Доленосні зустрічі: Тишкевич зустріла Томусяка на зйомках, а Сумська Борисюка - у його нареченої

До Дня святого Валентина можна ставитися по-різному, але чим не гарний привід сьогодні поговорити про кохання.

Коротко про розповідає про доленосні зустрічі, які перевернули життя наших зірок та зробили їх щасливими у шлюбі.

Сергій та Сніжана Бабкіни

3 грудня 2007 року Сергій Бабкін та Сніжана вперше поцілувалися, а 11 травня 2008 року таємно повінчалися у малесенькій церкві в Дніпропетровські області, адже обоє ще не були розлучені. Пара познайомилася у харківському «Театрі 19».

- Познайомилися ми, коли я прийшла працювати в «Театр 19». Того дня зібралася вся трупа, щоб познайомитись зі мною, новенькою актрисою. І ми дуже довго чекали на якогось актора, який не міг вчасно прийти. Це й був Сергій, - згадувала Сніжана в інтерв’ю Коротко про. - Так, тепер він розповідає: «Я побачив ці очі і подумав...» Але це його історія. А я чула, як ним захоплюються, але побачила дивного чувака. Було літо, у нього – величезні бакенбарди, як у Пушкіна, і абсолютно безглуздий вигляд. Після репетиції, коли всі вже почали розходитися, він міцно схопив мене за руку і питає: «У мене сьогодні концерт у лісі, прийдеш?» І дивиться так пильно у вічі. Я подумала: «Ну, зовсім дивний». І хоча вечір у мене був вільний, я, подивившись у його божевільні очі та на безглузді бакенбарди, вирішила не йти. Як виявилося, це був «природник» - на зразок квартирників, тільки в лісі на галявині. Але тоді я злякалася. Можете собі уявити запрошення на концерт у ліс?

На перше побачення Сергій запросив Сніжану в ресторан «Париж» у Харкові, але спізнився… на дві години:

- Мороз страшенний, стою, чекаю, потім дзвоню, він трубку не бере, пишу повідомлення… Потім спускалася в метро грітися, знову виходила на вулицю подивитися, чи не пропустила його, знову спускалася в метро. І так – дві години. І от, я така гарна стою, нафарбована, з зачіскою, у мене чоботи на шпильці. А тут прибігає якийсь дивак у здоровій коричневій дублянці, причому на три розміри більше, в ідіотській шапці, брудних чоботях. А за ним – шлейф запаху від багаття та перегар. Він із кумом на полюванні був! І ось прибіг чувак на перше побачення, а я стою і думаю: як же ми з таким шлейфом у ресторан зайдемо? Тож перше побачення було дуже зажатим. По-перше, я дуже змерзла. По-друге, мені було прикро, що так сталося. Водночас – дивні та змішані почуття. З одного боку, здавалося, що це щось не дуже справжнє, швидкоплинне. З іншого - це щось цінне та міцне. У мене вже була до нього симпатія, я відчувала всі ці флюїди.

До речі, коли в нас все зав'язувалося, Сергій писав мені всі есемески практично у віршах. Протягом року я отримувала вірші – великі, неримовані, римовані. З цих телефонних віршів я навіть видала маленьку книжечку SMS-віршів обмеженим тиражем.

Ольга Сумська та Віталій Борисюк

Вперше Ольга Сумська та Віталій Борисюк зустрілися на новорічній вечірці у друзів. До того ж Віталій був зі своєю нареченою, Ольга – зі своїм бойфрендом.

– Все сталося на студентській вечірці, – згадувала в розмові з Коротко про Ольга Сумська. - Мене та мого молодого чоловіка запросили на свято додому до нареченої Віталія Борисюка. Пам'ятаю, як Віталій вразив мене своєю галантністю. Він приносив своїй обраниці то чай, то шампанське. Словом, догоджав як міг. А мій кавалер у цьому сенсі був далеко не на висоті.

Ми засиділися в гостях допізна, а потім розбрелися на ночівлю по кімнатах. Борисюк із нареченою зачинилися в спальні, а я зі своїм кавалером залишилася дивитись повтор новорічного вогника. Тоді я вперше відчула, що мій хлопець мене розчарував.

Ми з Віталієм після нашого знайомства одружилися з іншими партнерами. І лише через п'ять років, коли обоє потрапили до трупи Театру ім. Лесі Українки, зрозуміли – це доля. І почалося все знову під Новий рік. Я знайшла на прохідній театру пакет із подарунком, де був напис: «Від залицяльника і шанувальника кароокої красуні». Заінтригована, я розгорнула подарунок, а там якийсь волохатий плід. Ми всім театром почали гадати, що це може бути. Хтось обізнаний припустив, що це заморський ківі, яким сьогодні забиті всі супермаркети. А тоді ми навіть його назви не знали. Потім закрутився божевільний роман, який зруйнував мій шлюб із Євгеном Паперним. З того часу ківі став для мене уособленням романтичного періоду наших стосунків із нинішнім чоловіком.

