Руський мир Ломаченка: перспективи боксера-маргінала

Нещодавно продюсер Олі Полякової Михайло Ясинський на запитання щодо перспектив українських артистів, які продовжують записувати та співати пісні російською, дав похмурий прогноз: “Їх чекає доля маргіналів”. В українському спорті - схожа тенденція. А найвідомішим уособленням цього маргінального руху є дворазовий олімпійський чемпіон та ексчемпіон світу Василь Ломаченко, якому сьогодні виповнюється 36 років. 

У своєму інстаграмі (зараз у Василя 2,2 млн підписників) він уже довгий час активно репостить наративи від РПЦ Московського патріархату. Належність до пастви РПЦ МП перетворила Ломаченка з українця, який ще в юнацькі роки на міжнародних змаганнях перед боями традиційно дарував кожному своєму супернику жовто-синій прапорець, у закостенілого малороса. Міського божевільного. І, як це не сумно визнавати, навіть повномасштабне російське вторгнення не змінило порядок денний. 

Зараз важко повірити, але 110 років тому, під час І Світової війни на заході України, значна частина якого тоді належала Австро-Угорщині, теж була популярна москвофільська риторика. До цього вона десятиріччями відчайдушно розганялась місцевими осередками РПЦ та щедро фінансувалася російською імперією. Наративи були ті самі, що й у наш час. До початку війни - про один народ. А після початку попи давали пастві вже більш відверті настанови: “Виходьте на пагорби й чекайте російську імператорську армію! Братній народ нашої православної віри прийде і всіх вас звільнить!”  Зараз Ломаченко схожий на “москвофілів” Галичини початку 20-го сторіччя. Тих самих в абсолютній більшості неграмотних українських селян, які в 1914 році виходили на пагорби й дивилися, чи не йде російська імператорська армія дарувати їм довгоочікувані свободу та щастя. Адже їм про це сказали в церкві.

Проте за підсумками Галицької битви 1915 року, коли російська імператорська армія захопила Львів та Чернівці, москвофілів на Львівщині та Буковині стало значно менше. Місяці, які українці-русини провели в окупації, дали їм можливість усвідомити, що таке “руський мир”. Ломаченко цього, схоже, й досі не усвідомив. І це проблема для Василя. Тому що українське суспільство у воєнний час дало чітко зрозуміти: жодному малоросу зараз не місце в Україні. Винятків не буде. Ні героям спорту, ні міським божевільним.  

Ломаченко їде з ярмарку

Трохи кращі в боксера з українським паспортом перспективи в ринзі. 12 травня в Австралії Василь проведе бій за вакантний титул чемпіона світу за версією IBF (Міжнародна боксерська федерація) в легкій вазі (до 61,2 кг) з колишнім абсолютним чемпіоном світу Джорджем Камбососом-молодшим. Перемога над австралійцем дозволить Ломаченку перезавантажити свою професійну боксерську кар'єру. Поразка відкине в розряд елітних джорніменів - боксерів із гарним минулим, на яких набивають рекордс (послужний список) проспекти. В будь-якому разі вже можна стверджувати, що Ломаченко йде з боксерського ярмарку.

36 років для легковаговика - це чимало. В такому віці кожен бій - як останній. А два свої найголовніших поєдинки, в яких на кону стояло звання абсолютного чемпіона світу (тобто за 4 чемпіонських пояси з усіх основних боксерських версій) Василь уже програв. Першого разу - 17 жовтня 2020 року Теофімо Лопесу. Другого - 20 травня 2023 року Девіду Хейні. Обидва рази це були поразки за рішеннями суддів. Обидва рази Ломаченко з ними не погодився. Боксеру, який довгий час феєрив у ринзі, зазвичай важко визнати, що він уже не той, яким був раніше. Що у двері вже стукає спортивна старість. Головним козирем Василя були швидкість та фантастичне почуття рингу. З віком рухливість втрачається першою, що у легких вагових категоріях відразу ж відображається на результатах. 

Дворазовий олімпійський чемпіон ще має потенціал перемогти Камбососа в травні. Він продовжує входити в еліту своєї вагової категорії. Але вже давно не є домінантним чемпіоном дивізіону. І ніколи більше не буде. Активна професійна боксерська кар’єра Василя знаходиться на фінішній прямій. Ломаченко іде з ярмарку. І в житті після боксу його чекають виклики, з якими він ще не стикався в рингу. 

Максим Розенко, Чемпіон

Фото: Getty Images та інстаграм Василя Ломаченка

• Лазуткін: “Надто багато пролито крові за наш прапор, щоб ми бойкотували Олімпіаду…”

Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках champion.com.ua