Відхід ЗСУ з Авдіївки, затоплення ВДК Цезар Куніков та Рамштайн: що сталося за тиждень на фронті

Серед головних здобутків тижня, що минає, – утримання українськими військовими більшої частини лінії фронту. Серед втрат – Авдіївський плацдарм, звідки українські війська були вимушені відійти.

Важливою подією тижня стало знищення російського ВДК Цезар Куніков, що однозначно негативно вплинуло на логістику окупантів. Також це завдає репутаційної шкоди Кремлю.

Крім того, на останньому засіданні у форматі Рамштайн, яке відбулося 14 лютого, пролунало декілька важливих заяв, зокрема щодо створення Коаліції з постачання Україні сучасних дронів.

Як ці події вплинуть на ситуацію на фронті – про це у коментарі Фактам ICTV розповіли військові експерти Олександр Коваленко та Олег Жданов. Також поговорили про загальну картину на основних напрямках.

• Відхід ЗСУ з Авдіївки
• Зменшення боїв на кількох напрямках
• Ситуація на Запоріжжі
• Херсонський напрямок
• Коли чекати активізації дій РФ
• Підсумки Рамштайну
• Затоплення ВДК Цезар Куніков

Відхід ЗСУ з Авдіївки

17 лютого головнокомандувач ЗСУ повідомив, що українські підрозділи відходять з Авдіївки через ситуацію довкола міста та з метою збереження життя і здоров’я військових.

На думку військових експертів, це не матиме негативного впливу на оперативну обстановку.

– У нас там є рубіж оборони, який було підготовлено давно. З погляду морально-психологічного стану відхід українських військ з Авдіївки матиме негативний вплив. А якщо казати про оперативну обстановку, то ми ще й виграли, оскільки у нас лінія фронту за рахунок її вирівнювання зменшиться щонайменше на 30 км, – каже військовий експерт Олег Жданов.

За його словами, тепер окупантам доведеться битися з прямою лінією фронту, що є найважчим завданням для прориву оборони.

– Росіяни зрівняли місто із землею, як раніше це зробили з Бахмутом, вирівняли фронт, ліквідували наш плацдарм. Але тепер вони упруться в суцільну лінію оборони, де у них немає плацдарму, – каже він.

Тобто відхід українських військ з Авдіївки загалом серйозно не вплине на фронт, тому що за цим населеним пунктом розпочинається наша лінія оборони, яка формувалася роками. А це, зокрема, дасть Силам оборони України можливість збільшити щільність військ на цій ділянці.

– Такі новини з передової не означають, що буде якийсь прорив у росіян. Якщо подивитися на ситуацію на лінії бойового зіткнення, то Авдіївка не мала якогось великого тактичного та стратегічного значення саме для РФ. Вона не відкриває їм шляхи на якісь інші напрямки.

Навіть якщо ми подивимося на північ, то у напрямку Костянтинівки це майже 25 км через оборонні та захисні рубежі. Це не дає їм якоїсь переваги. Авдіївка – це був виключно політичний проєкт, щоби Путін міг продемонструвати захоплення міста як чергову “перемогу” РФ, – наголосив військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко.

Він зауважив, що один із наративів росіян, на якому вони наголошували, говорячи про важливість захоплення Авдіївки, полягав у тому, що виведення українських військ з міста відкриває їм дорогу на Дніпро через Покровськ, через Павлоград. А це 200 км, що є нонсенсом.

– Авдіївка насправді не є дорогою на Дніпро, це тільки на північ від Авдіївки по трасі 0511 можна вийти на Покровськ, а також по трасі Е50, – говорить Коваленко.

З приводу подальшої ситуації, після повного захоплення Авдіївки, на думку Коваленка, відбуватиметься те саме, що і з Бахмутом.

– Нічого не відбуватиметься протягом 6 місяців або навіть рік. Так само було і у Бахмуті. Вони його захопили, що далі? Навіть Іванівське не змогли взяти – село, яке лежить на відстані витягнутої руки від Бахмуту, – зауважує Олександр Коваленко.

Зменшення боїв на кількох напрямках

На Куп’янському та Лиманському напрямках активність противника дещо зменшилася. Це зумовлено тим, що Росія перекинула велику частину своїх підрозділів та частин звідти та частково з Луганської області на Авдіївський напрямок, щоби посилити його. А це, своєю чергою, свідчить про те, що сил і засобів у ворога вже не так і багато.

– На Куп’янському та Лиманському напрямку сьогодні спостерігається більш-менш затишшя, 2-4 атаки за добу. Але два тижні тому там було досить активно – ворог зробив чергову спробу перейти у наступ і був шалений тиск з боку російських військ. Але наші бійці втримали рубежі, окрім Крохмального, де ми частково втратили позиції, – наголошує Олег Жданов.

Крохмальне – єдине здобуття, яке було у російської армії на цих напрямках за останній час. А після цього українські військові досить сильно пошматували ворожі війська, через що ті змушені були піти на перегрупування. Зараз, за деякими оцінками, на Куп’янсько-Лиманському напрямку триває перегрупування російських військ.