Минулого року пара відсвяткувала 27-му річницю шлюбу. У 2021 році з нагоди 25-річчя Сумська та Борисюк влаштували весільну церемонію та вдруге обмінялися обітницями.

Катерина Тишкевич та Валентин Томусяк

Катерина Тишкевич та Валентин Томусяк познайомилися на зйомках серіалу «Безсмертник» у 2014 році, де вони грали чоловіка та дружину.

- Це був мій перший проєкт, мені – 19 років, я ще таке дитя перелякане. І Валік такий гарний. Але спочатку так собі думала: «Він занадто красивий, чоловік не повинен бути таким гарним, солодким. Ні, не дивлюся в його бік», - розповідала Катерина Тишкевич в інтерв’ю Коротко про. - А потім дівчатка-гримери кажуть: «Катю, придивись, він не тільки красень, він ще й чоловік!» Дівчатка мали рацію. Придивилася, так – мій, вирішила, що забираю (сміється). У нас почався роман, ми шушукалися, ховалися, зйомок було багато, один вихідний на місяць, і це в кращому випадку, побачення ночами... Прозустрічалися два роки, і Валік зробив мені пропозицію. А потім ще через два роки одружилися. Він - моє шалене кохання.

Катя зізнається, що саме вона зробила перший крок.

- Чесно – я. Сказала: давай зустрічатись. Ми тоді обоє були після розриву першого кохання, і Валік не наважувався, хотів погуляти. А тут я така! Але як потім зізнався, одразу зрозумів: якщо зараз – так, то все, з такими, як я, не вийде просто погуляти місяць. Хоча я спочатку теж не була серйозно налаштована.

Павло та Марина Зіброви

Свою другу дружину Марину Павло Зібров зустрів на заході, куди його запросили виступити.

- Декілька пісень мене попросила заспівати Спілка підприємців і промисловців України, це було у Києві. Я чекав свого виступу з гітаркою. Дивлюся - місце є вільне, думаю, чого стояти, і я присів. А поряд дівчинка сидить - блондинка, красива, модна, спідничка коротка, костюм у неї такий був, ніжки гарні. Усміхається, грудна клітка така наповнена. І запах французьких парфумів, на той час це був показник, - згадував Павло Зібров в інтерв’ю DOROTYE. - Ми посміхалися одне одному, і не більше. Я виступив, прийшов на фуршетик до генерального, а вона на фуршеті. Кажу: «О, ви теж тут?» Вона: «Так, я радник з зовнішньо-економічних питань». І з подружкою вони мені все очима стріляли… Подружка, Іра, пишногруда така, україночка. Вони вдвох мене клеїли, хто кого переклеїть. Удвох на одного Зіброва.

А в мене залишився один календарик. Тоді було модно давати календарики. Я написав на ньому телефончик і вручив Маринці. На другий день вона мені передзвонила, така - «хі-хі, ха-ха»: «Субота, ми вас запрошуємо в гості, ми курку з Ірочкою приготуємо. Тільки візьміть гітару». Взяв гітару, приходжу до них. А курку я запам’ятав на все життя. Вони брали банку, наливали туди води, саджали на неї курку і ставили в духовку. Така смачна була ця курка! Десь годинку я так посидів, пару романсів заспівав і вийшов на перекур. А потім заходжу, запитую: «А де Іра?» А вона каже: «Не знаю, напевно, пішла». І все. До ранку я співав романси.

Зранку ж Марина вирушила у Болгарію у відпустку на два тижні.

- А в мене все – така любов! І що робити? Тоді ж не було телефонів, - продовжує Зібров. - І коли вона прилетіла, я її з обіймів не випускав. Зрозумів, що все. Я жив на Новобіличах (район у Києві. – Ред.), у мене була невеличка квартирка. А Марина жила у центрі, у неї була двокімнатна квартира, і я ходив до неї. Отак рік, як то кажуть, у неї в приймах був. Ми жили разом, Сашко з нами (син Марини від попереднього шлюбу. - Авт.). А через рік мені Маринка каже: «Пашо, досить ходити туди-сюди, якось визначайся. Давай!» А я ж боявся другого шлюбу як вогню. А вона мені: «Або валіза і на свої Новобіличі». І я бігом в РАЦС.

У 2019 році Павло та Марина, у 25-річницю свого шлюбу, вдруге провели весільну церемонію та обмінялися клятвами.