Норми закону: зберігання, утилізація та успадкування репродуктивних клітин військовослужбовців

7 лютого 2024 року у Верховній Раді було ухвалено закон щодо зберігання репродуктивних клітин наших захисників і захисниць у разі їхньої смерті або незворотних наслідків для здоров’я внаслідок поранення.

Що це реально означає та які нюанси можуть бути Фактам ICTV розповіла голова комітету з цивільного, сімейного та спадкового права Асоціації правників України, адвокат .

Утилізація

Олена Сібірцева нагадала, що 22 листопада 2023 року було ухвалено Закон України № 3496-ІХ “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та інших осіб на біологічне батьківство (материнство)”.

У цьому документі, зокрема, йдеться про те, що “у разі загибелі або визнання померлою в установленому порядку особи, репродуктивні клітини якої зберігаються, їх зберігання припиняється з подальшою утилізацією”.

За словами адвоката, ця норма викликала обурення громадськості, оскільки, по суті, позбавляє можливості реалізувати волю загиблого стати батьком або матір’ю.

У підсумку у Верховній Раді було зареєстровано кілька законопроєктів із метою внести зміни до норми, що викликала дискусію і обурення в суспільстві.

Успадкування

В одному з таких документів, окрім того, що репродуктивні клітини не знищуватимуться, було додано норму щодо успадкування цього біоматеріалу, тобто було прописано, хто саме матиме право ним розпоряджатися. На сьогодні цей документ поки що так і залишився законопроєктом.

В іншому законопроєкті, який включав у себе норми попереднього, було прописано, що успадкування репродуктивних клітин у разі загибелі та смерті військовослужбовця здійснюватиметься його близькими родичами. Цей проєкт теж не був ухвалений, бо з точки зору спадкового права це була не дуже вдала конструкція.

Прижиттєвий дозвіл

Наступні два законопроєкти були терміново розглянуті у Верховній Раді та 7 лютого 2024 року прийняті за основу. У них прописано, що, по-перше, репродуктивні клітини мають бути збережені, і їх не знищуватимуть.

По-друге, за життя військовослужбовець має дати дозвіл на розпорядження цими клітинами із зазначенням тих осіб, які матимуть до них доступ.

– Але, по суті, на сьогодні законодавець роз’яснень цієї норми не дав, – зазначає юрист.

Договір із клінікою

За словами Олени Сібірцевої, гіпотетично, з огляду на наявну практику, можна говорити про те, що йдеться про договір між військовими та клінікою, яка зберігатиме біоматеріал.

У цьому договорі міститиметься розпорядження на випадок смерті, тобто вказано, хто має право на подальше зберігання та використання біоматеріалу.

– Адже законодавець зазначив, що ці біологічні матеріали зберігатимуться – три роки коштом держави, а надалі вже коштом інших осіб, які в цьому зацікавлені, – пояснила адвокатка.

Також від імені військовослужбовця може бути видана довіреність на ім’я третіх осіб, які успадкують розпорядження клітинами.

Суперечності

За словами експерта, це було б великим кроком уперед, якби не норми чинного законодавства, які кажуть, що всі розпорядження, які людина давала за життя, після її смерті вже не діють і вся правова площина переходить у спадкові правовідносини.

Іншими словами, слід привести закон про репродуктивні клітини у відповідність до чинного законодавства. Оскільки це дуже великий обсяг роботи, зміни вноситимуться поступово, щоб максимально врахувати всі нюанси та життєві обставини, які можуть виникнути в реалізації права успадкування та використання репродуктивного біологічного матеріалу.

Посмертне батьківство

Олена Сібірцева зазначає, що важливо, щоб до закону було внесено визначення таких понять, наприклад, як посмертне батьківство, надано правовий статус репродуктивним клітинам, щоб їх можна було розглядати як частину спадщини.

Також експертка вказала, що важливо розібратися з питаннями спадщини, адже якщо репродуктивні клітини переходитимуть спадкоємцям, важливо запобігти виникненню суперечок між ними.

– Уявіть ситуацію, в якій репродуктивні клітини стали каменем спотикання між дружиною загиблого та його батьками. Це явно не допоможе реалізувати волю померлого стати батьком, – зазначає Олена Сібірцева.

Звузити коло спадкоємців

На думку експерта, важливо звузити коло спадкоємців для такого чутливого питання, можливо, обмежити його тільки дружиною/чоловіком загиблого.

На думку юриста, одним із варіантів розв’язання ситуації є впровадження окремого виду заповіту, який міг би включати лише репродуктивні клітини.

– Це дало б змогу захистити потенційну матір або батька дитини, яка може народитися з використанням репродуктивних клітин, від домагань інших родичів на репродуктивні клітини, – зазначила адвокатка.

За її словами, важливо й те, щоб на цей заповіт не поширювалося право обов’язкової частки. Оскільки на сьогодні навіть за наявності заповіту є коло осіб (наприклад, діти померлого, непрацездатні батьки), які за будь-яких обставин мають право на частку в спадщині.

Цивільний шлюб

Адвокатка також зауважила, що для тих, хто перебуває у цивільному шлюбі, є привід замислитися про похід до РАЦСу. Адже, відповідно до закону, цивільні дружини і чоловіки є спадкоємцями четвертої черги, що явно залишає їх незахищеними після смерті близьких. Тобто до них просто може не дійти черга в частині спадщини.

За словами адвоката, те, що суспільство відстояло свої права і домоглося скасування знищення репродуктивних клітин військових – прекрасний приклад проактивної позиції громадян.

Але варто враховувати, що поряд зі зберіганням клітин у кожного повинно постати питання про те, що з ними буде після смерті потенційного батька або матері, як проходить процедура їх використання, що для цього потрібно, яка вартість цієї процедури.

Правова грамотність

Крім того, вкрай важливим є й питання про те, який статус має ваш шлюб, що буде зі спадщиною і чи є потенційно треті особи, які можуть на неї претендувати. Як у таких ситуаціях забезпечити юридичний захист своєї родини?

Це все – про правову грамотність, без якої сучасна людина вже не може собі дозволити обійтися, підсумувала Олена Сібірцева.