Дезінформація в кіно: інструмент пропаганди та її відображення у сучасному кінематографі

Від ранніх років кіноіндустрії до сучасності, дезінформація в кіно використовувалася як інструмент для формування громадської думки, впливу на політичні процеси та навіть для ведення інформаційних воєн. Матеріал 24 Каналу розповідає, як кіно використовували у ролі інструменту для впливу на суспільство і як сьогодні кіно відображає становище та культуру суспільства.

Історичний контекст

Історія дезінформації в кіно бере свій початок ще з часів німого кіно. Особливо помітним це стало після жовтневого перевороту 1917 року в СРСР, коли кіно стало вважатися не просто видом мистецтва, а потужним інструментом ідеологічного впливу. Більшовики швидко усвідомили, що кіно може служити зброєю в боротьбі за владу, формуючи "ідеальне" суспільство в умах глядачів. Так, кіно в СРСР стало засобом пропаганди, демонструючи успіхи соціалістичного ладу та викриваючи "ворогів народу".

"Броненосець "Потьомкін" – революційна пропаганда / Кадр з фільму

Згодом кіно в союзі починає трохи мінятись, більше "рефлексуючи" про другу світову війну, при тому образи та тропи зберігають за собою першість: колгоспники, пропаганда розвитку суспільства та образи ідеальної країни.

Вплив на суспільство

Вплив дезінформації через кіно не обмежувався лише СРСР. Історія показує, що кіно стало засобом масової культури, який використовувався для маніпуляції громадською думкою в різних країнах та в різні історичні періоди. Через кіно могли поширюватися не тільки ідеологічні наративи, але й теорії змов, містифікації, які входили в масову культуру, залишаючи за собою значний слід.

Дезінформація у світі кінематографа – це важлива проблема, яка стосується не лише кіно минулих епох. Фільми, які демонструють неправдиві події чи створюють стереотипні образи, можуть впливати на сприйняття глядачів і призводити до розповсюдження дезінформації.

Наслідком є те, що люди безпідставно вірять у непідтверджені факти чи події, просто через те, як вони були показані на екрані. Це створює своєрідний міф про ідеальне, страшне чи надзвичайне, яке можливо не має реального підґрунтя.

Сучасні цифрові технології лише посилюють цей вплив, роблячи інформацію більш доступною та впливовою.

Люди часто не усвідомлюють, що вони стають жертвами дезінформації або пропаганди. Кіно часто використовували, щоб змусити людей приймати певні погляди або ідеології без критичного мислення або аналізу.

Антиутопія в кінематографі: відображення замкнутого суспільства та влади

Антиутопія як піджанр фантастики завжди викликала особливий інтерес у глядачів та читачів, пропонуючи погляд на суспільства, де влада має абсолютний контроль над індивідами, а свобода слова та думки є лише ілюзією. Одним із найяскравіших прикладів такого підходу є фільм "1984", заснований на однойменному романі Джорджа Орвелла, опублікованому у 1949 році. Цей твір не лише став культовим, але й продовжує залишатися актуальним, висвітлюючи теми контролю, цензури та маніпуляції масами.

"1984" / Скриншот з фільму

У світі "1984" суспільство поділене на три великі держави: Океанія, Євразія та Остазія, кожна з яких являти собою тоталітарний режим, де правляча еліта використовує всі можливі засоби для підтримки своєї влади та контролю над населенням. Особливу увагу в романі та фільмі приділено Океанії, де діяльність партії зосереджена на створенні культу особи Великого Брата, який є втіленням влади та контролю.

Дезінформація та пропаганда є ключовими інструментами, за допомогою яких партія досягає своїх цілей. Великі екрани та телебачення використовуються для трансляції ідеологічних повідомлень, спрямованих на демонізацію ворогів та вихваляння досягнень та цінностей Океанії. Це створює ілюзію зовнішньої загрози та внутрішньої єдності, що дозволяє партії зберігати контроль над населенням.

Приклади фільмів, які ілюструють дезінформацію

Далі ми розглянемо ще кілька фільмів в яких зачіпається тема дезінформації. Або демонструють не всю картину події, роблячи це спеціально, або висміюють сучасний стан світу гіперболізуючи події, як це було у "1984".

