Рецензія на фільм «Мадам Павутина» / Madame Web

Кіновсесвіт Людини-павука від Sony — одна з найдивніших речей, яку нам подарував сучасний кінематограф. Адже нехай прямо у назві фігурує Людина-павук, самого супергероя у фільмах немає. Це пов’язано з нюансами домовленостей між Sony, Marvel та Disney, але кінцевому глядачу від цих пояснень не легше, бо на виході він отримує щось рівня «Морбіуса» за якістю. Від «Мадам Павутини» вже на етапі анонсу див не очікували. Розповідаємо в нашій рецензії, яким в решті решт вийшов фільм.

Плюси:

цікава концепція та ідея кіно; перші хвилини фільм правильно вибудовує ставки та знайомить з персонажами; у цілому гарна технічна реалізація; комусь сподобаються місцеві референси

Мінуси:

сюжетні лінії не розкриваються правильним чином; здібності Касандри працюють відчутно дивно; зі злодія фільм робить майже клоуна; загальна сумбурність та безглуздість оповідання

4/10

Оцінка ITC.ua

«Мадам Павутина» / Madame Web

Жанр супергеройська пригода
Режисер С. Дж. Кларксон
У ролях Дакота Джонсон, Емма Робертс, Сідні Свіні, Адам Скотт, Ізабела Мерсед, Заша Мемет
Прем’єра кінотеатри
Рік виходу 2024
Сайт IMDb

Касандра Вебб (Дакота Джонсон) працює парамедикинею у Нью-Йорку й у цілому отримує задоволення від своєї важкої праці, бо таким чином вона може допомагати людям. Але після нещасного випадку, коли серце дівчини зупинилося на кілька хвилин, її життя починає потроху йти шкереберть. Спочатку Касандра відкриває у собі дар передбачення, який не може контролювати, а потім виявляється, що лише вона здатна врятувати трьох школярок від потужного ворога. І все це якось пов’язано з минулим Вебб.

Мадам Павутину більшість глядачів знають завдяки мультсеріалу «Людина-павук» 1994 року, який досі багатьма фанатами вважається неперевершеним. Там героїня була старою жінкою, яка володіє знаннями про майбутнє, чим регулярно псувала плани на звичайне життя Пітеру Паркеру.

Мадам Павутина у фільмі — молода жінка, яка лише отримала свої здібності, причому навіть у їхній сутність вистачає відмінностей між новою екранізацією та мультфільмом з коміксами. Тож це вже треба враховувати, занадто сильно з першоджерелом «Мадам Павутина» не заграє.

Подібний підхід розв’язав руки авторам кіно, бо вони могли б зробити цікаву оригінальну історію у власному контексті та без додаткових обмежень. І можна помітити, що саме це вони й намагалися зробити.

На рівні концепції та навіть перших хвилин фільм створює інтригу та натяки на зацікавленість.

Як для супергеройського кіно у «Мадам Павутині» все розгортається навколо нестандартної ідеї конфронтації майже звичайної людини та злодія з фізичними надздібностями, перемогти якого доводиться різноманітними хитрощами.

Але це ідея перетворюється на повне безглуздя через реалізацію. З одного боку, в нас є екстрасенсорні здібності Касандри, які працюють дещо дивним чином. У них немає чіткої структури, через що більшу частину фільми виникає питання, як та що взагалі коїться. Ще й стилізація здібностей проявляється через дуже різкий та некомфортний монтаж.

З іншого боку, в нас є головний злодій Єзекіїль Сімс, в якого цілком собі здібності Людини-павука. Але фільм робить все, щоб виставити його повним невдахою. Бо в нього постійно нічого не виходить, а вся шкода, яку він отримує, поставлена майже комедійним чином. Неможливо серйозно сприймати злодія, якого-то автівкою зіб’ють, то шматком стіни відштовхнуть. І це додатково руйнує всі враження від кіно.

Фільм акцентується на трійці школярок, які також мають отримати здібності, схожі на аналогічні у Людини-павука. Не дарма ж їх на постер помістили, так? І ось тут можете розслабитися, бо у кіно є всього лише дві сцени з Жінками-павуками. Для сюжету важлива лише одна з них. Тобто тут Sony зробила банальну замануху, клікбейт у кіношному форматі.

Але навіть сюжетні лінії школярок не отримують гідного розвитку. Фільм намагається розповісти про всіх і одразу, а виходить хіба що про Касандру — та й те з багатьма «але». Тут можна помітити зачатки традиційної для сучасних фільмів сценарної структури, але вона настільки примарна та хитка, що особливих надій на неї мати не варто.

«Мадам Павутина» — не відверто погане кіно. У тому ж «Морбіусі» було більше сцен, від яких хотілося буквально назавжди стерти зі спогадів цей фільм. «Мадам Павутина» у цьому сенсі більш нейтральна. Це водночас і плюс, і мінус. Бо у висновку фільм виходить прісним, він не заходить на територію «настільки погано, що аж добре». Навіть такий позитив від нього не отримати.

Що ще є у кіно? Трохи дивні моменти, які нагадують «Доктора Стренджа», занадто багато раптових гучних звуків, які точно когось налякають при перегляді, і технічна складова, яка у цілому непогана, але на деякі сцени ніби не вистачило грошей.

Головна проблема у тому, що про «Мадам Павутину» нічого особливого розповідати не хочеться. Навіть референси на самого Пітера Паркера тут залишаються лише на рівні туманних натяків, тому повноцінно сприймати їх не виходить.

«Мадам Павутина» стала жертвою своєї ж рекламної кампанії, упродовж якої майже всі глядачі одразу назвали кіно провалом, а знімальна група в усіх інтерв’ю ніби виправдовувалась за результат, який ще ніхто не бачив. Бо цей фільм не можна назвати відверто поганим. Він простой поганий, навіть з елементами «середнього». Що у плані емоційного сприйняття навіть гірше, ніж бути яскравим трешем.

Ах так, сцени після титрів у кіно немає, тож можете спокійно йти з сеансу. У будь-який зручний для вас час, що вже там.

Висновок:

«Мадам Павутину» дуже гарно дивитися одразу після «Морбіуса», бо тоді гарні моменти першої будуть більш очевидними. Але це все одно дуже специфічний фільм. І якщо з нього Sony хоче почати новий етап розвитку свого кіновсесвіту Людини-павука без Людини-павука, то це ставить під сумнів усю доцільність існування такої франшизи.