Сенат США одобрил деньги ВСУ, извинения из Польши, ордер на арест премьера Эстонии: новости дня

Повна картина вівторка, 13 лютого, – у дайджесті новин "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Сенат США схвалив допомогу.

Сенат США підтримав пакетний законопроєкт, до якого входять 60 мільярдів доларів на підтримку України.

Президент США Джо Байден закликав Палату представників остаточно затвердити цей законопроєкт.

Поки невідомо, чи погодяться республіканці у Палаті представників підтримати проєкт після його схвалення у Сенаті.

Принаймні спікер палати Майк Джонсон розкритикував текст.

"Ми не можемо дозволити собі більше чекати.

Ціна бездіяльності зростає з кожним днем, особливо в Україні", – заявив президент США.

Більш того, попередив глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель, після президентських "виборів" у березні Росія може почати ще один великий наступ в Україні.

А одна Німеччина, яка є одним із найбільших військових донорів України, не зможе забезпечити ЗСУ снарядами у повній мірі.

Глава німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер заявив, що Україні потрібно понад два мільйони снарядів на рік і німецьке виробництво не здатне задовольнити цю потребу.

Ймовірний конкурент Байдена на виборах президента Сполучених Штатів в 2024 році від Республіканської партії Дональд Трамп посилив свою критику НАТО щодо рівня допомоги Україні.

До речі, відставання Байдена від Трампа скоротилося попри скандальний звіт про пам'ять президента.

За словами Трампа, США допомагають Україні на понад 100 мільярдів доларів більше, ніж НАТО.

"У нас немає нікого (при владі), кого б вони поважали, і вони наполягають на тому, щоб платити набагато менше, ніж ми.

Неправильно, НАТО має платити на рівні з нами, і зараз.

Вони зроблять це, якщо їх правильно попросити.

Якщо ні, тоді Америка передусім", – зазначив Трамп.

Тим часом, у США почалися слухання у справі щодо зберігання Трампом таємних документів на його віллі.

Трамп – "будильник".

Трамп зазначив, що коли він був президентом США, то зробив НАТО "сильним", змушуючи членів Альянсу платити більше, щоб досягти цільових показників оборонних витрат у 2 відсотки ВВП.

Хоча, як повідомляє Bloomberg, витрати НАТО на оборону зараз зросли і складають половину світових.

За даними агентства, світові витрати на оборону збільшились на 9% до рекордних 2,2 трильйона доларів, де на країни-члени НАТО припадає половина цієї суми.

"Агресія Росії підштовхнула європейські країни до збільшення витрат на оборону та зміцнила НАТО, а Фінляндія додала бойової потужності", – зазначає лондонський Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).

Заяви експрезидента США Дональда Трампа про відмову від захисту союзників по НАТО викликали розбіжності між республіканцями.

Одні республіканці применшили значення висловлювань Трампа, які занепокоїли генсека НАТО та країни-члени Альянсу, водночас інші засудили заяви експрезидента.

Президент Європейської ради Шарль Мішель назвав слова Трампа безвідповідальними.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц назвав заяви Трампа небезпечними і такими, що грають на руку Москві.

Колишній директор із комунікацій Дональда Трампа Ентоні Скарамуччі пожартував, що колишній президент перебуває у "любовному зв’язку" з президентом Росії Владіміром Путіним після останніх скандальних заяв.

Чеський міністр у справах ЄС Мартін Дворжак вважає, що заяви експрезидента США Дональда Трампа про відмову від захисту союзників по НАТО можуть бути передвиборчим блефом.

РФ готується до конфронтації.

А прем'єрка Естонії Кая Каллас, ймовірно, бачить позитив у словах Трампа.

"Я думаю, слова американського кандидата в президенти можуть послужити будильником для деяких членів ЄС, внесок яких не настільки великий", – зазначила вона.

Каллас висловила сподівання, що Європа більше вкладатиме у свою оборону "і ми разом станемо сильнішими".

До речі, у Росії оголосили в розшук прем'єрку Естонії і держсекретаря.

Кая Каллас зауважила, що у вчинку РФ немає нічого дивного, і оголошення глави уряду Естонії у розшук – ще один доказ того, що вона чинить правильно, просуваючи сильну підтримку України з боку ЄС на шкоду Росії.

Керівник естонської розвідувальної служби Каупо Росін попередив, що Росія готується до військової конфронтації із Заходом протягом наступного десятиліття.

А ще Естонія закликає ЄС конфіскувати активи центробанку РФ цього року.

Поляки готують повну блокаду.

Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський перепросив у України за інцидент з розсипаним зерном, який стався у неділю.

"Від імені польських фермерів я прошу вибачення за такий акт відчаю і прошу розуміння їхньої надзвичайно складної ситуації.

Ми ведемо технічні переговори з українським Міністерством сільського господарства, під час яких хочемо визначити умови торгівлі, які б обмежили наплив товарів, що підривають стабільність агропродовольчих ринків", – підкреслюється в заяві міністра.

Водночас він назвав "не зовсім стриманою" реакцію української влади.

На його думку, "занадто різкою була форма заяв заступника міністра економіки, а раніше мера Львова, інші українські політики також були надто емоційними у своєму спілкуванні".

Прокуратура Польщі почала розслідувати інцидент із розсипаним українським зерном.

Тим часом, польські фермери йдуть на збільшення конфронтації і анонсували повну блокаду українських перевезень.

20 лютого вони заблокують усі прикордонні переходи між Польщею та Україною, а також під'їзні шляхи до залізничних перевалочних станцій і морських портів.

До речі, сьогодні вдень польські фермери на годину блокували шостий пункт пропуску на кордоні з Україною "Корчова – Краковець".

Станом на ранок 13 лютого, на польському боці кордону України та Польщі блокували роботу п’яти пунктів пропуску: "Дорогуськ – Ягодин", "Зосин – Устилуг", "Гребенне – Рава-Руська", "Шегині – Медика", "Долгобичув – Угринів".

Та протестують не тільки польські фермери.

У Бельгії фермери перекрили порт Антверпена, а у Болгарії вимагали відставки міністра сільського господарства.

Планують нові акції протесту і фермери Литви.

Єврокомісія пішла на поступки фермерам-протестувальникам у ЄС.

Загибель вірменських військових.

Азербайджан та Вірменія обмінялись звинуваченнями в обстрілах.

Згодом Вірменія заявила про чотирьох загиблих.

Крім того, Міністерство закордонних справ Вірменії заблокувало доступ до довідкової інформації про конфлікт у Нагірному Карабаху, розміщеної на своєму офіційному сайті, після скарг від Азербайджану.

Раніше президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив про те, що мир з Вірменією буде можливий тільки після того, як до вірменської конституції внесуть зміни.

Перед цим Алієв заявив, що вже зараз створено основні умови для підписання мирного договору з Вірменією, і він не згодний із бажанням Єревану щодо гарантів для договору.

7 грудня лідери Азербайджану та Вірменії підписали спільну заяву, у якій оголосили про подальші кроки з нормалізації відносин і встановлення миру.

Підписана заява відкриває шлях до укладання повномасштабного мирного договору.

Детальніше про це у статті: Мир не на користь Москви: як Баку та Єреван роблять важливий крок до припинення війни.

Решта новин.

Поліція про нападника на баскетболіста-українця в Німеччині: Йому було байдуже, що хтось загине.

Російські хакери намагалися вломитися у системи Збройних сил Литви.

У Німеччині в результаті ксенофобського нападу важко травмований 15-річний українець.