Пам’яті ексголови РДА, капітана Руслана Сенчука

Після початку повномасштабного російського вторгнення колишній голова Вижницької РДА Руслан Сенчук активно допомагав створювати гуманітарний хаб у регіоні, а у травні 2022 року приєднався до ЗСУ, щоб захищати Україну.

Руслан народився і виріс на Хмельниччині. Спочатку працював у місцевій школі педагогом-організатором, потім був кореспондентом Хмельницької обласної молодіжної газети «Ровесник».

Дві вищі освіти здобув у Чернівецькому університеті. Спочатку вивчився на географа, а потім ще й став магістром за спеціальністю «Державна служба».

Будучи студентом географічного факультету, Руслан не раз їздив з друзями у гори. Певне, саме тоді він і вирішив провести решту свого життя у гірському містечку Вижниця на Буковині. Як розповідають його друзі, спочатку він закохався у гори, а потім у свою майбутню дружину. Саме у Вижниці хлопець познайомився із місцевою вчителькою Надією, з якою й одружився. У них народилася донька Анастасія.

Певний час Руслан керував туристичним гуртком у місцевій школі. Колеги пригадують, що він умів зацікавити молодь, учні самі хотіли займатися під його керівництвом.

«Дуже добре пам’ятаю той час, коли його до нас завели у клас та повідомили, що у нас відкривається такий туристичний гурток. І хто має бажання, може доєднатися. Записалося багато охочих, нам було дуже цікаво. Фактично усі гірські рятувальники, які є у Чернівецькій області, – це школа Руслана Івановича», – розповів його учень, а нині директор Національного природного парку «Черемоський» Роман Ярема.

У 24 роки чоловік став начальником Вижницького контрольно-рятувального загону, потім був командиром Чернівецького аварійно-рятувального пункту. Фактично більше семи років поспіль був гірським рятувальником. Пізніше розпочав кар’єру чиновника.

У 2006 році Руслан став начальником відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Вижницької райдержадміністрації. Працював там на різних посадах. У травні 2015 року став заступником голови Чернівецької ОВА. А наступного року розпорядженням Президента України його призначили головою Вижницької районної державної адміністрації. На цій посаді Руслан пропрацював до 2019 року і був звільнений у зв’язку із закінченням повноважень Президента.

Із 2020 року до останніх днів був чинним депутатом Вижницької міської ради.

У травні 2022 року Руслан Сенчук доєднався до лав Збройних сил України, був командиром роти протитанкових ракетних комплексів 82-ї окремої десантно-штурмової бригади.

Під час служби розповідав колегам партійцям, що змінив своє ставлення до життя: «При мирному житті ми тішились, коли виділялись гроші на будівництво лікарень, шкіл, садочків. І коли зараз прилітає ракета і за кілька хвилин все перетворюється на руїни – відчуття страшні… Скільки потрібно буде потім коштів, зусиль, щоб все відбудувати. Але у мене, як у чиновника, а тепер бійця, відбулася кардинальна переоцінка цінностей: матеріальне – ніщо. Найголовніша цінність – це людське життя».

Капітан ЗСУ Руслан Сенчук загинув 6 січня 2024 року під час боїв у районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Близько місяця військовий вважався зниклим безвісти.

«Наш найрідніший, найхоробріший та найкращий тату. Ти приєднався до лав ЗСУ в травні 2022 року, адже казав, що повинен нас захищати. Ти завжди повторював, що «я там, щоб ви тут могли жити в мирі». У переддень твого дня народження я прошу Бога, щоб Він повернув нам тебе, бо вже майже місяць ти вважаєшся зниклим безвісти під час виконання бойового завдання…», – писала тоді його донька Анастасія. 

2 лютого Руслану мало виповнитися 52 роки… Поховали Героя 8 лютого 2024 року у місті Вижниця на Буковині.

Вічна слава і шана Герою!

Фото: Молодий буковинець, із соцмереж