У дронах "Ланцет" не працює наведення за допомогою ШІ: вимкнули через помилки, — Forbes

Система захоплення цілей на основі штучного інтелекту у російських ударних дронів "Ланцет" є, але її вимкнули через помилки. Такого висновку дійшов Forbes, спираючись на відеодокази та думку експертів.

Російський дрон-камікадзе "Ланцет" вважається одним з найкращих зразків зброї у російсько-українській війні. Недорогий боєприпас виявився особливо ефективним для знищення артилерії та бронетехніки на відстані. Нещодавно "Ланцет" був оновлений та отримав новий режим слідування за ціллю, що, можливо, зробило його одним з перших зразків насправді автономної бойової зброї, здатною знаходити та вражати цілі без допомоги людини.

Але є докази того, що дрон працює не так добре, як розраховували окупанти, а автономний режим насправді вимкнений. Ретельний аналіз відео нападів, опублікованих у соціальних мережах, показує, що у роботі російських дронів стається збій.

Ланцети зазвичай працюють у групах зі спеціалізованими розвідувальними безпілотниками, також виробництва компанії ZALA, які виготовляють "Ланцет". Розвідувальна група знаходить і локалізує цілі, передаючи координати оператору, який доставляє дрони на місце, підтверджує ціль та направляє "Ланцет" на неї.

Виробники завжди хвалилися рівнем вбудованого інтелекту "Ланцет", а останнє оновлення має забезпечити високий рівень автономності. У грудні військовий експерт Михайло Кузовкін заявив російському телеканалу РЕН ТВ, що захоплення цілей тепер відбувається автоматично і не вимагає введення оператора. Це мало б зробити дрони невразливими.

Олександр Захаров, генеральний директор ZALA, не вживає термін ШІ, вважаючи розробку просто вищим рівнем автоматизації. "У цьому безпілотнику немає штучного інтелекту, лише алгоритми та прийняття рішень", — заявив Захаров в телеінтерв’ю в липні 2023 року.

Огляд збитих "Ланцетів" показав, що вони оснащені модулем NVIDIA Jetson TX2, розробленим для забезпечення "справжнього штучного інтелекту" для невеликих малопотужних систем, таких як дрони. Модуль TX2 розміром з кредитну картку оптимізований для нейронних мереж та програм машинного навчання з набором паралельних графічних процесорів, які виконують 30 трильйонів операцій за секунду. TX2 керує безпілотниками, такими як Skydio 2, споживча модель, яку називають дивовижно розумною через її здатність прокладати власну траєкторію польоту, слідувати за об’єктом та уникати перешкод без допомоги людини.

Хоча теоретично чип TX2 американського виробництва не можна експортувати до Росії через санкції, він, є у вільному доступі на Alibaba приблизно за 200 доларів партіями по 100+. ZALA, ймовірно, не має особливих проблем з їхнім придбанням. Питання лише в тому, наскільки ефективно TX2 може ідентифікувати об’єкти на землі без нагляду людини.

Відео атаки "Ланцетів" часто публікують у соціальних мережах, що дає уявлення про тип атакованих цілей. Приблизно 50% із них – артилерія чи ракетні установки. Великий радіус дії дрона робить його дуже ефективним інструментом контрбатарейної боротьби.

У багатьох відео "Ланцетів" з жовтня під час фінальної атаки текст "Цель захвачена" російською мовою з’являється на екрані з рухомим полем, яке слідує за ціллю. Явище знайоме із сучасної протитанкової зброї, як-от Javelin, яку оператор направляє на ціль перед запуском. Напис "Цель захвачена" можна побачити на трьох із п’яти відео про танки, артилерію та вантажівки. Але вона відсутня, коли йдеться про важчі та замасковані цілі.

"Здається, чіп Jetson здатний підтримувати базове розпізнавання об’єктів, але я думаю, що це більше питання того, скільки об’єктів може розпізнати "Ланцет" і наскільки надійно", — каже Зак Калленборн із Програми стратегічних технологій CSIS.

Втім Семюел Бендетт, фахівець з російських безпілотників і радник CNA і CNAS, каже, що заяви про те, що "Ланцет" є або напівавтоматичним, або повністю автономним, актуальні. Міноборони РФ подає ці дрони як "розумну" диво-зброю, хоча зараз можливості ШІ фактично вимкнули.

На одному з відео від 29 січня видно, як "Ланцет" б’є по БМП CV-90. З’являється знайомий знак "Ціль захоплена", і дрон ніби рухається прямо на CV-90, поки не відхиляється в останню секунду. Як зазначає російський коментатор, дрон обрав ціллю не БМП, а купу уламків.

Це приклад крихкості систем зору на основі штучного інтелекту, що роблять помилки, які здаються комічними для спостерігача. ШІ з глибоким навчанням може заплутатися, коли об’єкт знаходиться під незвичайним кутом, або може бути обдурений чимось таким простим, як наклейка.

Може бути ще багато подібних промахів, які мало хто бачив, оскільки вони зазвичай не публікуються в соціальних мережах. Цікаво, що жодне з відео "Ланцетами" за останні два тижні чи близько того не має напису "Цель захвачена" чи супровідної обмежувальної рамки.

Очевидний висновок полягає в тому, що програмне забезпечення для автоматичного розпізнавання цілей було розгорнуто передчасно і продукт був відкликаний. Раніше напис не бачили лише зі складними та заплутаними формами, як замаскована артилерія, тепер він не з’являється навіть із простими цілями на відкритому повітрі.

Але крім штучного інтелекту "Ланцет" отримує й інші модифікації. Восени минулого року "Ланцет" отримав можливість вибухати дистанційно, без контакту з ціллю.