Україна використає досвід взаємодії із Судом ООН при підготовці до інших справ - МЗС

Україна використає набутий досвід взаємодії із Міжнародним судом ООН при підготовці до розгляду інших справ.

Про це заявила директорка департаменту міжнародного права МЗС, співагент України у справах "Україна проти Росії" в Міжнародному суді ООН Оксана Золотарьова, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Коментуючи консервативний підхід Міжнародного суду ООН до справ щодо порушення Росією двох конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про заборону всіх форм расової дискримінації, Золотарьова зауважила, що цей суд зазвичай у всіх своїх рішеннях намагається не надавати повної перемоги одній із сторін.

«Такого майже ніколи не буває. Звісно, в нашого суспільства були зовсім інші очікування від цієї справи. Українське суспільство дуже сильно вимагає справедливості і «Путіна за ґрати», - зазначила співагент України.

Золотарьова підкреслила, що справи за позовами України проти Росії складні і комплексні, був поданий величезний масив доказів.

«Я не дуже впевнена, що Суд ООН зміг якісно дослідити оці всі томи, які передала Україна, і передивитися російські контраргументи та відділити пропаганду від того, що відбувалося насправді», - зауважила Золотарьова.

Вона також привернула увагу до того, що Суд ООН визнав, що своїми діями про визнання «незалежності» «ДНР/ЛНР» і початком повномасштабного вторгнення Росія порушила наказ про застосування тимчасових заходів від 16 березня 2022 року, яким Міжнародний суд зобов’язав Росію "негайно припинити воєнні операції, які вона розпочала 24 лютого 2022 року на території України».

«А це означає, що Суд ООН встановив, що Росія порушує міжнародне право саме цими діями.. У нас багато говорилося про акт агресії в 2024 році, але жодного разу це не було зафіксовано у рішеннях найвищих судових установ», - акцентувала директорка департаменту міжнародного права МЗС України.

За словами Золотарьової, агенти України у справах "Україна проти Росії" в Міжнародному суді ООН насправді «теж хотіли більшого», але вони продовжуватимуть боротися.

У цьому контексті вона нагадала, що Україна готується до розгляду по суті справи щодо "геноциду". Окрім того, у нас є ще дві справи по Конвенції ООН з морського права проти РФ і дві справи проти Ісламської Республіки Іран у Міжнародному суді ООН і в Раді ICAO.

«Дійсно, цей у чомусь гіркуватий досвід допоможе нам працювати з очікуваннями українського суспільства. І також тепер ми вже «на своїй шкурі» знаємо, що і як більше подобається Міжнародному суду ООН і будемо намагатися в майбутньому так готувати наші вимоги і позиції, щоб отримати максимально позитивний результат», - сказала Золотарьова.

Як повідомляв Укрінформ, Міжнародний суд ООН 31 січня оголосив рішення у справі щодо порушення Росією двох конвенцій – про боротьбу з фінансуванням тероризму та про заборону всіх форм расової дискримінації.

Суд, зокрема, заявив, що Росія не виконала своїх зобов’язань щодо розслідування випадків фінансування тероризму стосовно осіб, які могли це робити. Таким чином, Міжнародний суд ООН частково визнав Росію винною у порушенні Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму.

Попри це, суд не призначив компенсацію, як того вимагала Україна.

Крім того, суд визнав порушенням з боку Москви особливості організації шкільної освіти українською мовою в Криму після 2014 року.

Міжнародний суд ООН рішенням від 2 лютого 2024 року визнав свою юрисдикцію у справі України проти РФ щодо "геноциду".

Агент України в Міжнародному суді ООН, посол з особливих доручень МЗС України Антон Кориневич заявив, що наказ Міжнародного суду ООН від 16 березня 2022 року, який зобов’язує Росію припинити воєнні дії на території України, залишається ключовим елементом у справі України проти РФ щодо "геноциду".