Присвятив розбудові енергетичного сектору України понад 20 років. Згадаймо Олексія Хабатюка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олексія Хабатюка.

Новина про загибель Олексія Хабатюка приголомшила громадськість та професійне енергетичне середовище. Його знали усі дотичні до енергетики. До його фахових коментарів прислухалися на найвищому державницькому рівні.

Олексій Хабатюк був справжнім експертом, і все своє професійне життя присвятив тому, щоби пропагувати та просувати ідею незалежності та ефективності вітчизняної енергосистеми. В енергетичній сфері опікувався, зокрема, кліматичними, екологічними та соціальними питаннями. Завдяки йому було зроблено багато для того, щоб країна розпочала швидкий перехід на шлях енергоощадної трансформації.

Олексій Хабатюк зі Здолбунова Рівненської області з тих людей, які, свідомо обираючи нелегкий життєвий шлях, торують його впевнено, крок за кроком наближаючись до своєї мрії. Він закінчив Київський політехнічний інститут, де вивчав енергетику та теплофізику, і всі свої кар’єрні сходи долав за фахом. Олексій Хабатюк присвятив розбудові енергетичного сектору України понад 20 років. Свого часу він працював у Державному агентстві екоінвестицій, очолював Фонд цільових екологічних інвестицій.

У 2016-2021 роках працював у департаменті енергоефективності НАК «Нафтогаз». Саме колишній очільник «Нафтогазу» Андрій Коболєв й повідомив у соцмережах сумну звістку. «Мені вперше сказали вчора, що Олексій Хабатюк загинув. Я не хотів вірити і більше нікому не казав…» – написав Коболєв.

До війська Олексій Хабатюк був призваний навесні 2022 року. Проходив службу у складі 252-го батальйону ЗСУ. У рік свого 45-річчя він сам визнавав, що його життя змінилося кардинально: довелося навчитися тому, чим ніколи не займався, і робити те, що здавалося неможливим раніше.

Коли його пізніше в одному з інтерв’ю запитають, чому він вирішив піти на війну, адже мав усі шанси отримати бронювання, зважаючи на ступінь експертності та попит як фахівця найвищого рівня, чоловік відповів, що він завжди хоче і прагне бути там, де вирішуються великі питання. «А ця війна – ключове питання нашого виживання за минулі та на майбутні 100 років», – аргументував Олексій.

«Саме ця людина є для мене взірцем того, що він був більш потрібен для країни саме тут для її розбудови, а замість цього вибрав шлях, який він вважав найкориснішим для країни. Це був справжній патріот та герой», – згадував потім один з його колег, співробітник Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки Максим Пишний.

Сам Олексій ні хвилини не шкодував про свій вибір у 2022 році й усвідомлював, що попереду у нього особисто, і у країни в цілому ще багато військової роботи. На початку зими він тверезо оцінював перспективи, стримуючи надмірний оптимізм: «Не треба очікувати, що війна закінчиться швидко. Це самозаспокоєння, і треба звикати до таких умов».

Колишні колеги напівжартома натякали, що чекають повернення захисника та призначення міністром енергетики. Серед найважливіших тем, які обстоював Олексій Хабатюк, була розбудова ринку газу в Україні, захист прав споживачів. Саме він був одним з тих, хто працював над тим, щоб споживачі могли вільно обирати та змінювати постачальника газу, щоб на ринку газу були справедливі умови та правила. Він допомагав боротися зі свавіллям недобросовісних постачальників газу.

1 травня 2023 року близько шостої ранку Олексій виклав на своїй сторінці світлину стели при в’їзді у Донецьку область. Він з підрозділом повернувся з ротації на фронт. Чекав постановки бойового завдання. А вже за кілька днів родина Олексія отримала звістку про його загибель.

4 травня Олексій Хабатюк загинув через уламкове поранення від вибуху міни під час виконання бойового завдання у Бахмуті.

«Останній раз ми бачились з Олексієм у квітні в центрі Києва. Багато говорили на складні теми. Його аналіз реалій війни був, як завжди, глибокий і по-військовому суворий. Мене сильно вразила зміна в його зовнішності та манері спілкування – складалося враження, наче він все життя був професійним військовим. А ще Олексій виглядав абсолютно щасливою людиною, яка знайшла відповідь на питання, в чому справжній сенс людського життя», – розповів потім Коболєв.

«Вмів надихати інших. А виявилося, що краще за все він вмів захищати. І там, під Бахмутом, тримав небо і землю, для своїх доньок і дружини, своїх побратимів та усіх-усіх нас. Нам тепер робити те, що не встиг Олексій. І вчити та допомагати тим, хто обере своє майбутнє в енергетиці. Ми переможемо!» – написала старша експертка проєкту енергетичної безпеки USAID Світлана Голікова.

«Найгірша з можливих втрат для української енергетики. Тих, хто б поєднував у собі стільки інтелекту найвищого гатунку, технологічну компетентність і таку чесність/принциповість я просто не знаю. Дякую тобі за все, Олексію і вічна пам'ять», – зауважив експерт з енергетичних питань Андрій Зінченко.

12 травня у Михайлівському Золотоверхому соборі у Києві відбулася церемонія прощання з Олексієм Хабатюком. Поховали Героя на Лук'янівському кладовищі.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.