Учені з'ясували, чому китоподібні мають великі відмінності в розмірах.
Згідно з дослідженням, опублікованим у журналі BMC Ecology and Evolution, вчені змогли зрозуміти, чим можна пояснити великі відмінності в розмірах серед китоподібних. Виявляється причина криється в активності певних ділянок генів, пише ScienceAlert.
У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!
Різні види китоподібних часом мають значні відмінності, якщо йдеться про їхні розміри. Наприклад, синій кит може мати довжину 30 метрів, а афаліна (вид дельфінів) не виростає більше, ніж до 3,5 метра в довжину. Вчені вивчили послідовність ДНК під назвою промотор, що передує частині гена NCAPG, яка кодує білки. У результаті вони зробили важливе відкриття і знайшли причину відмінностей розмірів китоподібних.
Китоподібних поділяють на дві групи:
- Mysticeti, тобто вусаті кити, які не мають зубів (сюди відносять, наприклад, горбатих китів);
- Odontoceti, тобто зубаті кити, куди відносять, наприклад, кашалотів і дельфінів.
Але цих морських ссавців можна розділити і по-іншому. Під час дослідження промотора гена вчені виявили, що морські істоти діляться на гігантів з довжиною тіла понад 10 метрів і не гігантів з довжиною тіла менше 10 метрів.
У минулому дослідженні вчені вже з'ясували, що ген NCAPG сприяє зростанню китоподібних. Але нові дані показують, що цей ген відіграє важливу роль у тому, що китоподібні можуть вирости до величезних розмірів.
Активність гена багато в чому залежить від промотора, який є регулятором експресії генів. Науковці виявили, що білки, які відповідають за розмір морської істоти, є більш активними у гігантських китоподібних через вплив промотора. Але цей самий ген обмежує створення таких білків і перешкоджає досягненню великого розміру у тварин завдовжки менше 10 метрів. Автори дослідження кажуть, що вони знайшли докази того, що гігантські розміри закладені в основі гена китоподібних.
Як показало дослідження, білки, які відповідають за розмір тіла є більш активними у гігантських китоподібних. Це пояснює чому кашалот, який має зуби і величезний розмір, більш пов'язаний з беззубими вусатими китами. Ті самі гени пригнічують ріст у китоподібних завдовжки менше ніж 10 метрів, що пояснює генетичний зв'язок між беззубим китом під назвою малий смугастик завдовжки 8,8 метра та іншими зубастими китоподібними, які не є гігантами.
Вчені вважають, що ці характеристики, які пов'язують між собою вусатих і зубастих китів, є конвергентними адаптаціями, тобто схожими рисами, які розвиваються незалежно в окремих групах морських ссавців різними шляхами.
Фокус уже писав про те, як найбільшій тварині на Землі вдалося пережити геноцид. Вчені виявили, що гібриди синіх китів і фінвалів зустрічаються в океані набагато частіше, ніж вважали раніше, і саме союз допоміг їм вижити.
Також Фокус писав про те, що одного з найрідкісніших морських ссавців на Землі, а саме північноатлантичного гладкого кита, виявили мертвим на пляжі, а поруч із тілом знайшли мотузку.