Щоб перемогти у війні, Україна має діяти асиметрично - експерт

Україна воює з ворогом, який має хоч і застарілий, але великий потенціал, тому не можна боротися, нарощуючи кількісні показники. Натомість перемогти можливо лише за рахунок нововведень, зміни підходів до бойової підготовки та логістики, і загалом слід діяти асиметрично.

Як передає Укрінформ, таку думку в ефірі Українського радіо висловив полковник запасу, військовий експерт Сергій Грабський.

«Нам потрібні глобальні зміни та усвідомлення нової філософії війни. Ми маємо справу з виключно мотивованим противником, який має лише одну мету – знищити нас. Тому треба мобілізувати всі доступні ресурси, аби переламати цю війну на нашу користь... Якщо ми говоримо про зміну стратегії, то маємо на увазі глобальну стратегічну оборону, яка жодним чином не передбачає відмову від наступальних операцій. Ми воюємо з ворогом, який має хоча й застарілий, але дуже великий потенціал, тому ми не можемо боротися, нарощуючи кількісні показники та повторюючи кроки росіян. Треба розуміти, що ми можемо досягти перемоги винятково за рахунок нововведень, зміни підходів до питань бойової підготовки, забезпечень, логістики, взаємодії з партнерами для розвитку нашого внутрішнього військового потенціалу. Ми маємо діяти асиметрично», – сказав він.

Грабський нагадав, що за класичною схемою передбачається, що рівень втрат наступаючих військ може бути більшим від втрат військ, що обороняються. «Якщо ж ми говоримо про переосмислення та можливі наступальні дії у майбутньому, то йдеться про створення асиметричних переваг. Наприклад, переваги у повітрі або в застосуванні засобів безпілотних систем – наземних, повітряних і морських. Ми говоримо про новітні підходи у порушенні системи управління противника, завдання ударів по об’єктах, які забезпечують логістику. Плюс інформаційно-психологічні операції проти ворога», – зазначив він.

Щодо підготовки бійців експерт зазначив, що необхідно вдосконалити систему збору, обробки та узагальнення даних, які надходять безпосередньо з передньої лінії, а також треба проводити роботу щодо виділення тих людей, які мають хист до викладання, та розвивати навчально-методичну базу центрів підготовки. «І найголовніше – не слід забувати, що потужності армії не можуть забезпечити доскональну підготовку всіх і всього. У нас є таке поняття, як добровільне формування територіальних громад. Кожна громада може зробити дуже багато, маючи ветеранів. Є багато прикладів, коли місцева громада за власні кошти організовує первинну військову підготовку для всіх, хто бажає і повинен проходити військову службу. Це надзвичайно велика підтримка наших Збройних сил», – додав він.

Крім того, на думку Грабського, Україні потрібно остаточно перейти до цивілізованої логістики. «Це стосується не лише ЗСУ. У натівських структурах є таке поняття, як логістика виробництва, транспортна логістика та логістика забезпечення. На ці три складові треба робити акцент, усвідомлюючи таке поняття, як місцева промислова база. Адже возити хліб для бійців за 100-200-500 км недоцільно. Так само логістику треба робити більш мобільною та розгалуженою, щоб забезпечити її стійкість. Тому що противник має свої "очі", і ми не можемо дозволити собі накопичувати в одній локації дуже великі обсяги боєприпасів, маємо їх розподіляти. Для цього треба створити мережу логістичного забезпечення. Ми говоримо про надання можливості командирам на місцях самим розв'язувати питання логістики. Вкрай важливим є банно-пральне обслуговування, а також транспортна логістика. Ми не можемо зосередитися лише на автомобілях, важливим є використання залізниць, а також не виключаємо авіаційної логістики з використанням гелікоптерів чи літаків для доставки дефіцитних видів озброєння. Крім того, ми говоримо про імовірність використання річкових комунікацій та внутрішніх морських комунікацій. Справа залежить і від взаємодії між місцевими органами влади та військовими адміністраціями», – вважає експерт.

Ще важливий момент, на його погляд, – це техніка та озброєння, яким ми воюємо: «Дуже велика частина озброєнь – це техніка ще радянських часів, хочемо ми чи не хочемо. Тому нам треба поглиблено вивчати і впроваджувати досвід трансформації цього озброєння під західні зразки. Тобто – зовсім не біда мати зброю типу танку Т-72, який залишається основним бойовим танком деяких країн НАТО. Стрілецьке озброєння – так само. Воно перейшло на інші стандарти, зокрема польська армія використовує автомати Калашникова, перероблені під натівські стандарти патронів. В ідеалі має бути повна заміна радянських зразків техніки на більш передові та сучасні».

Як повідомляв Укрінформ, 8 лютого своїм указом Президент Володимир Зеленський призначив генерал-полковника Олександра Сирського головнокомандувачем ЗСУ.

Серед своїх завдань на новій посаді Сирський назвав чітке планування дій усіх органів військового управління, об’єднань, з’єднань і частин з урахуванням потреб фронту в новітній зброї, раціональний її перерозподіл, дотримання балансу між виконанням бойових завдань та відновленням частин і підрозділів, запровадження нових технічних рішень на полі бою.

За його словами, що завдання штабів усіх рівнів – знати всі без винятку потреби фронту і володіти ситуацією на кожній його ділянці. Ще одним із завдань Сирський назвав запровадження нових технічних рішень і масштабування успішного досвіду як, приміром, застосування безпілотних систем та сучасних засобів радіоелектронної боротьби.