"Газпром" бореться з обвалом продажів до Європи — Financial Times

Наприкінці минулого року, після того як "Газпром" відзвітував про рекордні продажі газу до Китаю, Владімір Путін був щедрим на компліменти, сказавши своєму виконавчому директору і давньому союзнику Алєксєю Міллеру: "Це чудово, я вітаю вас з результатами вашої роботи". Але похвала російського президента, з гордістю озвучена державними ЗМІ, не відповідає кризі, що розгортається в компанії, яка бореться з втратою свого найбільшого ринку. Європа перевершила очікування, розірвавши свою залежність від російського газу, а державна газова монополія — козир Путіна, коли він розпочав повномасштабне вторгнення в Україну — стала однією з найбільших корпоративних жертв війни, повідомляє Financial Times.

"Газпром" розуміє, що він ніколи більше не матиме такий великий і жирний шматок пирога, як Європа, і він просто повинен з цим змиритися. Єдиний шлях вперед — шукати відносно менші джерела доходів і поступово розвивати їх, збираючи крихти", — сказав Марсель Саліхов, голова Інституту енергетики та фінансів.

В інтерв'ю державному телеканалу "Россия 1" у неділю 18 лютого Путін визнав, що раніше Росія отримувала більше прибутку від експорту енергоносіїв, але заперечив, що втрата бізнесу спричиняє проблеми. Хоча на початку війни Москва вирішила скоротити постачання газу до Європи, що спочатку призвело до зростання цін, щоб компенсувати падіння експорту, цей ефект виявився нетривалим. За перші шість місяців 2022 року прибуток до оподаткування досяг рекордних 49,7 мільярдів доларів, але через рік впав на 40%.

ЄС виявився більш вправним у пошуку альтернативних джерел газу, ніж багато хто вважав можливим — за даними ЄС, частка Росії в імпорті газу блоку скоротилася з понад 40% у 2021 році до 8% минулого року, тоді як ціни впали з пікових значень, досягнутих у перші дні війни. ЄС прагне повністю відмовитися від імпорту російського викопного палива до 2027 року.

Оскільки основний експортний бізнес Путіна зруйнований, "Газпром" намагається знайти нових покупців, але його угоди в Центральній Азії й незначне збільшення поставок до Китаю і Туреччини компенсують лише від 5 до 10 % втраченого європейського ринку, за словами Саліхова. Досягнення будь-яких суттєвих змін у цьому сценарії вимагатиме величезних інвестицій у трубопроводи та іншу інфраструктуру для обслуговування нових ринків, а також залучення зовнішніх партнерів, які не поспішають брати на себе зобов'язання.

Основним одержувачем прибутків "Газпрому" зараз є російська держава, яка незабаром після вторгнення наклала на компанію додатковий щомісячний збір у розмірі 39 мільйонів доларів до 2025 року. Хоча експорт газу до Китаю зріс, його обсяги залишаються відносно невеликими — минулого року Росія відправила до цієї країни трубопроводом близько 22 мільярди кубометрів газу, що становить лише частку від середньорічних 230 мільярдів кубометрів, які вона експортувала до Європи протягом десятиліття, що передувало війні в Україні.

Компанія може покращити свої перспективи, якщо досягне домовленості про будівництво газопроводу "Сила Сибіру 2" протяжністю 3550 км, який з'єднає газові родовища, що колись постачали газ до Європи, з Китаєм, а також другого газопроводу до азійської країни. Однак Пекін і Москва ще не дійшли згоди щодо проєкту "Сила Сибіру-2", який пройде через Монголію. Навіть за найоптимістичнішим сценарієм на створення газопроводу підуть роки, і це не компенсує втрачених європейських продажів, погоджуються незалежні аналітики та дослідники.

Нафтовий бізнес "Газпрому", "Газпром нєфть", став основним каналом життєзабезпечення компанії, забезпечивши 36% виручки і 92% чистого прибутку в першій половині 2023 року. Минулого року ринкова вартість дивізіону навіть перевищила ринкову вартість материнської компанії.