Крім того, противник суттєво знизив бойову активність на Бахмутському і на Запорізькому напрямках. Протилежна ситуація лише біля Авдіївки та Мар’їнки.

Ситуація на Запоріжжі

Ситуація на Запорізькому напрямку стабільна, а бойова активність там знижена.

– Згідно зі зведенням Генштабу, там 2-4 атаки за добу. Переважно західніше Вербового та Роботиного. Більше активності ворог не виявляє, – говорить військовий експерт.

Щодо ситуації біля Роботиного, то в районі Новопрокопівки була спроба прорвати нашу оборону, але українські війська купірували її.

– Там ситуація наразі більш-менш рівна, тим паче, судячи з характеру бойових дій, спроможності російських військ потроху зменшуються. Наразі ми бачимо, що росіяни не можуть одночасно вести на багатьох напрямках наступальні дії, – додає Олег Жданов.

Експерт також прокоментував інформацію щодо накопичення військ окупантів на Запорізькому напрямку, а саме ворожого угруповання Днепр, про яке писав військовий оглядач . На думку Жданова, вона викликає сумніви. Тим паче, що на сьогодні немає чіткої цифри, скільки там насправді військових – 10, 20 або 40 тисяч.

– Наразі ворог фактично змінює систему військового управління та підпорядковує деякі частини та підрозділи іншим штабам. Отже, змінює структуру та чисельність цих угруповань, – наголошує Олег Жданов.

Херсонський напрямок

На Херсонському напрямку, попри те, що росіяни не можуть дати туди таке посилення, як, наприклад, на Авдіївський напрямок, напруження зберігається. Там, як наголошує Олег Жданов, продовжуються бої, штурми тривають, але інтенсивність знижена.

Якщо ще два тижні тому на Херсонському напрямку було 11-12 штурмів за добу, то сьогодні лише 2-4. Ситуація там контрольована з боку України, дуже влучно працюють наша артилерія та дрони. За рахунок їх застосування ми маємо вогневу підтримку, обороняючись.

Але ситуація на Херсонському напрямку може дещо змінитися, зауважує військовий експерт, якщо окупанти під час перегрупування та відновлення боєздатності на Авдіївському напрямку перекинуть туди частину своїх військ.

– Намагання скинути наш плацдарм з лівого берега це, можливо, друге за важливістю завдання для російських військ. Тому що наявність такого плацдарму дає нам шанси на його розширення, – говорить Олег Жданов.

Коли чекати активізації дій РФ

Росіяни зараз готують умови для активізації на найбільш для них вигідних напрямках.

– Це, зокрема, стосується Куп’янського напрямку, району Бахмута, де Часів Яр, Новомихайлівки, відновлення бойових дій у районі Вугледара, а також у Запорізькій області за напрямком Вербове-Работино-Новопрокопівка, – зауважує Олександр Коваленко.

Але ці плани окупантів поки що на паузі до завершення так званих виборів президента в РФ. Зараз там насамперед створюватимуться відповідні умови для чергового наступу.

– Тому що під час виборів Путіну не потрібні якісь несподівані операції не за планом, як це було з Авдіївкою, коли вони 10 жовтня розпочали наступ і це закінчилося для них цілковитим фіаско. Так само вони уникатимуть якихось великих наступальних дій там, де вони можуть для них закінчитися великими втратами та нульовим результатом, – говорить Олександр Коваленко.

Тож основна каталізація бойових дій відбуватиметься вже після виборів.

Підсумки Рамштайну

Цього тижня відбулося засідання , яке пройшло доволі успішно, особливо, якщо казати про створення коаліції дронів та додатково коаліції засобів ППО.

– Також ми почули, що НАТО хоче взяти на себе координацію постачання техніки та озброєння до України. Плюс країни НАТО взяли зобов’язання надати Україні мільйон дронів протягом поточного року, – зауважив Олег Жданов.

Єдине, чого Україна не почула на засіданні, – проривні рішення стосовно постачання нам боєприпасів і важкого озброєння.

– Нам потрібна артилерія, боєприпаси сьогодні. У принципі, відхід з Авдіївки – це результат нестачі боєприпасів. Нам фактично не було чим обороняти це місто. Ось у чому головна проблема відступу наших сил звідти, – Олег Жданов.

Найприємніша новина з Рамштайну – Україну запевняють, що , тобто у березні-квітні.

Втрата ВДК Цезар Куніков

Оскільки росіяни використовують великі десантні кораблі для перекидання техніки, боєприпасів, особового складу, то потоплення такої одиниці ускладнює логістику військ ворога.

– Як каже розвідка, цей корабель йшов з Новоросійська до Севастополя та був навантажений боєприпасами і ракетами. До речі, там є інформація, що на судні були корейські фахівці, які супроводжували ракети та мали відстежувати результати бойового застосування.

Знищення – це ускладнення логістики. Окупанти не можуть навантажити Кримський міст, він має певні обмеження, які стосуються й пропуску залізничних потягів. Тому вони й возять паромами та ВДК техніку та озброєння до Криму, – говорить Олег Жданов.

Також втрата ВДК майже зводить нанівець можливості РФ провести десантну операцію, що є плюсом для жителів південних регіонів України, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей.