглася зробити дійсно класний кросовер не лише для власників середніх гаманців, але й для більш вгодованих, то чом би й ні? Тим паче що за ці 2,5 мільйона тут справді буде те, що треба.

Важко перелічити всі принади, адже, знову ж таки, перед вами флагман Mazda, для якого вона не пошкодувала нічого. Цей автомобіль має все: від цифрової панелі приладів та проєкційного дисплея до найкращого оздоблення та повного набору найсучасніших систем безпеки. Ба більше, тут є навіть автоматичний режим вентиляції та підігріву передніх сидінь!

І якщо зібрати оце все і зважити, то розумієш, що для цього класу така вартість дійсно норм і що, скажімо, німецькі бренди подібну цінову пропозицію навряд чи зроблять.

До речі, є один цікавий нюанс. І він, здається, теж зі світу лімузинів. Mazda CX-90 пропонується у двох комплектаціях: Premium-Line та Premium-Sport. Зазвичай одна повинна бути стартовою, а інша вже топ. Але тут вони обидві топ, бо відрізняються хіба що кількістю місць, кольором салону та фактурою окремих його елементів.

Що ж, зробимо висновки. Це найдовша Mazda, яку ви коли-небудь бачили. Це найпотужніша Mazda, яку ви коли-небудь бачили. І, звісно ж, це найбагатша Mazda, адже в неї є майже все, включаючи кліренс у 18-20 см (в залежності від того, кому вірити). Чого немає? Наприклад, масажу у кріслах, але чи потрібен він взагалі, то є дискусійне питання. Я особисто з тим масажем в інших автівках, де він є, зазвичай награюся за три дні.

А тут довгограйний дизайн та довгограйні задоволення. 345 конячок, які везуть як 345, а їдять як двісті. Гарні налаштування підвіски. Добра шумка. Та і все інше дуже добре. От чесно, за великим рахунком, просто немає до чого доколупатися. Хіба що це перша за моєї пам’яті Мазда вартістю від 2,5 млн. З іншого боку, якщо вона їх дійсно варта, то чом би й ні?