Скорочення попиту і не тільки: названо причини сповільнення темпів росту споживчих цін

На сповільнення інфляція у січні 2024 року вплинули ряд факторів, зокрема скорочення сукупного попиту – на 25% відносно довоєнного рівня. Про це розповів доктор економічних наук, с ексголова Ради НБУ Богдан Данилишин.

За його словами, водночас на зниження попиту впливали війна, виїзд біженців за кордон (понад 6 млн осіб), мобілізація чоловіків, високий рівень безробіття (близько 20% робочої сили), а також жорстка монетарна політика НБУ, що обмежувала приріст кредитування в економіці.

Також на зниження рівня інфляції вплинуло перенасичення внутрішнього ринку аграрною продукцією за рекордного врожаю. Внаслідок блокування торговельних шляхів експорт агропродукції впав на 7% у річному вимірі. У січні відносно попереднього місяця знизилися ціни майже на 60% продуктів харчування, за якими ведеться щоденне спостереження. Зокрема, на свинину, птицю, яйця курячі, цукор, соняшникову олію, гречані та вівсяні крупи, пшоно, борошно, макаронні вироби, батон.

До того ж, за словами академіка, вагомим стримуючим фактором інфляції є стабільність обмінного курсу, який вже 1,5 роки зберігається на рівні 37-38 грн за 1 долар США, що сприяє стабілізації цін на імпортні товари. Однак подальша стабілізація валютної позиції залежить від достатності та ритмічності надходження зовнішньої допомоги.

Також експерт додає, що стримуючим фактором росту інфляції є збереження урядом часткового мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, даний фактор слід розглядати як відтермінування приросту цін, оскільки майбутня ринкова корекція тарифів буде неминучою.

З іншого боку, потенційно значні інфляційні ризики зберігаються з боку фіскального дефіциту, рівень якого досяг 27% ВВП за 2023 рік.

Данилишин підкреслив, що подальші перспективи інфляції визначатимуться різними факторами. Низький споживчий попит стримуватиме розкручування інфляційної спіралі. Водночас підвищення тарифів на електроенергію, відновлення податків на автомобільне паливо, значний фіскальний дефіцит, потенційно ризики девальвації гривні залишаються вагомими проінфляційними чинниками.

Інфляція в Україні

Варто зазначити, що за даними Держстату, у січні Інфляція на споживчому ринку в січні 2024 року порівняно із груднем 2023 року становила 0,4%, із січнем 2023 року – 4,7%. Якщо порівнювати місячне зростання цін, то інфляція в Україні сповільнилась. Рівень річної інфляції знизився до 4,7% проти 5,1% в грудні 2023 року.

Водночас в НБУ прогнозують прискорення інфляції. У 2024 році інфляція залишатиметься помірною та повернеться до цільового діапазону в 2025 році. Із середини року вона дещо пришвидшиться через вичерпання ефектів високих минулорічних врожаїв.

Інфляція в єврозоні набирає обертів. У грудні 2023 року інфляція прискорилася в єврозоні до 2,9% у річному вимірі порівняно з 2,4% у листопаді. Причина – уряди припиняють підтримку високих витрат на енергоносії. Водночас Європейський центральний банк запланував ціль у 2%.