Військова міць РФ піде на спад у 2025 році – звіт аналітиків RUSI

Збройні сили РФ, імовірно, досягнуть свого піку за силами наприкінці 2024 року, а протягом 2025 року матеріальні проблеми наростатимуть.

Про це йдеться в аналітичній записці Джека Вотлінга і Ніка Рейнольдса, які є науковими співробітниками Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).

Як вказують аналітики, важливо розуміти те, чого саме Росія намагалася домогтися, вторгаючись в Україну в лютому 2022 року, а також як Кремль має намір досягти своїх цілей і які його можливості щодо реалізації цього плану.

У матеріалі йдеться, що російська теорія того, що для них є перемогою, неодноразово змінювалася під час війни.

– Але зараз у Москви є чіткий план того, як вона має намір діяти, – пишуть аналітики і пропонують розглянути основу російського планування, а також того, як можна зірвати ці плани.

Стратегічні цілі Росії

Аналітики вказують, що Росія, як і раніше, переслідує стратегічну мету підпорядкувати собі Україну.

– Умови капітуляції, які наразі пропонують російські посередники, включають у себе передачу Україною території, що вже перебуває під контролем Росії, а також Харкова і, за деякими версіями, Одеси; згоду не вступати в НАТО; і збереження глави держави, затвердженого Росією. Єдина значна поступка, яку пропонує Росія, полягає в тому, що Україна, яка залишилася, може вступити до ЄС, – вважають експерти.

При цьому процес, за допомогою якого Росія має намір домогтися такого результату, складається з трьох етапів:

1. Перший вимагає продовження тиску по всій довжині українського фронту з метою виснаження боєприпасів і кадрових резервів ЗСУ.
2. Паралельно з цим перед російськими спецслужбами ставиться завдання зламати рішучість міжнародних партнерів України продовжувати надавати військову допомогу.
3. Щойно військова допомога буде істотно обмежена і українські запаси боєприпасів виснажаться, Росія має намір почати подальші наступальні операції, щоб домогтися значних – нехай і повільних – успіхів на полі бою.

– Потім ці успіхи передбачається використовувати як важіль тиску на Київ, щоб змусити його капітулювати на російських умовах, – пишуть дослідники.

Горизонт планування для реалізації цих цілей передбачає, що перемога має бути досягнута до 2026 року.

– Важливо розуміти, що цілі Росії можуть розширюватися в міру досягнення успіху, а враховуючи, що Кремль порушив майже всі важливі угоди як з Україною, так і з НАТО, немає жодної гарантії, що навіть якщо Росія отримає від перемовин те, що хотіла, вона не спробує згодом фізично окупувати решту України або не буде налаштована на застосування сили в інших місцях, – вважають аналітики.

Військовий потенціал Росії

За оцінками експертів RUSI, на початок 2024 року російська оперативна група військ на окупованих територіях України налічувала 470 тис. військовослужбовців.

– Хоча якість російських сил навряд чи зростатиме доти, доки українці зможуть підтримувати значний рівень втрат серед особового складу, росіяни зможуть підтримувати стабільний темп атак протягом 2024 року, – пише видання.

RUSI вказує, що російське угруповання військ продовжує зазнавати значних втрат, але, тим не менш, зростає в чисельності.

Масштабні операції дозволяють російським військовим вживати заходів, що гарантують цілісність лінії фронту. Підрозділи, як правило, можуть бути виведені за лінію фронту після того, як вони зазнають втрат до 30 % – це точка, після якої вони вважаються неефективними, – і потім відновлені, пишуть експерти.

– Незважаючи на те, що наразі великомасштабних наступів не ведеться, перед російськими підрозділами поставлено завдання проводити невеликі тактичні атаки, які, щонайменше, завдають Україні стабільних втрат і дають змогу російським військам захоплювати й утримувати позиції. Таким чином, росіяни підтримують постійний тиск на низку пунктів, – пишуть аналітики.

При цьому прагнення російських військових збільшити чисельність своїх сил до 1,5 млн осіб не було реалізовано, а нині вербувальники виконують майже 85% поставлених завдань із набору військовослужбовців для війни проти України. Саме з цієї причини, вважають оглядачі, Кремль думає, що зможе зберегти нинішні темпи убутку до 2025 року.

Бойова техніка РФ

Що стосується бойової техніки, то на озброєнні російських військ перебуває:

• близько 4780 ствольних артилерійських знарядь, з яких 20% – самохідні;
• 1130 РСЗВ;
• 2060 танків
• і 7080 інших бойових броньованих машин, які в основному складаються з МТ-ЛБ, БМП і БТР.

Крім того, техніку на землі регулярно підтримує авіація. Експерти RUSI пишуть, що йдеться про:

• 290 вертольотів (110 з яких – бойові)
• і 310 реактивних літаків.

– Застосування цих комплектів техніки обмежене нестачею боєприпасів, особливо для таких ключових систем, як 220-мм реактивні системи залпового вогню (РСЗВ), і нестабільною наявністю 152-мм боєприпасів.

Деякі комплекси, як-от швидкісна авіація, обмежені наявністю пілотів із достатнім досвідом для виконання ключових місій, оскільки втрати російських екіпажів становлять 159 осіб, що, з огляду на нерівномірність нальоту в російських ескадрильях, є серйозною втратою потенціалу.

Проте російські Повітряно-космічні сили (ПКС) можуть продовжувати виконувати значну кількість вильотів і доставляти боєприпаси для протистояння.

– Загальна оцінка така: хоча якість російських сил навряд чи зросте, поки ЗСУ зможуть підтримувати значний рівень убутку особового складу, росіяни зможуть підтримувати стабільний темп атак протягом 2024 року, – пишуть експерти.

