Розслідування Human Rights Watch наслідків війни та кількості загиблих у Маріуполі

Правозахисна організація Human Rights Watch оцінила кількість загиблих під час боїв у Маріуполі мирних жителів щонайменше у 8 тисяч осіб.

Human Rights Watch опублікувала результати великого розслідування наслідків облоги і штурму Маріуполя російськими військами в перші місяці війни.

Розслідування проводили майже два роки від початку війни спільно з українською правозахисною групою Truth Hounds і за участю архітектурно-криміналістичної групи SITU Research, яка використовує методи архітектурного моделювання для реконструкції місць злочину (вона раніше моделювала такими методами місця розстрілів у Бучі та обстрілу вокзалу в Краматорську у квітні 2022 року).

В основі 215-сторінкової доповіді лежать свідчення 240 осіб, переважно жителів-утікачів, а також аналіз десятків супутникових знімків і понад 850 фотографій та відео.

Серед висновків Human Rights Watch:

1. Бої в місті призвели до загибелі щонайменше 8 тисяч людей у місті. Це консервативна оцінка. І вона ґрунтується на аналізі розширення п’яти кладовищ у місті та поруч із ним. Від березня 2022 року до лютого 2023 року на них було поховано щонайменше 10 тисяч людей (у деяких могилах могли ховати й більше однієї людини, до того ж не всіх похованих у стихійних могилах (у дворах будинків, наприклад) під час облоги згодом перепоховали, тож це мінімальна оцінка). За оцінкою HRW, смерть 8 тисяч із них безпосередньо пов’язана з війною – або загибель під час обстрілу, або смерть зумовлена відсутністю чистої води та медичної допомоги в наступні місяці.

Зазначимо, що українські джерела називали набагато більші цифри загиблих. Мерія Маріуполя говорила про понад 20 тисяч загиблих. А нардеп Сергій Тарута – про 60 тисяч. При цьому наголошувалося, що це лише попередні оцінки і точні цифри визначити поки що неможливо.

2. Із довоєнного населення в 540 тисяч осіб до середини травня 2022 року близько 400 тисяч жителів втекли з Маріуполя.

3. Дослідники детально проаналізували місця найвідоміших ударів, зокрема по Драмтеатру та пологовому будинку при лікарні № 3. У більшості випадків не було виявлено жодних ознак української військової присутності поруч із ними (як це часто стверджувала російська влада), або ця присутність була настільки обмеженою, що російські удари були явно непропорційними.

4. Human Rights Watch виокремила 17 російських і проросійських формувань, що діяли в Маріуполі, та їхніх командирів, і перераховує російських посадовців, які несуть командну відповідальність за їхні дії. Список очолює президент Володимир Путін, за ним слідує міністр оборони Сергій Шойгу, начальник Генерального штабу Валерій Герасимов і ще кілька генералів нижчого рангу. Цікаво, що генерала Михайла Мізінцева, якого раніше українська влада звинувачувала в командуванні операціями в Маріуполі, серед них немає.

5. Серед осіб, які не входять до військової вертикалі командування, але несуть, як вважає Human Rights Watch, командну відповідальність за воєнні злочини в Маріуполі, перелічено двох чеченських керівників – Рамзана Кадирова й Адама Делімханова – і главу “ДНР” Дениса Пушиліна.