Азербайджанські телеграм-канали «виявили» український націоналізм у вірменському дитсадку

На російськомовних азербайджанських телеграм-каналах днями з'явилося фото начебто з дитячого садочка у Вірменії. На ньому була зображена стіна з портретами Гарегіна Нжде та Степана Бандери, між якими висіли об’єднані вірменський та український прапори.   

Гарегіна Нжде — герой вірменського національно-визвольного руху початку XX століття, якого називають основоположником концепції вірменської національної ідеології.

Телеграм-канал «Девичья башня», автором якого є журналіст азербайджанського походження Садат Гулієв (зараз живе у Москві), одним з перших опублікував це фото, підписавши: «Дивіться, яка мілота. Два нацисти поруч».

На це звернули увагу в Центрі допомоги українським біженцям у Єревані, де, власне, й була зроблена світлина.

Як повідомила «Детектору медіа» Валерія Садченкова, яка співпрацює з Центром, приїхавши до столиці Вірменії з Авдіївки відразу після початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, фото почали поширювати азербайджанські та російські пабліки, стверджуючи, що фотографію зроблено  у вірменському дошкільному закладі.

«Дитячий садок у Єревані. Вірменія котиться увіслід за Україною у прірву нацизму. Ліворуч — вірменський нацист Гарегин Нжде, засуджений за співробітництво з фашистською Німеччиною. Праворуч — український нацист Степан Бандера», — найбільш поширений підпис під фото, яке опублікували кілька десятків акаунтів у різних соцмережах.      

Поширення фейкової інформації дослідив грузинський портал «Детектор міфів», який спеціалізується на фактчекінгу. Журналісти видання з'ясували, що фото з таким самим текстом опублікував російський ресурс «Царгород ТБ». Аналогічною фотографією у телеграм-каналі поділиться російський політолог та блогер Олександр Семченко. В описі він зазначив: «Те, що видно на фото, не дивно, особливо тоді, коли днем раніше уряд Вірменії передав Німеччині вантажівки з гуманітарною допомогою для допомоги Збройним силам України».

«Фотографія, на якій зображені портрети Степана Бандера та Гарегіна Нжде, поширюється маніпулятивним чином. Насправді її було зроблено не в дитячому садку, а в Центрі допомоги українським біженцям у Єревані, журналісткою вірменського видання CivilNet Анна Єганян під час зйомок репортажу про діяльність Центру. Зробивши фотографію, журналістка розмістила її в особистому акаунті інстаграму та власноруч підписала портрети Гарегіна Нжде та Степана Бандери», — заявили фактчекери.

А раніше за всіх фото з підписом, ніби воно було зроблено у дитячому садку у Вірменії, опублікував азербайджанський телеграм-канал «Без тормозов». Він написав, що «дітей у вірменських школах з першого дня навчають фашистської ідеології», і просив поширити фотографію в російському сегменті телеграму.

Постать та біографія Степана Бандери доволі часто використовуються Кремлем у пропагандистських цілях для очорнення України, відзначають журналісти порталу «Детектор міфів». Тепер дезінформатори, які працюють на російську пропаганду, поєднали ім'я Бандери з ім’ям вірменського героя національного руху Гарегіна Нжде, намагаючись за допомогою маніпулятивних вкидів нав’язати думку про «виховання у націоналістичному дусі» у дитячих садочках Єревану.

У грудні 2023 року Вірменська комісія з питань телебачення та радіо на 30 днів відкликала ліцензію в ретранслятора пропагандистського радіо «Sputnik Вірменія» — радіостанції «Тоспа».

Як відомо, у вересні Вірменія вперше з початку повномасштабного вторгнення Росії надала Україні допомогу, а прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що повністю пов’язувати безпеку країни з Росією було стратегічною помилкою.

«Детектор медіа» також писав про те, що керівник апарату прем’єр-міністра Вірменії Араїк Арутюнян звинуватив російські ЗМІ у проведенні гібридної війни проти Вірменії. Приводом для цього став сюжет телеканалу НТВ з твердженням про нібито десантників США в будівлі вірменського уряду. 

 Читайте також: 

• Історія одного мема. Як Бандера опинився на 1000-гривневій купюрі

• Російські «шахеди» знищили музей Романа Шухевича та університет, де вчився Бандера, у Львові

Фото: «Детектор міфів»