Протести фермерів у Європі: чи загрожують вони єдності ЄС

У всій Європі вже кілька місяців протестують фермери через кліматичні закони та наслідки війни в Україні. До фермерів Польщі, Німеччини та Франції, які протестують з минулого року, цього року приєдналися їхні колеги у Бельгії, Італії, Греції, Литві, Латвії та ще в кількох країнах. Вони діють однаковими методами – блокують вулиці міст та шосе тракторами; причини невдоволення теж схожі - зростання цін на дизельне паливо, плани урядів скоротити субсидії, кліматична політика ЄС. Є й політичний вимір - протестувальників підтримують крайні праві партії, які розраховують на їхні голоси на червневих виборах до Європарламенту.

Природа протестів – різна

Нинішня хвиля невдоволення має кілька причин, пов'язаних як з локальними проблемами в кожній з країн, так і з загальною політикою Європейського союзу. Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський заявив, що протести фермерів проти напливу товарів з України виправдані, оскільки це, на думку фермерів, несправедливо знижує ціни.

«Це мала бути форма допомоги Україні. Поляки виявили її дуже багато і від щирого серця. Ми ведемо двосторонні переговори з Україною про те, що ми хочемо встановити певні квоти, обсяги, які ми контролюватимемо. Якщо певного товару буде забагато, то буде заборона», - сказав він.

У Німеччині, наприклад, де масові акції розпочалися ще у грудні, тригером для виступів став намір уряду скоротити сільськогосподарські субсидії. 2024 року фермерів збиралися позбавити знижок на дизельне паливо. Наразі на кожен літр дизельного палива, вартість якого у січні складала близько 1,72 євро, уряд повертає фермерам 21 євроцент. За підрахунками міністерства сільського господарства Німеччини, кожне господарство, яке користується цією схемою, заощаджує близько 2900 євро на рік, а річні витрати бюджету сягають 440 мільйонів євро.

У Франції протестувальники незадоволені падінням доходів та нечесною, на їхню думку, конкуренцією з виробниками з інших країн. Іспанські фермери продовжують блокувати рух трасами. Акції протесту відбуваються у Каталонії, Мадриді, Наваррі, Ріохе та інших регіонах. До фермерів також приєдналися перевізники вантажів, які раніше оголосили про безстроковий страйк.

Аграрії повідомили, що мітинги проходитимуть протягом найближчих тижнів, допоки уряд не зверне увагу на вирішення проблем у сільському господарстві країни. У Центральній та Східній Європі становище фермерів змінила війна в Україні. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Євросоюз скасував мита та квоти на український експорт для підтримки сільгоспвиробників. Тоді ж набула чинності угода про спрощення вантажних перевезень між ЄС та Україною. Це рішення спровокувало приплив дешевої української продукції насамперед до сусідніх країн, у відповідь там почалися протести, наймасовіші - у Польщі.

Частина невдоволення європейських фермерів пов'язана із «Зеленою угодою», амбітним проєктом ЄС щодо досягнення кліматичної нейтральності, та зі стратегією «Від ферми до вилки», яка має зробити продовольчу систему ЄС екологічно чистою. Вона передбачає скорочення використання пестицидів та добрив на 50%; виділення більшої кількості земель для несільськогосподарського використання (наприклад, залишати їх під пар чи садити непродуктивні дерева); до 2030-го чверть сільського господарства має стати органічним.

Влада змушена йти на поступки

Протестувальники вже почали добиватися свого. Влада Франції, Німеччини та Польщі, щоб не втрачати підтримку фермерів, пішла на поступки, в Євросоюзі теж готові пом'якшити чинну політику.

На національному рівні на протести найперше відреагували у Німеччині. 4 січня німецькі законодавці пом'якшили план зі скорочення видатків бюджету, який так розлютив фермерів. Уряд вирішив зберегти звільнення податку на транспортні засоби для сільськогосподарської техніки, а податкові пільги для дизельного палива скасувати поетапно.

У Франції влада теж дала задню. Прем'єр-міністр Габріель Атталь заявив, що уряд готовий додатково виділити понад 400 мільйонів євро на підтримку галузі. У Румунії коаліційний уряд заявив, що досяг угоди з фермерами та перевізниками після того, як пішов на поступки - збільшив субсидії на дизельне паливо та прискорив виплати.

Керівництво Євросоюзу також вирішило піти назустріч вимогам фермерів. 31 січня Єврокомісія запропонувала ввести обмеження до угоди про безмитну торгівлю з Україною. Для кількох категорій сільськогосподарської продукції (яйця, м'ясо птиці та цукор) передбачено можливість «екстренного гальмування» - якщо імпорт цих продуктів значно перевищить середні обсяги 2022 та 2023 років, мито буде знову введено.

Думка політологів

Ігор Рейтерович:

- У кожного із протестів фермерів у Європі – різна природа. І не всі вони вплинуть на Україну. Нашу країну там згадують, бо це дуже зручна політична нагода прикрити свої вимоги. У Франції, Іспанії, Німеччині фермери мають зовсім інші вимоги. Зрозуміло, що з країнами Центральної та Східної Європи Києву про це питання треба буде розмовляти окремо. А взагалі Україна нічого не порушувала. Це все прописано в Угоді про асоціацію з Євросоюзом та рішенням Єврокомісії. І польським фермерам це потрібно вирішувати якось цивілізовано. А не розкривати опломбовані фури та висипати наше зерно. Яке нашим фермерам коштує дуже дорого. Відомо, що вони самі розмінують поля, щоб зібрати врожай. Ну і там, звичайно, часто є «тінь Москви», як, наприклад, у польських протестах.

Олег Саакян:

- Попри все, загрози цілісності Євросоюзу ці акції протесту не несуть. Значною мірою це підігрівається російським впливом. У Москві хочуть, щоб ці акції перетворилися на шторм для ЄС. Але ризики цього невеликі, оскільки Євросоюз має чітку програму врегулювання подібних криз. Навряд чи буде кардинально переглянуто Угоду про асоціацію України з ЄС, де приписані всі квоти на українську сільгосппродукцію. Окремі країни можуть спробувати це зробити. Та й саме це питання в Європі – вкрай політизоване. Наприклад, та ж Польща отримує у 2,8 рази більше російського зерна, ніж українського, але чомусь не блокує російські фури. Це гра Москви.