Що буде з курсом і чого чекати від «накопиченої слабкості» гривні

Національна валюта України перебуває в дуже простій, але дуже неприємній ситуації. Макроекономічні умови вже сформували для гривні дорогу з одностороннім рухом. Фіксація курсу у другій половині 2022-го та більшій частині 2023 року дала можливість нацвалюті ігнорувати неминуче. Але в економіки свої закони, і вони, на жаль, вимагають слабшої гривні.

Валютний прогноз на 2024 рік містить два основні режими руху. Помірно-девальваційний із повільним і прогнозованим зниженням курсу нацвалюти — це базовий сценарій. І форс-мажорний, коли девальвація на деякий проміжок часу вийде з-під контролю НБУ. В основі базового варіанта знаходяться вже існуючі макроекономічні тренди: великий дефіцит торгового балансу України, стиснення реальної відсоткової ставки за гривневими вкладами і великий дефіцит бюджету країни на 2024 рік.

Форс-мажорний сценарій буде активовано, тільки якщо міжнародна фінансова допомога виявиться суттєво меншою за планові орієнтири. Схвалення чотирирічного плану допомоги від ЄС знижує ці ризики. Але поки того ж самого не зроблять США, загроза зберігається. Що довше питання залишатиметься невирішеним, то вищим буде бажання конвертувати наявні кошти в іноземну валюту.

У жовтні 2023 року дефіцит торгового балансу України досягнув рекордного за всю історію спостережень значення в 2,95 млрд дол., у листопаді він скоротився до 2,17 млрд дол., але все одно залишився дуже великим. Для того щоб зрозуміти, наскільки сильним є тиск цього чинника на гривню, можна подивитися на попередній антирекорд (2,2–2,3 млрд дол.). Його було зафіксовано під час світової кризи 2008–2009 років. Тоді девальвація гривні з серпня 2008-го по липень 2009 року перевищила 70%, а долар подорожчав з 5 грн до 8,60.

Станом на жовтень-листопад 2023 року (свіжіших даних наразі немає) ситуація або аналогічна, або навіть гірша. Але значної девальвації гривні, яка збалансувала б ситуацію в економіці країни, не сталося. Це означає, що «накопичена слабкість» у нацвалюті не реалізувалася. Але вона зберігається.

Поки її компенсують щоденними інтервенціями НБУ. На це йде кілька мільярдів доларів на місяць. Однак можливості або бажання іноземних партнерів надавати на це гроші знижуються. Ймовірно, тому МВФ як агрегатор думок країн, що підтримують Україну, наполягає на приведенні гривні до збалансованого курсу. У прогнозі Фонду з плавної девальвації стоїть позначка в 53,90 грн за долар до 2028 року.

Такий курс необхідний українській економіці вже зараз. Він повною мірою враховує зміни, що відбулися в 2022–2023 роках. З макроекономічного погляду, це потрібно зробити якомога швидше. Але економіка, понівечена війною, може просто не витримати цього потрясіння. Тому МВФ і НБУ максимально розтягують цей процес у часі. На це, до речі, знадобиться додаткове фінансування, що теж є проблемою, зважаючи, що навіть із базовими потребами України у фінансах питання досі не вирішене.

Втім, не девальвувати гривні вже не можна. 2024 року великий дефіцит торгового балансу України, найшвидше, збережеться. Базовий прогноз передбачає близькі до 2023 року цифри. Тобто, якщо не знижувати курсу гривні, дисбаланси зовнішньої торгівлі 2024-го зростуть іще сильніше. Значить, надалі нам буде потрібно ще більше коштів від міжнародних партнерів.

Це і є згадана дорога з одностороннім рухом. Курсові орієнтири на ній знайти досить просто. У бюджеті країни на 2024 рік закладено середньорічний курс 40,70 грн за долар (у прогнозі МВФ вказано 41,40 грн за долар). Якщо необхідно максимально плавно прийти до цього рівня, то в першому кварталі потрібне середнє значення в 37,60 грн за долар. Воно вже є. У другому кварталі — 39,60 грн за долар, а в третьому і четвертому — середній курс 42,70 грн/дол. Так і виглядатиме плавна девальвація на 11–12%.

Як діяти в такій ситуації громадянам для захисту заощаджень і не тільки? Тактика інтуїтивно зрозуміла: потрібно нарощувати частку іноземної валюти у заощадженнях. Через очікуване зростання інфляції привабливість гривневих банківських вкладів 2024 року знижуватиметься. Тож у міру завершення терміну депозиту громадяни конвертуватимуть вивільнені кошти в валютні інструменти. Зрозуміло, що це посилить тиск на гривню на готівковому ринку. Зараз за банківським вкладом номінальна ставка близько 12–13%. При річній інфляції в 5,1% реальна прибутковість (відсоткова ставка мінус інфляція) становить 7–8% на рік. Це хороші показники.

Однак у разі зростання інфляції (за прогнозом НБУ, 9,6% у 2024 році) реальна прибутковість гривневих вкладів зменшиться до 2–3%. Це все ще прийнятна дохідність за умови стабільного курсу гривні, але при девальвації результат стає від’ємним. Вклади в доларах США, навіть попри на низьку номінальну відсоткову ставку, принесуть більше, близько 7–9% річних реальної прибутковості.

Тож високий попит на валюту в Україні це не сезонний, а тривалий тренд. Відкати курсу нижче середніх квартальних значень не варто сприймати як перехід до ревальвації, радше, як привід для нарощування валютної складової в заощадженнях. Звичайно, політичні рішення можуть притримати гривню на міцніших рівнях, але, по-перше, у цих зусиль є розумна межа, якої Нацбанк не переступатиме, а по-друге, це означатиме, що пізніше доведеться девальвувати нацвалюту сильніше, чого у НБУ також намагатимуться уникнути.