Найневловиміші кити на Землі: додумалися полювати там, де не спало на думку іншим

Плавуни північні (Berardius bairdii), або дзьоборили Берда, є одними з найзагадковіших і найневловиміших китоподібних у світі. Як правило, їх рідко вдається побачити на поверхні океану, а в пошуках здобичі ці ссавці здатні занурюватися на глибину до 3000 метрів, пише Science Alert.

Проте в період із 2008 по 2019 роки команда з Університету Південної Данії спостерігала за групою цих китів на глибині менше ніж 300 метрів — група дзьоборилів загадковим чином з'являлася в цьому місці щороку. Цим дивним місцем стало мілководдя в районі Командорських островів, на кордоні Тихого океану та Берингового моря, де дослідники мали намір виявити косаток і горбатих китів.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Спочатку вчені зазначили, що така поведінка не характерна для цього виду, проте продовжили свої дослідження інших китоподібних. Лише через деякий час, коли вчені виявили, що дзьоборили з'являються тут щороку, вони вирішили зосередитися на вивченні цього виду.

У результаті автори дослідження, морські вчені Ольга Філатова й Іван Федутін почали документувати поведінку китів, їхню кількість і окремих особин, яких зустрічали в цьому районі. За 12 років спостережень загалом науковці помітили 186 окремих китів: 79 із них належали до постійної групи, тоді як 107-ох бачили тут лише один раз — так звана "тимчасова капсула".

Деякі з транзитних китів просто приходили та йшли, проте 61 із них вступав у взаємодію з групою резидентів, семеро з них зустрічалися на мілководді, яке вважалося чужим для цього виду.

Автори дослідження вважають, що така поведінка китів свідчить про розвиток і обмін культурними традиціями. За словами Філатової, транзитні кити незнайомі з місцевими умовами, як постійні жителі, а тому шукають їжу на звичайних для цього виду глибинах. Однак деякі транзитні особини все ж таки починали полювати на мілководді, мабуть, підглянувши таку поведінку в місцевої групи китів.

Автори дослідження припускають, що деякі транзитні кити під час контакту з постійною групою дізнавалися про мілководдя і його переваги, а потім демонстрували таку ж поведінку. Зазначимо, що подібний тип культурного обміну раніше також спостерігався в інших тварин, наприклад, косаток.

Більш ранні дослідження вже показали, що косатки, дельфіни й деякі інші кити також використовують ідентичні методи полювання на різні види здобичі. Як правило, це відбувається так: одні групи знаходять новий спосіб полювання, тоді як інші підхоплюють його та копіюють. За словами Філатової, у результаті це стає культурною традицією, однак те, що вчені бачили в дзьоборилів, — це "перша в історії спостережень культурна традиція".

Хоча, можливо, не дивно, що китоподібні демонструють складну культурну поведінку, це передбачає, що передбачити поведінку цих тварин не так просто, як ми думали. І це має значення для спроб захистити їх у світі, що швидко та різко змінюється.

Раніше Фокус писав про те, як найбільшій тварині на Землі вдалося пережити геноцид: вступив у союз із іншим видом.