Основні сектори економіки демонструють позитивну динаміку

Реальний сектор

За попередніми даними, мінекономіки оцінює зростання ВВП в січні на рівні 3,5% (±1%), порівняно з січнем 2023 року. У січні основні сектори економіки демонстрували позитивну динаміку. Транспортну галузь підтримували нарощування внутрішніх залізничних перевезень та перероблення вантажів у морських портах. Продовження відновлення економічної активності шляхом експортоорієнтованих виробництв, а саме металургії, добування металевих руд та агроперероблення, а також енергетики, не тільки обумовило позитивні тенденції в промисловості, а й сформувало попит на продукцію суміжних видів діяльності. Своєю чергою через інвестиційний попит на тлі збереження бюджетного фінансування відновлення пошкодженої критичної інфраструктури зростає і будівельна галузь. Також у січні спостерігались позитивні відновлювальні тенденції у галузях сільського господарства та внутрішньої торгівлі.

За даними Держстату, інфляція на споживчому ринку в січні 2024 р. порівняно з груднем 2023 р. становила 0,4%, з січнем 2023 р. – 4,7%. Базова інфляція в січні 2024 р., порівняно з груднем 2023 р., становила 0,4%, з січнем 2023 р. – 4,6%. На споживчому ринку в січні ціни на харчові продукти й безалкогольні напої зросли на 1,1%.

Найбільше (на 16,8%) подорожчали овочі. На 4,5–0,7% зросли ціни на фрукти, яловичину, молоко та молочні продукти, масло, рибу та продукти з риби, макаронні вироби. Водночас на 8,4% подешевшали яйця, на 3,6–0,6% знизилися ціни на свинину, цукор, продукти перероблення зернових, соняшникову олію, м’ясо птиці, сало, рис. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,7%, що пов’язано з подорожчанням тютюнових виробів на 1,1%. Одяг і взуття подешевшали на 5,5%, зокрема одяг – на 5,6%, взуття – на 5,5%. Ціни на транспорт знизилися на 1,5%, в основному через здешевлення пального та мастил на 4,6%. Водночас на 2,5% подорожчав проїзд у залізничному пасажирському транспорті.

Фактичні темпи зростання цін були нижчими за траєкторію прогнозу Національного банку, опублікованому в Інфляційному звіті за січень 2024 року. На думку НБУ, така динаміка зумовлювалася збільшенням пропозиції окремих харчових продуктів, вторинними ефектами від значних врожаїв, зниженням світових цін на нафту та подальшою дією мораторію на підвищення тарифів на послуги ЖКГ. Водночас сприятливі ефекти тимчасових чинників зниження інфляційного тиску поступово вичерпуються, а ризики посилення інфляційного тиску зберігаються, передусім через вплив війни.

Читайте також: Інфляція у грудні була вчетверо нижчою за прогнозовані показники

Бюджетний сектор

У січні 2024 року Мінфін забезпечив перерахування міжбюджетних трансфертів місцевим бюджетам в обсязі 11,8 млрд грн, що становить 96,1 % від передбачених розписом асигнувань, зокрема базову дотацію перераховано в сумі 1,8 млрд грн (100 % до розпису асигнувань); додаткові дотації перераховано в сумі 2,5 млрд грн (100 % до розпису асигнувань). Залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів та бюджетних установ за загальним і спеціальним фондами станом на 01.02.2024 становлять 130,1 млрд гривень. Коштом цих ресурсів органи місцевого самоврядування і надалі мають можливість забезпечувати фінансування першочергових потреб на місцевому рівні.

За оперативними даними міністерства фінансів, протягом 2023 року фактична чисельність працівників органів державної влади скоротилася на 6,8 тис. осіб. Станом на 1 січня 2024 року у 108 органах державної влади фактично працює 169 тис. осіб.

З початку 2023 року найбільше зменшилась кількість працівників Державної податкової служби (-2,6 тис. осіб); Держпродспоживслужби (-927 осіб); апаратів місцевих та апеляційних судів (-773); Держказначейства (-720 осіб); Держгеокадастру (-492 особи). Водночас збільшилась чисельність працівників Пенсійного фонду (+1,3 тис. осіб); Мін’юсту (+434 особи); БЕБ (+377 осіб).

Валютний сектор

За інформацією НБУ, станом на 1 лютого 2024 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 38 525,0 млн дол. США. У січні вони знизилися на 4,9%. Така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для збереження курсової стійкості, борговими виплатами країни в іноземній валюті та меншими порівняно з попередніми місяцями обсягами надходження міжнародної допомоги.

