Вибори до Наглядової ради УКФ: механізми демократії в дії

26 жовтня 2023 року Міністерство культури та інформаційної політики оголосило про початок оновлення Наглядової ради Українського культурного фонду (УКФ). Щоб проголосувати або висунути кандидата в члени ради, необхідно було підготувати та подати комплект документів.

Як виявилося, процес у Законі «Про Український культурний фонд» і наказі Мінкультури від 2018 року прописаний так, що навіть просунутому дієвцю культури самостійно правильно подати всі документи нереально. «Як голосувальник можу сказати, що процедура прописана таким чином, щоб успішно подати пакет документів для голосування було практично неможливо. Якби не сайт та експлейнери, які підготував ІЗІ (Інститут законодавчих ідей. — Л.П.), я особисто не зміг би правильно подати документи. Видається, що держава навмисне підготувала такі умови, щоби їх було складно виконати», — каже член правління Української кіноакадемії Ілько Гладштейн.

Стало зрозуміло, що громадськості необхідний покроковий алгоритм дій для подання документів на кандидатів і голосувальників, і щоб усе це було розміщено в одному місці та викладено зрозумілою мовою. За підтримки Міжнародного фонду «Відродження» ми створили медійну платформу, а також розробили експлейнери й запустили хелп-офіс; провели вебінар і пресконференцію, пояснивши механізм подання документів, аби до процесу виборів долучилася якомога більша кількість голосувальників і громадські організації не було викинуто з конкурсу з технічних причин.

Далі вирішили проводити паралельний підрахунок голосів у момент голосування та створити скринінги всіх кандидатів за відповідною методологією моніторингу. Всі інструменти — виключно демократичні.

Ми вважали, що зібрати голосувальників і показати їм кандидатів буде достатньо. Але в процесі реалізації зрозуміли, що ні.

Отримавши списки кандидатів і голосувальників, ми вирішили промоніторити ще й громадські організації (голосувальників), бо деякі їх назви були далекими від сфери культури.

З’ясувалося, що кандидат Олександр Сусленський — дійсний член Наглядової ради УКФ, який істотно впливає на його діяльність, — є фігурантом не одного журналістського розслідування, тобто має геть не бездоганну ділову репутацію, наявність якої прямо визначено у вимогах Закону до членів Наглядової ради.

Водночас ми відстежили, що зі 111 зареєстрованих до голосування громадських організацій (ГО) близько 20 безпосередньо пов’язані з кандидатом Сусленським (дружини, брати, діти тощо), приблизно стільки ж мають із ним зв’язок потенційно (співзасновництво громадських об’єднань, колеги тощо).

Крім того, нам вдалось отримати список громадських організацій, що віддали голос за Олександра Сусленського на попередньому доборі кандидатів до Наглядової ради фонду 2020 року. Таких виявилося 44. 39 із них є в переліку голосувальників на обрання нового складу Наглядової ради 2024 року. Отже, зі 111 голосувальників від громадських організацій майже половина має потенційний зв’язок із кандидатом.

Також ми здійснили моніторинг 103 ГО (голосувальників). Виявилося, що про 49 із них немає жодних згадок, вони не мають ані сайту, ані сторінок у соцмережах. Причому 12 із цих 49 прив’язані до однієї електронної пошти mail.ru. А ГО «Український сучасний балет» зареєстрована в листопаді 2023-го, коли відкрили подання заявок у голосувальники.

Стало зрозуміло: через недосконалість процедури прозорого чесного голосування не відбудеться. У відкритому листі 300 дієвців культури до президента України та т.в.о. міністра культури та інформаційної політики ми закликали президента та МКІП узяти на себе відповідальність за формування нового складу Наглядової ради УКФ. Зокрема:

• в разі обрання до членів Наглядової ради осіб, у діях яких будуть ознаки маніпуляцій виборами через голосування уповноважених від пов’язаних громадських організацій, вимагати від них самоусунутись від призначення;
• провести відкрите обговорення кандидатур за квотами президента України та Міністерства культури та інформаційної політики України зі спільнотою дієвців культури, щоб призначити до Наглядової ради осіб, які відповідають вимогам закону.

