Скільки агентів Кремля ховається в Європарламенті: інтерв'ю з литовським євродепутатом

В Європарламенті відбулося пленарне засідання, де євродепутати обговорили другу річницю повномасштабної війни в Україні та російський вплив на демократичні процеси в самому ЄС.

Про те, скільки агентів Кремля ховаються в стінах Європарламенту, що буде у разі перемоги Трампа та чому в Європи немає альтернативи, крім допомоги Україні – кореспондентці 24 Каналу в ексклюзивному інтерв'ю розповів литовський євродепутат Пятрас Ауштрявічюс.

Російські агенти в стінах євроінституцій

Перше питання стосується так званого RussiaGate, оскільки євродепутати обговорили вплив Росії на демократичні процеси в Європі та російську агентуру в ЄС, зокрема звинувачення проти Тетяни Жданок. На вашу думку, чи принесе ця дискусія наслідки для агентів Кремля в Європарламенті?

Я сподіваюся, що цей конкретний випадок, коли члена Європарламенту, яка 20 років тут працює, звинувачують у тому, що вона взаємодіє з російськими спецслужбами, матиме дуже сильний вплив на подальшу політичну лінію Європарламенту. А також на наше ставлення і дії щодо усунення всіх можливих впливів з боку Росії і третіх країн.

Ми не повинні нехтувати тим, що є більш авторитарні держави, ніж Росія, і ми повинні ставитися до цього дуже серйозно. Сама дискусія, я б сказав, дуже відрізнялася від того, що було до цього часу.

Це ганебна ситуація, але в той самий час дуже небезпечна, тому що ми говоримо про політичні впливи зсередини. Вона (Тетяна Жданок – 24 Канал) мала доступ до всіх закритих засідань, документів. Хто може заперечувати, що всі ці документи були передані до Москви? Ви знаєте, це велика шкода.

Чи є у вас інформація, що окрім Жданок в Європарламенті є ще більше російських агентів?

Безумовно, особливо з крайніх правих і крайніх лівих. Я б не сказав, що більше, але є пов’язані люди, і необов'язково на рівні депутатів Європарламенту. Наприклад, команди євродепутатів, асистенти, помічники асистентів – це ціла мережа.

Я не думаю, що ФСБ діє примітивно. Зараз у них є багато каналів, щоб впливати та збирати інформацію, тому я думаю, що цей будинок (Європарламент – 24 канал) занадто "прозорий" для ФСБ.

Чи бачите ви якісь способи боротьби з цим, особливо на тлі європейських виборів, які відбудуться найближчим часом? І чи є у вас занепокоєння, що підйом крайніх лівих і крайніх правих в Європі вплине на збільшення агентів Кремля?

Можливо. Я впевнений, що Російська Федерація була й буде зацікавлена впливати на інституції ЄС, не лише на Європарламент.

Як щодо Ради та Комісії? Не будьмо наївними, але я думаю, що ця боротьба триватиме і триватиме. Тому нам варто подумати про певні інструменти перевірки та стримування, про належну перевірку, яка має бути більш серйозною.

Якщо ми говоримо про безпекову і оборонну політику Європейського Союзу, уявіть собі, що вони (агенти Кремля – 24 Канал) могли б мати доступ до конфіденційної інформації. Якщо ця конфіденційна інформація потрапить до рук ФСБ або будь-якого авторитарного режиму, це буде великою шкодою. Ми несерйозно ставимося до цього.

Ось чому я думаю, що ми повинні побудувати багато стін між цим парламентом і недружніми третіми сторонами, і наступні вибори знову будуть лише одним кроком вперед, можливо, піддаючи нас більшому впливу ззовні.

Можлива перемога Трампа та Такер Карлсон у Москві

Говорячи про вибори, давайте також обговоримо вибори в США. Чи є у вас занепокоєння щодо можливої перемоги Трампа і як це може вплинути на підтримку України?

Це стратегічний ризик не лише для трансатлантичного клубу, тому я не думаю, що відносини стануть кращими. Вони можуть опинитися під ще більшими обмеженнями, але так само як і політичні лінії щодо України.

Трамп не є другом демократичної та європейської України. Я б сказав, він друг Путіна. Тож якщо Трамп переможе, уявіть собі, з якими наслідками ми можемо зіткнутися у зв'язку з цим. І, нарешті, концепція стратегічної автономії Європейського Союзу в цьому плані стає дуже практично важливою.

В той же час американський телеведучий Такер Карлсон перебуває у Москві та бере інтерв’ю у російського диктатора Володимира Путіна. Що ви про це думаєте?

Якщо корисний ідіот хоче нашкодити, він завжди знаходить спосіб, як це зробити і як це зробити скандально. Я б сказав, що це робиться навмисно. Уявіть, скільки меседжів Путін надіслав цим інтерв'ю чи зустріччю.

