Смерть Навального і реакція Заходу

Перед повним масштабним вторгненням Росії в Україну доля Олексія Навального стала приводом для запровадження європейських та американських санкцій і залишалася важливою темою розбіжностей між Кремлем і країнами Заходу. Проте протягом двох років війни ситуація змінилася. Які можуть бути наслідки для Москви зараз?

Чотири роки тому отруєння Олексія Навального серйозно пошкодило відносини між Росією та Німеччиною, де лікувався політик. Проте Берлін, не зважаючи на це, залишався зацікавленим у розширенні торгівлі з Росією та закупівлі російського газу, навіть у контексті окупації Криму та бойових дій на сході України. Після зустрічі з Володимиром Путіним у Женеві в 2021 році президент США Джо Байден попередив про “руйнівні наслідки” у випадку смерті Навального у в’язниці. Він віддав шану сміливості російського опозиціонера під час короткої промови в п’ятницю.

“Путін несе відповідальність за смерть Навального”, – заявив Байден.

Проте на питання журналіста про можливість руйнівних наслідків президент відповів: “Це було три роки тому. З того часу вони зазнали чортової купи наслідків”.

В даний момент важко передбачити більш серйозні санкції, ніж ті, що вже запроваджено через війну в Україні, вважає Бен Нобл, доцент російської політики Університетського коледжу Лондона та співавтор політичної біографії Навального.

Він зауважив, що очікується безліч жорстких заяв із європейських столиць, можливо, й нових символічних санкцій: “Важливо, щоб західні країни висловилися чітко й закликали Кремль до відповідальності, навіть якщо Навального вже не врятувати”.

Такі заяви вже висловлювалися. Окрім Байдена, канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Володимир Путін має “відповісти за вчинене”, а президент Франції Емманюель Макрон звинуватив у смерті Навального російську владу.

За словами Алекса Кларксона, фахівця з європейської політики та викладача Королівського коледжу Лондона, смерть Навального в російській в’язниці могла б змінити відносини Москви з країнами Євросоюзу значно. Проте, згідно з експертом, зараз це вже не так.

“П’ять років тому це могло б спонукати Євросоюз до відмови від діалогу та переходу до більш суворих санкцій та ворожнечі. Проте всі ці мости вже спалили”, – зазначає Кларксон.

Після майже двох років російської війни в Україні відносини між Кремлем та країнами Європейського союзу, за винятком Угорщини, стали безповоротно псуватися, зауважує політолог.

Європейські країни повільно, але стабільно нарощують виробництво боєприпасів для української армії та обговорюють, як Європа зможе продовжувати підтримувати Київ без участі Сполучених Штатів. Загалом до січня цього року Європейський союз (як блок та як окремі країни) виділив чи пообіцяв виділити 144 млрд євро на військову та гуманітарну допомогу Україні.

“Не можу уявити, що європейці ще можуть зробити”, – каже Кларксон.

З 2022 року за кількістю торгових, фінансових та персональних санкцій Росія обійшла колишніх лідерів, Іран та Північну Корею. Захід та його союзники відрізали її від кредитів, інвестицій та технологій, закрили свої ринки для російського експорту, заморозили російські валютні резерви та тепер обговорюють, чи можна передати їх Україні. У Росії припинили працювати сотні іноземних компаній. Яхти, особняки та рахунки російських чиновників та олігархів були заморожені.

Кларксон припускає, що повний розрив із Заходом міг розв’язати руки російській владі для посилення репресій на адресу своїх опонентів у країні.

“Це нагадує, як деякі режими на Близькому Сході, такі як режим Хафеза аль-Асада [у Сирії] або Саддама Хуссейна [в Іраку], посилювали переслідування опозиції, коли відносини з Європою і особливо Америкою псувалися”.

Смерть Олексія Навального може суттєво вплинути на внутрішньополітичні дебати в Європі, де багато ультраправих партій і рухів виступають у протистоянні з керівництвом Євросоюзу, але займають різні позиції стосовно Росії.

“Два ключові проросійські рухи – це “Альтернатива для Німеччини” та австрійська FPÖ (Партія свободи)”, – вказує Кларксон. І якщо “Альтернатива для Німеччини” має серйозні проблеми після низки скандалів, то ультраправа “Партія свободи”, за даними соціологічних досліджень, лідирує перед виборами до австрійського парламенту, які відбудуться цієї осені.

Політолог вбачає у цьому найсерйозніший виклик для європейської єдності щодо підтримки України та протистояння Росії – серйозніший, ніж, наприклад, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, чию опозицію керівництво ЄС вже звикло подолати. При цьому смерть Навального стає незручним фактом: політикам, які симпатизують країні, де у в’язниці щойно помер головний опозиціонер, важче буде міркувати про можливість перетворення Австрії та Німеччини на диктатуру.

Смерть Навального може також вплинути на дискусії під час передвиборчої кампанії у США, де в листопаді вибиратимуть президента, вважає професор Колумбійського університету, фахівець з пострадянських країн Тімоті Фрай.

Вона “стане серйозною перешкодою для спроб команди Трампа нормалізувати відносини з Росією”, вважає Фрай. За його словами, Дональду Трампу буде складніше переконати американське суспільство та відомство у необхідності прийняття більш м’якої позиції стосовно Кремля.

Фрай вважає, що події можуть спонукати республіканців у Конгресі затвердити новий пакет допомоги Україні після майже двох місяців дискусій.

Спочатку республіканці говорили, що хочуть спочатку зупинити рекордний потік мігрантів через власний кордон, а потім вже допомагати іншим країнам. Але коли демократи погодилися на компроміс, Дональд Трамп закликав свою партію не йти на угоду.

Він також виступив проти безоплатної допомоги, стверджуючи, що підтримка іноземних держав може бути лише у формі кредитів. Тепер доля допомоги Україні залежить від того, чи наважаться конгресмени-республіканці не послухати лідера партії.

“Підтримка України залишається досить популярною у Сполучених Штатах. Лише інтервенція Трампа заважає Конгресу ухвалити новий пакет допомоги. Якби не позиція Трампа, я думаю, що пакет уже затвердили б в обох палатах Конгресу”, – вважає Фрай.

Політолог зазначає, що верхівка республіканської партії розходиться з Трампом у позиції щодо Росії. Але замість того, щоб виносити сміття з хати, високопосадовці республіканці намагаються згладити ці розбіжності. На тлі смерті Навального у російській в’язниці, на думку Фрая, робити це буде набагато складніше.