Понад 300 дітей з усієї України зібрав пластовий лижний табір «Фест» на Закарпатті

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила голова Закарпатської округи Національної скаутської організації України «Пласт» Людмила Лівак.

«Цьогоріч Закарпатська округа Пласту зібрала у Верхньому Студеному три сотні пластунів з усієї країни. Традиційний пластовий лещатарик «Фест» (лещата — лижі, діал.) на Закарпатті має понад двадцятирічну історію, уперше його провели у 1999 році. Табір не проводили тільки двічі: у 2006-му році через відсутність снігу та у 2023-му через війну й блекаути», - сказала вона.

За словами Лівак, цьогоріч лещатарик (лижний табір) відбувся на гірськолижному курорті Бескид із 7 по 18 лютого. Почався «Фест» із новацької зміни (новаки — пластуни 6-11 років), далі продовжили табір юнацтво (підлітки 11-16 років) та згодом завершили старшопластуни та пластуни-сеніори. Відтак участь у таборі взяли понад 300 дітей та дорослих з Національної скаутської організації України «Пласт» із Закарпаття, Львівщини, Франківщини, Рівненщини та Київщини.

Понад 300 дітей з усієї України зібрав пластовий лижний табір «Фест» на Закарпатті / Фото: Юрій Гладкий

«Нам складно далося рішення щодо проведення «Фесту» під час війни — було важко насамперед морально зібратися самим, щоб його організувати для дітей. Але з іншого боку, ми хочемо, аби у наших дітей було дитинство, що складається не тільки з повітряних тривог, бомбосховищ, укриттів та поганих новин. Тому бажання дати дітям чотири дні без тривог та нагоду перемкнутися підштовхувало. Та й самим нам треба триматися купи. Ми хотіли наповнити дітей емоціями та наповнитися самим», - сказала Лівак.

За її словами, «Фест» — це табір в першу чергу для початківців, нагода для дітей, які раніше не вміли кататися на лижах, навчитися цьому. Саме тому табір організований так, що цілий день діти проводять на схилі з інструкторами, а ввечері грають в пластові ігри та мають вечірки в етно- та рок-стилі.

Цьогоріч через аномальну теплу зиму сніг на гірськолижному курорті «Бескид» застала тільки перша новацька зміна. Інші зміни їздили кататися на штучний сніг курорту «Полянські» на Свалявщині, а в інші дні табору мали мандрівки лісом у пошуках снігу, ще - підіймалися на Боржавські полонини на крісельному витягу в Пилипці та слухали шум повноводного Шипоту.

Один з організаторів «Фесту» пластун сеніор Василь Карабін зазначив, що попри відсутність снігу табір вирішили не скасовувати.

«Утім погода не дала нам провести змагання на Кубок Пласту. У них можуть брати участь не тільки учасники табору, а й пластуни, які не є учасниками “Фесту” та реєструються тільки на змагання. За підсумками переможцю вручається Кубок Пласту — учаснику змагань, який показав найкращий результат. Пластун володіє ним цілий наступний рік до наступних змагань», - розповів Карабін.

Ще дві незмінні традиції закарпатського пластового «Фесту» — це музичні вечори та пластові церемоніали у традиційному одязі: провід носить верховинські гуні та гуцульські кептарі.

Ще одна добра традиція на «Фесті» — акція «пластун добрий», для дітей-пластунів, які хочуть долучитися до табору, але фінансові можливості їхніх родин не дозволяють цього.

«Для того, аби така можливість у цих дітей з’явилася, інші учасники роблять благодійні внески та таким чином дають можливість взяти участь у таборі іншим дітям, а самі роблять добре діло. Мова йде про багатодітні родини або дітей напівсиріт, чиї батьки мають обмежені фінансові можливості», - додав організатор «Фесту».

Крім усього, закарпатський лещатарик «Фест» має і свою унікальну відзначку. На ній — кіт в лижних окулярах та з лещатами. Як відомо, українські пластуни, як і загалом скаути світу, колекціонують відзначки, а найдорожчі серцю носять на своєму однострої.

Цьогоріч, завдяки наполегливості Закарпатської округи Пласту та проводу «Фесту», таку відзначку отримали понад 300 українських пластунів та пластунок.

Як відомо, Пласт - це національна скаутська організація України, нараховує до 10 тисячі членів та є найбільшою молодіжною організацією України. Пласт виховує молодь віком від 3-х років на засадах національно-патріотичної та християнської моралі.