Українське питання та американські реалії: що треба розуміти про битви за виділення допомоги

Сенат США нарешті підтримав законопроєкт про надання допомоги партнерам. Україні з 95 млрд доларів передбачається виділити 60 мільярдів. Але документ ще чекає на розгляд у Палаті представників, де його можуть поховати.

Чому маємо такі складнощі і що не так у прийнятій в Україні риториці з американського питання. Про це "Телеграфу" розповів співзасновник "Інституту Чорноморських стратегічних досліджень", експерт з економічних питань Юрій Смєлянський.

Особливості внутрішньої політики США

Юрій Смєлянський нагадує, що у "Собачому серці" Булгакова професор Преображенський дає своєму колезі пораду: "І боже вас збав – не читайте до обіду радянських газет". Перефразовуючи цей крилатий вираз, експерт закликає: "Не робіть висновків і не формуйте питання чи позицію про українсько-американські відносини, ґрунтуючись лише на тому, що пише американська демократична преса".

Річ у тім, що американські ЗМІ, як демократичні, так і республіканські, беруть активну участь у передвиборчій боротьбі за залучення прихильників-виборців.

"По-перше, завдання такого інструменту боротьби, як ЗМІ, – "облити брудом", дискредитувати опонента. При необхідності – дезорієнтувати потенційного виборця (насамперед у т.зв. "штатах, що вагаються"). З цієї причини правда про те, що відбувається, буде десь посередині того, що пишуть республіканські та демократичні ЗМІ, – зазначає Юрій Смєлянський. – Мене дивує таке захоплення отриманням інформації в Україні виключно з демократичних інформаційних джерел. Адже у себе на батьківщині їхні рейтинги популярності та читабельності не перевищують 10% за рідкісними винятками, а переважно від 0 до 6%".

По-друге, продовжує експерт, американський виборчий процес суттєво різниться від нашого. Для Палати представників – це вибори що два роки. Тож якщо політик планує затриматися на рівні конгресмена, то часу на розгойдування у нього нема. Два роки – дуже короткий строк, щоб переконати своїх виборців, що цей політик гідний кандидат для довіри.

"По-третє, за всіх нюансів американської системи платник податків, він же виборець, є особою, думки якої американські політики дослухаються і враховують у своїх діях при ухваленні державних рішень. Адже, приймаючи рішення про виділення допомоги, вони мають звітувати про використання грошей платників податків", – пояснює Юрій Смєлянський.

Демонструючи такий підхід, продовжує експерт, республіканці в Палаті представників поставили низку умов щодо формування погляду на допомогу Україні.

1. Активно обговорюване питанняпівденного кордону США.
2. Питання надання звіту з боку президента України у Палаті представників про вже отриману та використану американську допомогу.
3. Плани (України та Білого дому) щодо обсягів нової допомоги та цілей війни, яких Київ планує досягти з використанням допомоги від США.

Юрій Смєлянський підкреслює, що за розподілом повноважень грошима американських платників податків розпоряджається саме Палата представників.

"Сенат, якщо грубо, у процесі затвердження бюджетних витрат є лише супутнім елементом із правом внесення пропозицій. Але право остаточного ухвалення рішень – за Палатою представників", – наголошує експерт.

Гра на базовий електорат

Сенат після останніх виборівконтролюється демократами, а Палата представників – республіканцями, нагадує Юрій Смєлянський.

"У своїй політичній боротьбі Республіканська партія насамперед спирається на платників податків. Республіканські штати, так на сьогодні склалося, в економічному плані успішніші за демократичні. Останні чотири роки існує стійка тенденція "втечі" чи "евакуації" бізнесу (платників податків) із демократичних штатів – до республіканських. Причин багато, але одна з основних – податковий тягар", – пояснює експерт.

За його словами, однією з основних соціальних груп, на які спирається Демократична партія, – це громадяни США, які живуть на соціальну допомогу.

"Сказане не означає, що за демократів взагалі не голосують платники податків, – уточнює Юрій Смєлянський. – Голосують. Але факт є фактом".

Як наслідок, Сенат, де більшість у демократів, – за допомогу Україні, Ізраїлю, Тайваню та іншим державам. А Палата представників, де більшість за республіканцями (в тому числі "трампістами"), – проти.

"У риториці демократичної преси і, відповідно, в українських ЗМІ замовчується питання надання в одному пакеті допомоги ще одному акторові – сектору Газа, який повністю контролюється ХАМАС. Розмір допомоги 10 мільярдів доларів, – зазначає експерт. – Іншими словами, надаючи фінансову допомогу сектору Газа, гроші передаються керівництву ХАМАС – за фактом для продовження війни проти Ізраїлю. Так, гроші нададуть одночасно двом сторонам збройного конфлікту – Ізраїлю та ХАМАС. А підтримку ХАМАС республіканські виборці позитивно не оцінять".

Як і питання продемократичне "бажання допомогти" Україні, Ізраїлю, Тайваню тощо, вважає Юрій Смєлянський.

"Приклад щодо України. На сьогодні, за опублікованими даними Пентагону, у розпорядженні Білого дому (президент Байден) є виділені 4 мільярди доларів прямої допомоги за програмою "тут і зараз". До речі, у попередньому періоді таким чином Білий дім не освоїв близько 6 мільярдів доларів виділеної Україні допомоги. Ще 20 мільярдів доларів можна витратити на закупівлю нового озброєння шляхом розміщення замовлень у виробників протягом двох років.

Тобто, відстрочена в часі допомога – залежно від циклу виробництва та інших чинників впливу. На 10 мільярдів розмістили замовлення з їхнім виконанням протягом 5 років. А ще на 10 – ні. Є ще один аспект. Ці 20 мільярдів не обов'язково освоювати лише шляхом розміщення замовлень серед американських виробників зброї. Можна в українських, у Великій Британії, Німеччині, Польщі, Румунії, Швеції, Норвегії тощо. Ці гроші є, але у Білому домі ніхто їх використати не квапиться", – підкреслює експерт.

Варіантів законопроєкту щодо допомоги вже було не менше чотирьох, нагадує Юрій Смєлянський. І в кожному – різний розмір допомоги, різні умови її надання і таке інше. Але тепер ми знаємо, що підтримав Сенат. Питання – що скаже Палата представників.

"Для узагальнення. Американські законодавці мають затвердити заявку Білого дому, тобто виконавчої вертикалі влади США, на виділення грошей для надання допомоги. В українському законодавстві це називається "бюджетний запит". Завдання Білого дому – зберегти всі свої інтереси без згоди на компроміс і звинуватити республіканців (насамперед Трампа як головного суперника) у небажанні надавати військову допомогу державам, які її потребують. Тобто, відірвати від них ту частину електорату, яка стоїть на позиціях, наприклад, надання постійної допомоги Україні, що виходить з цього питання на мітинги перед Білим домом тощо. Основний предмет торгу – безпека південного кордону", – пояснює експерт.

Тут, продовжує він, слід повернутись до питання базового електорату. Для демократів обсяг нелегалів-іммігрантів становить прямий електоральний інтерес.

"З 2021 року вони намагаються проштовхнути зміну законодавства про те, що власники green card зможуть голосувати, – і демократи розраховують на їхні голоси. Позиція демократів – нелегальні іммігранти у разі реєстрації отримують соціальний захист і green card. А для республіканців, і насампереджителів штату Техас, боротьба з нелегальними іммігрантами – це боротьба за безпечне життя, за скорочення злочинності, зростання якої перебуває у прямій залежності зі зростанням чисельності нелегальних іммігрантів", – наголошує Юрій Смєлянський.

І ще на один момент експерт звертає увагу.

"Якось у полеміці в соцмережах прочитав коментар, який виглядав за змістом так: "Мені однаково, які проблеми на південному кордоні в США, – мене цікавить лише проблема війни в Україні та американська допомога". За американською статистикою, лише 1 з 10 (навіть десь мелькав показник 1 із 20) нелегальних іммігрантів йде офіційно працювати і стає платником податків. Решта живуть на соціальну допомогу.

Але виплати такої соціальної допомоги формуються зі сплачених податків. Що більше іммігрантів – то більше соціальна допомога, вищий податковий тягар, нижча якість життя в США, менше бажання допомагати ще комусь. Реальний український інтерес – скорочення потоку нелегальних іммігрантів до мінімуму", – впевнений Юрій Смєлянський.

На жаль, констатує він, ми потрапили в ситуацію, де стали залежні від передвиборчої політичної боротьби у США.

"Штати не залишать нас без допомоги, – запевняє експерт. – В найгіршому для нас варіанті розраховувати на необхідний обсяг допомоги для перемоги у війні (при виконанні всіх інших необхідних умов) ми зможемо по закінченні президентських виборів. І, хоч як би це звучало урозріз із прийнятою в Україні масовою риторикою, для нас краще, якщо перемогу здобуде кандидат від Республіканської партії. І так, його прізвище – Трамп.

Адже на сьогодні він – єдиний реальний кандидат на перемогу і серед республіканських, і серед демократичних кандидатів – з перевагою в "штатах, що вагаються" від 4 до 10%. Політична боротьба набирає обертів, вибори восени – і відбутися за час, що залишився, може все, що завгодно".