Після медійного розголосу нашого листа кандидат Сусленський у коментарі суспільному мовнику відкинув усі звинувачення в ручному управлінні фондом і наявності конфлікту інтересів (є відео із засідань, які спростовують його слова), проте заявив, що відмовиться від роботи в Наглядовій раді УКФ, якщо його оберуть до наступного складу.

Паралельно спільнота дієвців культури провела перемовини з іншими кандидатами від ГО з проханням зняти свої кандидатури з виборів на користь консолідованих кандидатів Богдана Логвиненка та Володимира Вороб’я, аби не розпорошувати голоси. З власної ініціативи свої кандидатури відкликали Яна Барінова, Марина Богун, Володимир Войтенко, Марія Соботюк, Микола Типусяк і Володимир Шейко.

На Суспільному.Спротив відбулось обговорення виборів до Наглядової ради, яке коментували три сторони. Від спільноти — Тетяна Хутор (голова ІЗІ), від Мінкульту — Ростислав Карандєєв (т.в.о. міністра) та член Наглядової ради Олександр Сусленський.

Свою позицію та вимоги дієвці культури оголосили на брифінгу в УКМЦ.

«Моніторинг довів, що законодавство треба змінювати. Так, громадськість через своїх представників, з одного боку, є інструментом демократії в процесі ухвалення рішень УКФ. З іншого — правила, прописані з такими дірками, не дають змоги його розкрити», — заявила Тетяна Хутор.

Після брифінгу Мінкульт запросив культурно-мистецьку спільноту обговорити критерії добору кандидатів від міністерства. Зустріч, до якої доєдналися понад 50 представників культурно-мистецької спільноти, відбулася 22 січня, відразу ж після оприлюднення результатів рейтингового голосування, на якому перемогли консолідовані кандидати від спільноти. Під час обговорення учасники висловили власні погляди на те, яким критеріям має відповідати кандидат на членство в Наглядовій раді фонду. Зокрема прозвучали рекомендації залучити до складу ради осіб, які мають досвід корпоративного управління, побудови успішних культурних інституцій, залучення іноземних ресурсів і вміння вести переговори з донорами. Також, на думку учасників зустрічі, необхідно дотримуватися гендерного балансу та представництва в складі ради різних регіонів України. Окрім критеріїв, пов’язаних із професійною діяльністю кандидатів, ключовими вимогами до членів Наглядової ради УКФ мають бути порядність і доброчесність.

Отже, переможцями від громадських об’єднань стали директор ТОВ «ППВ Mepeжi знань» Володимир Воробей та голова ГО «Українер» Богдан Логвиненко.

Від закладів культури найбільше голосів отримали директор — художній керівник Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. Куліша Олександр Книга та генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні (меморіального комплексу) Юрій Савчук.

І це перемога, бо наші консолідовані кандидати перемогли!

8 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський визначив членами Наглядової ради Українського культурного фонду директорку — художню керівницю театрально-видовищного закладу культури «Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра» Олесю Жураківську та генерального директора державної установи «Український інститут» Володимира Шейка.

Від МКІП до Наглядової ради увійшли в.о. генерального директора — художнього керівника Національного ансамблю солістів «Київська камерата» Богдана Півненко та генеральна директорка FILM.UA Group Вікторія Ярмощук.

Порівнюючи ситуації 2014 та 2024 років, аналізуємо чинники, що допомогли перемогти нині.

1. Головне — це колаборація, співпраця спільноти за межами культурної «бульбашки». Юристи-аналітики з Інституту законодавчих ідей, які не були частиною культурної спільноти, стали головними акторами процесу виборів. Саме їхня робота та абсолютно інший підхід стали вирішальними для перемоги.
2. Вперше було проведено скринінги кандидатів у сфері культури, екзит-пол та зроблено експлейнери.
3. Важливу роль зіграла відкрита громадянська позиція спільноти щодо маніпуляцій із нормами Закону, підкріплена юридичним та медійним супроводом, публічна вимога взяти на себе політичну відповідальність за результати таких нечесних виборів.
4. Вперше відбулася широка консолідація культурної спільноти.

І ця історія — не лише про вибори до Наглядової ради УКФ, а й про механізми демократії. Машина демократії нарешті зрушила з місця.