Промисловий потенціал Росії

За оцінкою експертів RUSI, потенціал російської промисловості для забезпечення поточних операцій було значно мобілізовано у сфері оборонної промисловості.

Було збільшено кількість робочих місць і розширено виробничі лінії на наявних підприємствах. Також було запущено в експлуатацію законсервовані заводи.

– Це призвело до значного збільшення обсягів виробництва, – вважають у RUSI.

За оцінкою експертів, Росія поставляє у війська близько 1,5 тис. танків на рік, а також близько 3 тис. бойових броньованих машин різних типів. Аналогічним чином збільшилося виробництво російських ракет.

Попри ці досягнення, Росія стикається зі значними обмеженнями в довговічності та надійності своєї промислової продукції.

– Наприклад, з танків та інших бойових броньованих машин близько 80 % не є новою продукцією, а відновлені та модернізовані з російських військових запасів. Кількість систем, що перебувають на зберіганні, означає, що, хоча Росія може підтримувати постійний обсяг виробництва до 2024 року, до 2025 року вона почне виявляти, що машини потребують більш глибокої модернізації, а до 2026 року вона вичерпає більшу частину наявних запасів, – пишуть експерти.

Так, у міру скорочення кількості відремонтованих машин промислові потужності можуть бути спрямовані на виробництво нових платформ, але це неминуче призведе до значного скорочення кількості машин, що поставляються в російські війська.

Ще одним вразливим місцем російської високотехнологічної зброї, такої як ракети, є сильна залежність від західних комплектуючих. На думку експертів, сьогодні Росія все ще має доступ до необхідних компонентів, попри санкції країн Заходу, однак більш послідовна політика країн ЄС і США призведе до ймовірного порушення каналів поставок.

– Навіть за наявного недосконалого підходу вартість комплектуючих для російського оборонного сектору зросла на 30 %, і йому вдалося лише стабілізувати постачання, а не розширити їх, попри додаткові інвестиції в цей напрямок, – пишуть аналітики RUSI.

При цьому найбільш серйозним обмеженням для РФ є виробництво боєприпасів.

У RUSI вказують, що якщо Росія хоче реалізувати свої плани по захопленню України у 2025 році, то для цього потреба російської промисловості, згідно з оцінками Міноборони РФ, становить приблизно 4 млн 152-мм і 1,6 млн 122-мм артилерійських снарядів у 2024 році.

Однак російська промисловість у відповідь на запит Міноборони РФ повідомила, що розраховує збільшити виробництво 152-мм снарядів із приблизно 1 млн 2023 року до 1,3 млн протягом 2024 року, а 122-мм снарядів за той самий період буде вироблено всього 800 тис. штук. Ба більше, російське Міноборони не вважає, що зможе значно збільшити виробництво в наступні роки, якщо не буде створено нових заводів і не буде вкладено кошти у видобуток сировини із затримкою понад п’ять років.

– Це означає, що для забезпечення збройних сил ресурсами Росія повинна – у короткостроковій перспективі – ще більше скоротити решту 3 млн одиниць боєприпасів, хоча більша їхня частина перебуває в поганому стані. Щоб компенсувати дефіцит, Росія підписала контракти на поставку і виробництво з Білоруссю, Іраном, Північною Кореєю і Сирією, причому остання може постачати тільки штамповані гільзи, а не цілі снаряди, – вважають експерти.

При цьому такі поставки не зможуть компенсувати значний дефіцит 152-мм боєприпасів у 2025 році.

За оцінкою RUSI, загальне виробництво артилерії в Росії, ймовірно, досягне плато на рівні 3 мільйонів снарядів на рік усіх типів, включно з РСЗВ, які не розглядаються вище.

Висновок

Наукові співробітники Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень вважають, що російська теорія перемоги правдоподібна, якщо міжнародні партнери України не зможуть належним чином забезпечити ЗСУ ресурсами.

– Однак якщо партнери України продовжать надавати ЗСУ достатню кількість боєприпасів і надавати підтримку в навчанні, щоб забезпечити ослаблення російських атак у 2024 році, то Росія навряд чи досягне значних успіхів у 2025 році, – йдеться в матеріалі.

При цьому, якщо у Росії не буде перспектив домогтися успіхів у 2025 році, враховуючи її нездатність підвищити якість сил для наступальних операцій, то з цього випливає, що Москві буде важко змусити Київ капітулювати до 2026 року.

Уже після 2026 року вибуття систем почне істотно знижувати бойову міць Росії, а російська промисловість до цього часу може бути достатньою мірою підірвана, що з часом призведе до зниження перспектив Росії.

– Останнє вимагатиме від партнерів України продемонструвати подобу компетентності у своїх заходах, спрямованих на протидію російській оборонній мобілізації, що залишається цілком можливим, незважаючи на результати їхньої діяльності на сьогоднішній день, – пишуть експерти.

У висновку аналітики RUSI вказують, що ухвалення підходу, в рамках якого стійкість України буде забезпечено до 2025 року, не тільки підірве теорію перемоги Кремля, а й надасть достатньо часу для створення раціонального процесу мобілізації та підготовки ЗСУ.

– Це критично важливо для створення можливостей продовжувати загрожувати позиції Росії і тим самим змусити її не просто прагнути до переговорів, а справді вести переговори про припинення війни на вигідних для України умовах. Зараз не час підкорятися кремлівському розумінню траєкторії війни, – резюмують експерти.

Напередодні експерти з Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) в журналі Military balance, заявляли, що за час повномасштабної війни Росія втратила в Україні понад 3 тис. танків, що еквівалентно всьому її довоєнному активному арсеналу.