На валютні рахунки Уряду в Національному банку у січні надійшло 898,9 млн дол. США, з яких 512,1 млн дол. США – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики; 386,8 млн дол. США – позикові та грантові кошти від Японії, що надійшли через Світовий банк. 

За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 441,6 млн дол. США, з яких 368,5 млн дол. США – обслуговування та погашення валютних ОВДП; 69,6 млн дол. США – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком; 3,5 млн дол. США – сплата боргу перед іншими міжнародними кредиторами. Чистий продаж валюти НБУ в січні становив 2 533,1 млн дол. США, зменшившись на 29% порівняно з груднем.

Читайте також: МВФ оприлюднив оновлений макропрогноз: що там цікавого

Фінансовий сектор

Згідно з оперативними даними НБУ, банківський сектор отримав 86,5 млрд грн прибутку за 2023 рік. Це майже вчетверо вище показника за 2022 рік та на 12% вище за результати 2021 року, до повномасштабного вторгнення.  Операційні прибутки банків зросли помірно: операційний дохід за рік зріс на 15% порівняно з попереднім роком, чистий операційний прибуток до відрахувань у резерви – на 19%.

Рушієм зростання доходів сектору залишається збільшення процентних доходів як від високоліквідних активів, так і кредитування. Головним чинником значної різниці прибутковості, якщо порівняти з попереднім роком, були значно менші відрахування в резерви під збитки від активних операцій, які за рік скоротилися на 86%.

Загалом із початку повномасштабного вторгнення банки сформували резерви в розмірі 133 млрд грн, з яких у 2023 році – лише 17 млрд грн. Рентабельність капіталу банківського сектору на 1 січня 2024 року становила 31,6%. Рік тому цей показник становив 9,7%.

Читайте також: В Україні зафіксовано підвищений попит на іноземну валюту

За минулий тиждень у межах Державної програми "Доступні кредити 5-7-9%" підприємці отримали від уповноважених банків 321 пільговий кредит на загальну суму 1,2 млрд грн, зокрема від банків державного сектору економіки – 190 кредитів на 0,4 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні видано 46 240 доступних кредитів на загальну суму 185,9 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 34 459 кредитів на 94,4 млрд грн), з яких станом на 12 лютого поточного року 13,66 млрд грн – на інвестиційні цілі; 8,88 млрд грн – як антикризові кредити; 3,72 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів; 36,4 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників; 57,79 млрд грн – на антивоєнні цілі.

Водночас частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі на 1 січня 2024 року становила 37.4%, що на 0.8 відсоткових пунктів нижче показника на 1 січня 2023 року. Обсяг непрацюючих кредитів за рік скоротився на 9.7 млрд грн – до 422.4 млрд грн. Ключовий фактор скорочення частки NPL – зростання кредитного портфеля, адже кредитування триває в умовах повномасштабної війни. У 2023 році завдяки поліпшенню попиту на гривневі кредити з огляду на відновлення бізнес-активності портфель чистих корпоративних кредитів зростав сім місяців поспіль, у тому числі поза межами державних програм. Зростають роздрібні незабезпечені споживчі та іпотечні позики. Інші причини скорочення частки непрацюючих кредитів – реструктуризація та подальше відновлення обслуговування проблемної заборгованості корпоративними клієнтами, що відбулося переважно в державних банках, а також списання непрацюючих кредитів фізичним особам. За даними опитування, проведеного Національним банком, банки реструктурували 73 млрд грн, або понад 89% "воєнних" непрацюючих кредитів.

5 лютого 2024 року Рада з фінансової стабільності погодила концептуальну записку для створення в Україні повнофункціональної системи страхування воєнних ризиків, розроблену за участю фахівців Світового банку, Національного банку, міністерства фінансів та міністерства економіки. Визначена концепцією модель страхування воєнних ризиків передбачає запровадження обов’язкового та добровільного страхування, обговорюватиметься та впроваджуватиметься поетапно. Пропонована модель працюватиме за участю локальних страховиків, міжнародних перестраховиків та держави в особі спеціально створеного Державного агентства (або іншої установи, визначеної з міжнародними донорами за результатами майбутніх обговорень), і потребує розробки окремого законопроєкту. Подальше опрацювання моделі та підготовка змін до законодавства триватиме в межах робочої групи за участю фахівців НБУ, міністерства фінансів і міністерства економіки.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.