• "Не дивіться вгору" 2021 рік.
  Реж. Адам Мак – Кей. Жанри: Фантастика, комедія.
  
  Сюжет цієї трагікомедії розповідає, як молода жінка астроном Кейт Діб’яскі (Дженніфер Лоуренс) – аспірантка з Університету штату Мічиган, зафіксувала комету і разом з групою астрономів під керівництвом професора астрономії Рендалла Мінді (Леонардо Ді Капріо), святкує її відкриття. Але ось Рендалл вимірює траєкторію переміщення комети і виявляє, що що вона прямує до Землі і зіткнення неминуче.
  
  Далі головні герої намагаються зробити все, щоб достукатися до людей і влади, але люди швидко втрачають інтерес до теми, а політики використовують загрозу і самих науковців у власних інтересах використовуючи дезінформацію, пропаганду та маніпулювання суспільною думкою.
  
  
  Не дивіться вгору / Скриншот з фільму

• "Прибуття" 2016 рік.
  Реж. Дені Вільньов. Жанр: фантастика, драма.
  Це фільм в жанрі наукової фантастики розповідає про те як на землю прилетіли прибульці з невідомою метою. Військові оточують одне з місць висадки, науковці починають досліджувати загадкові кораблі і навіть вступають в комунікацію з прибульцями. Тим часом людство в обличчі різних урядів приходить до різного висновку щодо мети візиту.
  
  Китай, наприклад, сприймає прибульців, як маніпуляторів, тоді як деякі інші країни вважають, що метою візиту є обмін досвідом.

• "Супер 8" 2011 рік.
  Реж. Дж.Дж.Абрамс. Жанр: Фантастика, трилер.
  Це фільм про те як група підлітків які знімали фільм біля залізної дороги стали свідками залізничної аварії, опинившись в самому епіцентрі катастрофи. Воєнні намагаються приховати від суспільства те що насправді сталося викривляючи деталі, які призвели до катастрофи.

• "Хлопаки" (2019 - сьогодні)
  Автор серіалу: Ерік Кріпке. Жанр: Фантастика, бойовик, комедія.
  "Хлопаки" – це американський серіал який заснований на однойменному коміксі за авторством Гарта Енніса та художника Даріка Робертсона. В цьому серіалі демонструється пропаганда "добра" у світі в якому з’явились супергерої. Корпорація перетворює їх на бренд, створює контент та продає товари зі своїми супергероями. Тим часом суспільство, засліплене яскравими та ідеалізованими образами, і гадки не має, що коїться за лаштунками.
  
  
  "Хлопаки" / Скриншот із серіалу

Майбутнє дезінформації та роль штучного інтелекту

У світі, де штучний інтелект (ШІ) стає все більш розповсюдженим, можливості дезінформації та маніпуляції ростуть. ШІ може бути використаний для створення більш реалістичних та переконливих фейків, або маніпулятивних повідомлень, які можуть використовуватися для дезінформації.

Такі технології, як генерація природньої мови та глибоке навчання, можуть бути використані для створення контенту, який важко відрізнити від реального. Це відкриває нові можливості для спотворення інформації та пропаганди, які тепер доступні безпосередньо кожному користувачу, а отже кожен здатен створити свій контент для переслідування власної мети.

Штучний інтелект здатен допомогти у створенні та поширенні дезінформації / Фото Unsplash

Важливо, щоб суспільство було готове до цих викликів. Освіта та підвищення обізнаності про дезінформацію та її можливі наслідки, а також розуміння нових технологій є життєво важливими. Тільки критичне мислення і постійна перевірка фактів можуть захистити наше суспільство від небезпеки, яку може принести дезінформація та інструменти на базі технології ШІ.

Кіно як мистецтво несе багато цікавого та корисного зачіпаючи різні теми та розкриваючи їх. Однак ще з часів його появи воно завжди використовували для пропаганди та дезінформації. Дезінформація та фейки мають значний вплив на суспільство фактично спотворюючи нову, зручну реальність і кіно може в цьому допомагати, а може демонструвати, як це відбувається насправді.