Знову ж таки ми знаємо, що Карлсон дуже тісно пов'язаний з Трампом через Fox News і так далі. Це означає, що, можливо, вони вже намагаються встановити якісь контакти, підтримувати зв'язок і, можливо, синхронізувати повідомлення, і це абсолютно неприйнятно.

Я сподіваюся, що реакція, загальна реакція на це інтерв'ю буде дійсно напрочуд негативною для самого Карлсона. Ми повинні його забанити. На жаль, він не представляє плюралізм, яким ми так насолоджуємося на Заході. Я назвав би це персоналізованим ідіотизмом, який ризикує підірвати довіру до ЗМІ на Заході.

50 мільярдів на 4 роки – це ніщо: Європа має збільшити допомогу, альтернативи немає

Під час пленарного засідання була дискусія щодо річниці двох років повномасштабної війни в Україні. Один з ваших колег Андрюс Кубілюс запропонував створити план перемоги для України. Чи підтримуєте ви цю ідею і як ви оцінюєте допомогу, яку ЄС вже надав упродовж двох років війни?

У нас є єдина стратегія, над якою ми працюємо – це дійсно перемога України. Тому я не думаю, що нам потрібен додатковий план. Ми повинні продовжувати та примножувати наші зусилля, починаючи з нинішнього дня. Тому немає ніяких гучних заяв – ми повинні просто продовжувати допомагати, зберігати спокій і йти вперед.

Підтримка була дуже хорошою, і в Європейському парламенті з'являється все більше і більше всебічного розуміння ситуації того, що відбувається в Україні. Але, звичайно, ми маємо великі обмеження в наших системах.

У своєму виступі я сказав, що я ціную надання Україні 50 мільярдів, але помножмо цю суму, тому що це тільки початок. 50 мільярдів євро для чотирьох років – це ніщо, беручи до уваги масштаб викликів, з якими стикається Україна. Я сподіваюся, що ця річниця війни буде останньою.

Однак ми бачимо, що російський уряд збільшує військовий бюджет на наступні роки. Чи відчуваєте ви, що ЄС готовий дійсно підтримувати Україну так довго, як це буде потрібно?

У нас немає альтернативи, і ми підтримуємо не лише Україну – ми реалізуємо довгострокову політику Європейського Союзу. Коли ми говорили про стабільний та об'єднаний європейський континент, коли ми заохочували всіх до реформ, до демократичних перетворень, і коли Україна зробила ці зусилля, ми повинні цінувати й виконати нашу обіцянку до кінця.

Отже, альтернативи немає. Україна стоїть перед екзистенційним викликом, але для Європи – це випробування її існування та прояву всієї європейської політики. Ніхто не буде довіряти Європейському Союзу і Заходу, якщо ми відступимо і не підтримаємо Україну. Кого ми тоді будемо підтримувати, якщо не Україну зараз?

Обмеження українського експорту: що має робити ЄС

Моє останнє запитання щодо ситуації з фермерами в Європі. Європейські фермери виступають проти імпорту українських товарів, оскільки вони дешевші, але якість нижча через недотримання євростандартів. Зараз у світлі інтеграції в ЄС і війни в Україні є певною проблемою те, що Комісія вводить обмеження торгівлі з Києвом на деякі товари. Як ви оцінюєте це, і чи можуть бути інші альтернативи?

Сільське господарство України має великий потенціал. Навіть зараз, під час війни, Україна є великим експортером сільськогосподарської продукції й має ним залишатися.

Ми повинні допомагати Україні в усьому, що допомагає отримати доходи для українського бюджету та для приватного бізнесу та секторів в Україні.

Я думаю, що ці спроби закритися – це трохи егоїстично з боку ЄС. Можливо, ми забули наш досвід 20 років тому, коли приєдналися до Європейського Союзу. В той час теж лунали заклики до суворого обмеження, введення додаткових зборів і тарифів. Я не думаю, що це працює.

Можливо, нам слід працювати над кращим функціонуванням єдиного ринку в цьому відношенні. Якщо мають бути якісь корективи, наприклад, щодо якості продукції, стандартизації, ми маємо допомогти Україні зараз і отримати, кращу якість і кращу доступність деяких продуктів. Я не думаю, що українська сільськогосподарська продукція стратегічно загрожує європейським ринкам.

Зерно експортується більше для третіх країн. Можливо, цукор – це єдиний продукт, який можна вважати винятком. Але я б закликав не лише фермерів, тому що в ЄС є не тільки фермери, а є й споживачі. І для споживачів це може бути хорошим вибором, щоб побачити різницю між дорожчим і менш дорогим товаром.

Зрештою, ми маємо готуватися до економічної інтеграції України в європейську економіку. І чим раніше ми почнемо, чим швидше домовимося про якісь етапи чи поступову інтеграцію в єдиний ринок, тим нам усім буде краще. Ось чому я не думаю, що ми повинні планувати політику лише з боку фермерів. Але якщо у фермерів є якісь законні занепокоєння, ми повинні їх вирішити.